Ukrainian Text-to-Speech datasets
Collection
Five voices: Mykyta, Oleksa, Lada, Kateryna or Tetiana
•
6 items
•
Updated
•
4
audio
audio | duration
float64 | transcription
string | transcription_stressed
string |
---|---|---|---|
9.899 | — На наступний понеділок! Ще п'ять днів. | — На насту́пний понеді́лок! Ще п'ять днів. |
|
8.82 | — Він читав при вікні, — пояснив я ключникові. | — Він чита́в при вікні́, — поясни́в я клю́чникові. |
|
7.56 | Пан Андрій похиливсь та замовк. | Пан Андрі́й похили́всь та замо́вк. |
|
7.62 | Увійшли у світлицю, а там уже все готове на столі до обіду. | Увійшли́ у світли́цю, а там уже́ все гото́ве на столі́ до обі́ду. |
|
5.46 | Як ні, то запам'ятайте це. | Як ні, то запам'ята́йте це. |
|
6.3 | Це певне Сіпсу, подумав він собі. | Це пе́вне Сіпсу, поду́мав він собі́. |
|
8.5 | Байдуже! Я хочу лише побачити тебе, ще раз стиснути твою руку. | Ба́йду́же! Я хо́чу лише́ поба́чити тебе́, ще раз сти́снути твою́ ру́ку. |
|
3.6 | За хвилину ночулася жахлива стрілянина. | За хвили́ну ночу́лася жахли́ва стріляни́на. |
|
5.94 | — Та це ж безчесне насильство, чи знаєте ви, пане? | — Та це ж безче́сне наси́льство, чи зна́єте ви, па́не? |
|
4.68 | — Е, да се в вас і бандура! | — Е, да се в вас і банду́ра! |
|
7.2 | Нехай плаче, нехай плаче, а вже не виплаче,. | Неха́й пла́че, неха́й пла́че, а вже не ви́плаче,. |
|
4.8 | От же вони вже й під Хмарищем. | От же вони́ вже й під Хмарищем. |
|
6.1 | Міледі хотіла підняти її та не спромоглася. | Міле́ді хоті́ла підня́ти її та не спромогла́ся. |
|
7.1 | Тут замішані знатні особи, і все це може мати для нас дуже погані наслідки. | Тут замі́шані зна́тні осо́би, і все це мо́же ма́ти для нас ду́же пога́ні на́слідки. |
|
4.3 | А я, молоденька,. | А я, молоде́нька,. |
|
7.7 | І кардинал зробив жест рукою, а Бонасьє відповів, вклонившися до землі. | І кардина́л зроби́в жест руко́ю, а Бонасьє відпові́в, вклонившися до землі́. |
|
4.86 | — Це питання хатнього порядку. | — Це пита́ння ха́тнього поря́дку. |
|
3.5 | — То спробуйте мене. | — То спро́буйте мене́. |
|
6 | Ці двері злучають її із спальнею пані. | Ці две́рі злуча́ють її із спа́льнею па́ні. |
|
5.519 | — А куди ж ви, пане? Куди? | — А куди́ ж ви, па́не? Куди́? |
|
5.4 | — Го, го, багато дечого треба. | — Го, го, бага́то дечого тре́ба. |
|
6.12 | Та нема од неї вісті! | Та нема́ од не́ї ві́сті! |
|
6.9 | Незабаром Патрік почув голос свого пана, що кликав сокола. | Незаба́ром Патрік почу́в го́лос свого́ па́на, що кли́кав со́кола. |
|
3.6 | — Як же це зробити? | — Як же це зроби́ти? |
|
5.4 | І мушкетери, не вагаючись, вийшли наперед. | І мушкете́ри, не вага́ючись, ви́йшли напере́д. |
|
6 | А клень мов скажений кидав собою посеред виру. | А клень мов скаже́ний ки́дав собо́ю посе́ре́д ви́ру. |
|
