id
stringlengths 8
193
| url
stringlengths 38
251
| title
stringlengths 8
118
| summary
stringlengths 7
1.41k
| text
stringlengths 79
128k
|
|---|---|---|---|---|
050808_belarus_eu | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/08/050808_belarus_eu | Мінськ відмовив у в'їзді польським депутатам Європарламенту | Білоруські власті не дозволили в’їхати на свою територію делегації польських депутатів Європарламенту на чолі з віце спікером від Польщі Яцком Саріушом-Вольським, а також мера Білостоку Ришарда Тура. | Делегація мала зустрітися з представниками Союзу поляків Білорусі та білоруської опозиції. На думку депутата Європарламенту Богдана Кліха, білоруськи власті порушили двосторонню угоду про безвізовий перетин кордону громадян з дипломатичними пашпортами. В МЗС Білорусі з цього приводу заявили, що подібні поїздки польских політиків, повязаних з втручанням у внутрішні справи Білорусі, і далі будуть зупинятися. В парламенті Білорусі обурилися тим, що представники Європарламерту не звернулися до них з проханням організувати визит. “Нам не потрібні тут місії депутатів Європарламенту. Якщо вони не звернулися до нас, це говорить про те, що вони взагалі ігнорують владу у нашій країні”,-сказав представник білоруського парламенту Анатоль Красуцкі. На думку спостерігачів, цей інцидент призведе до подальшого розгортання білорусько-польського конфлікту довкола порушення прав польської національної меншин в Білорусі, бо тепер у цей конфлікт має втрутитися і Європарламент. |
081010_for_reax_elex_kk | https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2008/10/081010_for_reax_elex_kk | Держдепартамент США про вибори | Державний департамент США назвав українською демократією в дії рішення президента розпустити Верховну Раду і призначити дострокові вибори. | Речник держдепартаменту Шон Маккормак також наголосив, що адміністрація президента Буша переконана, що демократія - це завжди найкраща форма державного устрою. Він також висловив американську солідарність з українським народом та підтримку населенню та лідерам України. Раніше Європейський Союз висловив жаль, що зусилля, спрямовані на створення коаліції в українському парламенті, зазнали невдачі. Росія назвала внутрішньою справою України рішення президента Ющенка розпустити парламент, але висловила жаль, що соціально-економічні проблеми країни пересунуться на другий план через майбутні парламентські вибори. |
120703_oz_greece_economy | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/07/120703_oz_greece_economy | Уряд Греції: економіка у гіршому стані, ніж здавалось | Новий грецький уряд заявив, що економіка перебуває у значно гіршому стані, ніж здавалось раніше. | Як повідомляється, економіка країни ймовірно скоротиться на 6,7% цього року - набагато суттєвіше, ніж прогнозували декілька місяців тому. За словами речника, пізніше цього тижня Греція представить ці цифри міжнародним інспекторам у надії переглянути умови зовнішньої фінансової допомоги країні. |
141030_zsh_russian_humanitarian_convoy_dnr | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/10/141030_zsh_russian_humanitarian_convoy_dnr | У "ДНР" очікують на російський гумконвой у п’ятницю | Гуманітарний конвой з Росії зустрічатимуть у Донецьку в п'ятницю, сказано в заяві самопроголошеної "ДНР". | У "ДНР" заявляють, що автомобілі везуть будівельні матеріали та продукти для місцевих жителів. У четвер сотня вантажівок прибула до Ростовської області, повідомили представники Росії. У МЗС заявили, що українська влада не отримувала від Росії офіційного повідомлення про так званий четвертий гуманітарний конвой. Водночас російська влада заявила про готовність дати оглянути вміст автоколони представникам ОБСЄ та української сторони на прикордонному пункті пропуску "Донецьк" Ростовської області. |
050421_g_omelchenko_fidel | https://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2005/04/050421_g_omelchenko_fidel | Г. Омельченко: у майора Мельниченка залишається останній шанс | У той час, як президент Ющенко після зустрічі з Мирославою Гонгадзе знову наголосив, що розкриття вбивства її чоловіка Георгія Гонгадзе є для президента справою честі моральним обов’язком, Верховна Рада України вчергове не проголосувала за включення до порядку денного сесії оприлюднення звіту тимчасової парламентської комісії з розслідування вбивства журналіста Гонгадзе та інших резонансних злочинів. | В інтерв’ю Бі-Бі-Сі голова комісії Григорій Омельченко розповідає про останні події у розслідуванні, критикує позицію майора Мельниченка і розмірковує над причинами позиції ВР у справі звіту комісії. Бі-Бі-Сі: Чому ВР вчергове відмовилася заслухати звіт тимчасової слідчої комісії у справі розслідування вбивства Георгія Гонгадзе та інших резонансних злочинів? Г. Омельченко: Висновки слідчої комісії, яку я очолюю, можуть бути “неприємними” для багатьох нинішніх можновладців, включно з депутатами Верховної Ради, яких десь півтора десятки, і навіть Головою ВР Володимиром Литвином. Ми вважаємо, що зібрані нами матеріали, які ми також передали до Генеральної прокуратури, дають підстави для порушення кримінальних справ за ознаками підбурювання до скоєння злочину у викраденні журналіста Георгія Гонгадзе... Бі-Бі-Сі: ...