7.4 | Він вперто бажає залишатися там. | Він впе́рто бажа́є залиша́тися там. |
|
6.6 | Отже, пані Бонасьє переймала провину на себе. | О́тже, па́ні Бонасьє перейма́ла прови́ну на себе́. |
|
5.22 | Отже, він чув усе. | О́тже, він чув усе́. |
|
6.78 | А в них кожна година здібна вбити живу душу. | А в них ко́жна годи́на зді́бна вби́ти живу́ ду́шу. |
|
4.5 | — Так! — відповів незнайомий. | — Так! — відпові́в незнайо́мий. |
|
6.3 | — Ви мені заплатите за все! — розпачливо вигукнув хазяїн. | — Ви мені́ запла́тите за все! — розпа́чливо ви́гукнув хазя́їн. |
|
8.1 | — Що це за лист, пане Арамісе, якого ви налагодилися читати, а потім сховали? | — Що це за лист, па́не Арамісе, яко́го ви нала́годилися чита́ти, а по́тім схова́ли? |
|
7.8 | Так само, як і ти, Павле із Тарса, працюю і я в винограднику господньому. | Так са́мо, як і ти, Павле із Та́рса, працю́ю і я в виногра́днику госпо́дньому. |
|
4.86 | — Їх передано до суду, пане. | — Їх пере́дано до су́ду, па́не. |
|
4.56 | — Ти, дитино? — здивувалася циганка. | — Ти, дити́но? — здивува́лася цига́нка. |
|
7.68 | А по році схочете мати далі зі мною діло, то добре, а ні, то ні. | А по ро́ці схо́чете ма́ти да́лі зі мно́ю ді́ло, то до́бре, а ні, то ні. |
|
4.38 | Ну, а чіпці готові? | Ну, а чіпці́ гото́ві? |
|
3.9 | Фелтон спускався далі. | Фелтон спуска́вся да́лі. |
|
5.879 | — Як уїсться в кого, то вже свого докаже. | — Як уї́сться в кого, то вже свого́ дока́же. |
|
5 | Здавалось би, що й глузди в голові має. | Здава́лось би, що й глу́зди в голові́ ма́є. |
|
4.5 | — Викрадено! — згукнув комісар. | — Ви́крадено! — згукну́в коміса́р. |
|
5.159 | — Авжеж підемо, Ґаво! — сказав Вовкун. | — Авже́ж пі́демо, Ґаво! — сказа́в Вовку́н. |
|
4.86 | Я спогадав своє дитинство. | Я спогада́в своє́ дити́нство. |
|
7.32 | Я боюсь, що воно розвіється, як сон, і тому поспішаю здійснити свої мрії. | Я бою́сь, що воно́ розві́ється, як сон, і тому́ поспіша́ю здійсни́ти свої́ мрі́ї. |
|
4 | — Так і Гвинтовка там? | — Так і Гвинтовка там? |
|
4.74 | Урі Брем підвівся на ноги. | Урі Брем підві́вся на но́ги. |
|
4.7 | Бійка стала загальна. | Бі́йка ста́ла зага́льна. |
|
4.32 | — Друзі мої, ви зробили точнісінько так, як і я. | — Дру́зі мої́, ви зроби́ли точні́сінько так, як і я. |
|
5.2 | — Ви цілком упевнені, що це не він? — спитала вона. | — Ви цілко́м упе́внені, що це не він? — спита́ла вона́. |
|
5.1 | Але полковники не корилися. | Але́ полко́вники не кори́лися. |
|
4.68 | Силою води з колодязя не пить. | Си́лою води́ з коло́дязя не пить. |
|
5.04 | Треба було дістатись ще до Лондону. | Тре́ба було́ діста́тись ще до Ло́ндону. |
|
7.2 | По цих словах вона відчинила двері в коридор і виштовхала молодого чоловіка. | По цих слова́х вона́ відчини́ла две́рі в коридо́р і ви́штовхала молодо́го чолові́ка. |