Але довести склад злочину може лише суд... Г. Омельченко: Ви правильно робите зауваження, і я сам це постійно повторюю, що остаточне рішення за судом, але ми маємо висновки слідчої комісії, які Верховна Рада, що власне і створила цю комісію, повинна заслухати. Бі-Бі-Сі: Чи ці висновки базуються здебільшого на плівках майора Мельниченка? Г. Омельченко: Висновки зроблені на сукупності фактичних даних, зібраних комісією. Це свідчення свідків і потерпілих, аудіозаписи, проведені у США експертизи на прохання слідчої комісії.Висновки комісії не є обов’язковими для прокуратури чи суду, але вони повинні бути заслухані. Серед цих висновків і вимога усунути з посади Голови ВР Володимира Литвина, причому цей висновок було зроблено вперше ще восени 2002 року і повторно у березні 2003 р., щоб не говорили, що це якесь політичне замовлення саме зараз.Комісія також прийняла проект постанови про порушення процедури імпічменту за ознаками злочинів проти Леоніда Кучми і деяких інших осіб і скерувала ці документи до Генеральної прокуратури.Але прокуратура ані за часів Святослава Піскуна, ані Генадія Васильєва і знову Святослава Піскуна не прийняла передбачене законом процесуальне рішення про порушення у десятиденний термін кримінальної справи, або відмову в порушенні кримінальної справи, тобто сам генпрокурор Піскун порушує чинне законодавство. Бі-Бі-Сі: Пане Омельченко, ми зараз здебільшого говоримо про попередні висновки, але давайте поговоримо про нові обставини, зокрема, у розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе.Ви цього тижня повернулись із Лондона, де зустрічались з колишнім службовцем ФСБ Росії Алексанром Литвиненком і отримали дані, які свідчать, що записи у кабінеті президента Кучми здійснював не лише майор Мельниченко, а у справі з’являються нові фігуранти. Це сенсаційна новина, чи Ви могли припускати, що Микола Мельниченко не міг діяти самотужки? Г. Омельченко: По-перше, я ніколи не вживаю слово “сенсація”. Із самого початку мені було зрозуміло, що була група осіб, в яких були розподілені ті чи інші ролі, що Микола Мельниченко не був одинаком і що взагалі неможливо самотужки забезпечити розшифровку і зберігання такого масиву записів. Крім Миколи Мельниченка, я сьогодні знаю як мінімум ще трьох учасників, які входили в цю групу. В одного з них навіть є частина записів, переданих Миколою Мельниченком. З усіма я спілкувався і казав їм одну річ – вони повинні якнайшвидше надати свідчення Генеральній прокуратурі. Бі-Бі-Сі: Жоден з них не знаходиться на території України? Г. Омельченко: Я не буду відповідати на це запитання зі зрозумілих причин, але з кожним з них я неодноразово спілкувався. Як професіонал Служби безпеки я їх переконую – чим довше людина носить із собою подібні свідчення, тим більшою стає небезпека для її життя. Коли ж даються свідчення, які стають вже доказом у кримінальній справі, ризик фізичного знищення значно зменшується.Я з цього приводу розмовляв з керівниками генпрокуратури і слідчої групи, які кажуть, що готові надати максимальний захист цим людям, включно із заходами, пов’язаними з програмою захисту свідків, зі зміною біографічних даних тощо.Я сподіваюся, що вони таки нададуть свідчення, важливість яких важко переоцінити, і не лише у справі викрадення і вбивства Георгія Гонгадзе, але й за іншими тяжкими злочинами. Бі-Бі-Сі: Фактично, якщо є чотири людини, як Ви кажете, а можливо їх було більше, напевно хтось із них мав би бути організатором чи лідером групи, або над ними був ще хтось, хто давав їм відповідні розпорядження, адже важко уявити, що декілька людей з оточення президента раптом одночасно, не домовляючись, вирішують вдатися до такої небезпечної і ризикованої справи, як прослуховування розмов прездента? Г. Омельченко: Серед людей, з якими я зустрічався, є одна особа, яку я ще не можу назвати організатором, але яка була, сказати б, координатором, підключившись ще на першій стадії прослуховування. Доки це говориться у конфіденційних розмовах, я не можу робити висновки, але те, що вони розповідають, перевіряється іншими фактами, їхні окремі свідчення співставляються, і в мене немає підстав припускати, що їхні дані є неправдивими.