|
4.8 | Фреда скинула оком на годинника. | Фреда ски́нула о́ком на годи́нника. |
|
4.979 | Бідолашна дівчина скорилася своїй долі. | Бідола́шна ді́вчи́на скори́лася свої́й до́лі. |
|
4 | Мандрівники вперто відмовлялися. | Мандрівники́ впе́рто відмовля́лися. |
|
5.1 | — Що таке трапилось? — спитав молодий ляйтенант. | — Що таке́ тра́пилось? — спита́в молоди́й ляйтенант. |
|
5.1 | Це був справжній план нападу на кардинала. | Це був спра́вжній план на́паду на кардина́ла. |
|
6.42 | Чи не будете ви пані Шпакова Олександра Платонівна? | Чи не бу́дете ви па́ні Шпакова Олекса́ндра Плато́нівна? |
|
4.6 | — Так, лорд Вінтер, — відповіла міледі. | — Так, лорд Вінтер, — відповіла́ міле́ді. |
|
6.9 | Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний. | Я з неопи́саною триво́гою поклони́вся і став, нена́че вко́паний. |
|
7.92 | І юнак, задоволений із свого дотепу, одскочив набік, сміючись на ціле горло. | І юна́к, задово́лений із свого́ дотепу́, одско́чив на́бік, сміючи́сь на ці́ле го́рло. |
|
4.919 | — Знайти — знайду, а тільки він дуже далеко! | — Знайти́ — знайду́, а ті́льки він ду́же дале́ко! |
|
3.3 | — До докторової небоги. | — До до́кторової небо́ги. |
|
5.759 | Довго пролежав там у снігу, прислухаючись до розмови. | До́вго проле́жав там у снігу́, прислуха́ючись до розмо́ви. |
|
6.2 | — А я хіба що ж тобі кажу? Хіба куди тебе веду? | — А я хіба́ що ж тобі́ кажу́? Хіба́ куди́ тебе́ веду́? |
|
3.84 | — І що каже ювілер? | — І що ка́же ювіле́р? |
|
7.32 | Скоро виїхали з гаю, зараз загледіли на узгір'ї наших рубак. | Ско́ро ви́їхали з га́ю, за́раз загле́діли на узгі́р'ї на́ших руба́к. |
|
8.58 | Не прийдеш від завтра за тиждень, уже мене тут не буде і ніхто не знатиме, де я. | Не при́йдеш від за́втра за ти́ждень, уже́ мене́ тут не бу́де і ніхто́ не зна́тиме, де я. |
|
7.26 | — Ну, смерти всі ми ждемо, та й боятися її нема що, — мовив я. | — Ну, смерти всі ми ждемо́, та й боя́тися її нема́ що, — мо́вив я. |
|
7.859 | — Тебе обнімають і цілують за вечерею, а ти умишляєш ізраду. | — Тебе́ обніма́ють і цілу́ють за вече́рею, а ти умишля́єш ізра́ду. |
|
8.1 | Ще здаля вони помітили Араміса, який стояв, сумно притулившися до вікна. | Ще здаля́ вони́ помі́тили Араміса, яки́й стоя́в, су́мно притулившися до вікна́. |
|
6.119 | У кожному з кабінетів лежало машкарадне убрання. | У ко́жному з кабіне́тів лежа́ло машкара́дне убра́ння́. |
|
5.7 | Той мовчки дививсь на все, що перед ним діялось. | Той мо́вчки диви́всь на все, що пе́ред ним ді́ялось. |
|
5.579 | — Тридцять п'ять хвилин на восьму, — сказав Атос. | — Три́дцять п'ять хвили́н на во́сьму, — сказа́в Атос. |
|
5.5 | Вона сиділа випроставшись і мала неприступний вигляд. | Вона́ сиді́ла ви́проставшись і ма́ла непристу́пний ви́гляд. |
|