Можливо, вони не говорять усього, що знають, але спілкування відбувалось у різних місцях і за різними обставинами, і деякі дрібниці, про які неможливо домовитись заздалегідь, дають мені підстави довіряти їхній інформації. Зверну увагу і на іншу річ. Колишній президент Кучма сам завів таку систему, що усі його розмови записувалися для його особистого користування.Це, до речі, було ще й за часів колишнього першого секретаря ЦК Володимира Щербицького. Так от, записувалося це не на диктофон Toshiba під диваном, а на стаціонарну якісну апаратуру. Потім ці дані переводилися на комп’ютер, дещо знищувалось, дещо архівувалося.Микола Мельниченко, в силу займаної посади, а він відповідав за інформаційно-технічну безпеку, здійснював подібні записи, у тому числі за наказом Леоніда Кучми. Тобто окрім своїх пристроїв, він мав доступ і до цих записів. Отже, з-поміж чотирьох згаданих мною людей Микола Мельниченко все ж таки мав найбільший доступ і був найактивнішим у записах розмов. Бі-Бі-Сі: Тобто свідчення усіх чотирьох згаданих людей були би цінними для слідства? Г. Омельченко: Ми їм сказали, що з розумінням ставимося до того, що їм довелося певний час переховуватись. Але зараз їм немає чого боятися, і генпрокуратура готова підтвердити, що коли вони дадуть свідчення і докази того, що вони кажуть правду, їх буде звільнено від будь-якого можливого переслідування. Я хочу наголосити на одному важливому аспекті. Самі по собі аудіозаписи, отримані у несанкціонований спосіб, не можуть бути доказовою базою в суді, але коли є конкретна особа, чи особи, які кажуть, що бачили і чули таке й таке, і на підтвердження своїх заяв можуть ще й додати записи, свідчення цих людей стають ключовими в суді. Бі-Бі-Сі: Беручи до уваги важливість таких свідчень, чому, на вашу думку, майор Мельниченко не погоджується приїхати в Україну і дати свідчення, адже вже й президент Ющенко обіцяв йому публічно максимальні гарантії безпеки, так само як і СБУ? Г. Омельченко: Я зустрічався з Миколою Мельниченком неодноразово у різних країнах. І працював з ним, як парламентський слідчий, який має досвід професійного слідчого. Щоби те, що він говорить, мало процесуальну силу доказів, я відбирав його свідчення у формі заяв, підписаних ним і завірених нотаріально. До них докладалися роздруковки плівок і самі записи. Усе робилося в двох примірниках – один я передавав генпрокуратурі, інший залишався у слідчої комісії ВР. Настав час, щоби Микола Мельниченко особисто надав свідчення генпрокуратурі як свідок у кримінальній справі. Я готовий приїхати з представником генпрокуратури до США і на території посольства України, а відтак – на території України – взяти його свідчення за умов цілковитої безпеки. Умова лише одна – він має сказати усю правду, без жодних вимог, без жодних політичних доцільностей. Ніяких висновків – це справа слідства, генпрокуратури і суду. Бі-Бі-Сі: І якою ж була його відповідь? Г. Омельченко: Микола Мельниченко мені каже: я не довіряю генпрокурору Піскуну. Я кажу, що теж йому не довіряю, але у слідчій групі працюють слідчі професіонали, один з яких – Роман Іванович Шубін – чесний порядний професіонал, якого я особисто знаю десятки років. Він оце щойно був у Лондоні, де брав свідчення Литвиненка. Генпрокурори можуть мінятися, але ж слідчі будуть завжди чесно виконувати свою роботу. Тоді він каже: я спочатку хочу, щоби записи долучили до матеріалів слідства як докази, хоча я йому пояснюю, що без його свідчень вони не матимуть процесуальної сили. Теж саме треба зробити й Олександру Єльяшкевичу і перенести усі заяви і коментарі в площину процесуальних свідчень, які можна використати у суді. Бі-Бі-Сі: Наскільки я розумію, остаточної відповіді Миколи Мельниченка Ви ще не отримали. Чи на Вашу думку, це його остання можливість все ж таки виконати свій обов’язок, як ключового свідка, щоби на втратити, можливо, навіть довіру людей? Г. Омельченко: Я з великою симпатією і розумінням ставлюся до Миколи Мельниченка, я розумію його психологічний стан і стан його родини. Але я вже відкидаю особисті емоції і кажу йому прямо: Миколо, навіть ті люди, які тобі вірили завжди, вже починають сумніватися. Час відкинути аргументи, що ти не довіряєш генпрокурору Піскуну, чи там голові слідчої комісії ВР Омельченку, бо настане та межа, де ти нікому не довірятимеш, але й тобі