6.24 | І я станув без власної волі, без сили, без тями. | І я ста́нув без вла́сної во́лі, без си́ли, без тя́ми. |
|
5.6 | Бажав би я знати, як воно скінчиться? | Бажа́в би я зна́ти, як воно́ скі́нчиться? |
|
7.8 | Згодом вони володітимуть цією країною, але це буде не за моїх часів. | Зго́дом вони́ володі́тимуть ціє́ю краї́ною, але́ це бу́де не за мої́х часі́в. |
|
7.5 | Я важив милостю короля, своїм життям, щоб побачити вас нехай одну тільки мить. | Я ва́жив ми́лостю короля́, свої́м́́́ життя́м, щоб поба́чити вас неха́й одну́ ті́льки мить. |
|
7.2 | — Так, так! — ствердив Б'юкенгем, з серця зціпляючи зуби. | — Так, так! — стве́рдив Б'юкенгем, з се́рця зціпля́ючи зу́би. |
|
5.6 | Знаємо, кажуть, що ви все шість відсотків берете, ми вам вісім дамо. | Зна́ємо, ка́жуть, що ви все шість відсо́тків берете́, ми вам ві́сім дамо́. |
|
2.7 | Д'Артаньян побіг, випередив їх і зупинився. | Д'Артаньян побі́г, ви́передив їх і зупини́вся. |
|
5.04 | Жартував, сміявся, оповідав анекдоти. | Жартува́в, смія́вся, оповіда́в анекдо́ти. |
|
5.22 | — Що ж про неї питати? Хіба сталося щось нове? | — Що ж про не́ї пита́ти? Хіба́ ста́лося щось нове́? |
|
7.44 | Усі повдягались у довгі подорожні сукні і ждали тільки старого Шрама. | Усі́ повдяга́лись у до́вгі подоро́жні су́кні і жда́ли ті́льки старо́го Шра́ма. |
|
6.66 | Одного вечора, рано повесні, хан прийшов до неї сумний і знервований. | Одного́ ве́чора, ра́но повесні́, хан прийшо́в до не́ї сумни́й і знерво́ваний. |
|
6.36 | Тепер уже нічого було думати про Лесю Петрові. | Тепе́р уже́ ні́чого було́ ду́мати про Ле́сю Петро́ві. |
|
4.86 | Я її поцілував, і вона задрімала. | Я її поцілува́в, і вона́ задріма́ла. |
|
3.7 | Д'Артаньян зробив так само. | Д'Артаньян зроби́в так са́мо. |
|
5.34 | Пан керкермайстер знов звільна повеселів. | Пан керкермайстер знов зві́льна повеселі́в. |
|
5.88 | Борис довго стояв і глибоко вдихав той любий запах. | Бори́с до́вго стоя́в і гли́бо́ко вдиха́в той лю́бий за́пах. |
|
4.98 | — Що він вам за пройдисвіт такий удався? | — Що він вам за пройди́світ таки́й уда́вся? |
|
4.2 | — Мерзотник! — скрикнула міледі. | — Мерзо́тник! — скри́кнула міле́ді. |
|
4.199 | — Ну, да ще поміряємось, чия візьме. | — Ну, да ще помі́ряємось, чия́ ві́зьме. |
|
3.42 | — Куди ж ми їдемо? — запитав я. | — Куди́ ж ми ї́демо? — запита́в я. |
|
6.36 | Пообідали, попестилися і Генрись знов пішов кудись. | Пообі́дали, попе́стилися і Генри́сь знов пішо́в куди́сь. |
|
3.24 | Вона не змагалася. | Вона́ не змага́лася. |
|
3.12 | — Так, це я. | — Так, це я. |
@misc {smoliakov_2025,
author = { {Smoliakov} },
title = { opentts-uk (Revision 32abc9c) },
year = 2025,
url = { https://huggingface.co/datasets/Yehor/opentts-uk },
doi = { 10.57967/hf/4551 },
publisher = { Hugging Face }
}