вже ніхто не віритиме. Я йому навіть байку нагадував про хлопчика-вівчара, який за селом від скуки почав кричати “Рятуйте! Вовки!” Прибігли люди – вовків немає, прибігли вдруге - знову немає. А вже коли зграя вовків дійсно прийшла, почавши овець різати й на нього нападати, він кричав, але ніхто не прийшов, бо вже віри йому не було. Микола наближається до цієї межі, і я йому вчора це знову казав телефоном, що заяви у пресі та інтерв’ю не мають юридичного значення. Якщо зараз і не останній шанс, то один з останніх сказати нарешті людям усю правду і дати вичерпні свідчення. Бі-Бі-Сі: Чи на Вашу думку реально розкрити вбивство Георгія Гонгадзе без залучення плівок Мельниченка і свідчень його та інших фігурантів у справі? Маю на увазі з’ясування не лише виконавців, але й замовників і організаторів злочину? Г. Омельченко: З доказової точки зору будуть певні складності і проблеми. Вони вирішувані, але докази будуть не повними, як того вимагає процесуальний кодекс. Зрештою, на лаві підсудних можуть опинитися лише троє заарештованих зараз виконавців злочину, чия провина і в мене не виклває жодних сумнівів. Але дуже важливо дізнатися, хто саме віддавав злочинний наказ, хто замовляв це вбивство. Вже немає одного з важливих свідків генерала Юрія Кравченка, шукають іншого свідка – генерала Пукача, і дай Бог, щоби він ще був живий, оскільки з втратою цієї середньої ланки просто обірветься та ниточка, що поєднує виконавців і організаторів, замовників і підбурювачів. Бі-Бі-Сі: Ви напевно знайомі із заявами депутата Олександра Волкова, який закликав розглядати й альтернативні версії вбивства Георгія Гонгадзе, і навіть обстоює одну з них. Як Ви до цього ставитеся? Г. Омельченко: Я обговорював вчора (20 квітня – прим. Бі-Бі-Сі) це питання із заступником генерального прокурора Віктором Шокіним. І ми з ним домовилися, що якою б дивною чи смішною не виглядала ця, чи інша, версія, треба перевірити увесь фактаж. Будь-яка версія, яка має наймнеше підгрунтя, заслуговує право на існування. І поганий той слідчий, який не перевіряє усі версії, як того вимагає закон. Адже можна уявити собі ситуацію, коли справа доходить до суду, і адвокат каже, що ось ви не перевірили якусь версію. Справу треба буде повертати на дослідування – тобто, нові зволікання. Бі-Бі-Сі: Як, власне, і зволікання із заслуховуванням звіту слідчої комісії ВР, який депутати знову не включили до порядку денного сесії? Г. Омельченко: Це перетворюється на суто політичний процес. Проект постанови Ради №7388 про звіт комісії зареєстровано 20 квітня. До нього додається сам звіт з висновками, копію якого має отримати кожен депутат. Доповідь планувалася на 4-6 травня. Але у порядок денний сесії це питання знову не включене. Ми все одно будемо добиватися цього – адже, зрештою, висновки комісії не мають юридичної сили і сама Верховна Рада може їх не прийняти і взагалі розпустити комісію, але звіт заслухати треба. Я розумію, що там багато висновків, які не сподобаються багатьом депутатам і навіть вищим керівникам. Багато зараз залежить від політичної волі особисто президента Віктора Ющенка. |
040323_poland_eu | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/03/040323_poland_eu | Польща погодиться на компромісний варіант конституції ЄС? | Прем'єр-міністр країни Лешек Міллер дав зрозуміти, що його країна можливо піде на поступки задля досягнення згоди щодо нової конституції Європейського Союзу. | Промовляючи після зустрічі у Варшаві з канцлером Німеччини Герхардом Шредером, пан Міллер зазначив, що компроміс навколо нової європейської хартії є необхідним і можливим. Минулого року Польща та Іспанія перешкодили досягненню угоди щодо розподілу прав голосу в ЄС, але Мадрид відтоді відкликав свої заперечення. Польща є найбільшою з десяти країн, які стануть новими членами Євросоюзу 1 травня. |
070330_court_ban_demo_sp | https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2007/03/070330_court_ban_demo_sp | Суд заборонив проведення акцій на Майдані в суботу | Шевченківський райсуд Києва заборонив проводити у суботу на Майдані Незалежності акцію опозиції "Геть зРаду!" та акцію проурядової коаліції. | Про це повідомляє прес-служба Нашої України. Лідери опозиції планували в суботу, 31 березня, провести мітинг на підтримку вимог про розпуск Верховної Ради. Суд задовольнив позов Київської міськдержадміністрації, яка просила обмежити проведення акцій на Майдані через можливість конфлікту людей із протилежними політичними поглядами. Керівник юридичного департаменту Нашої України заявив, що партія готує апеляцію на це рішення суду. Юлія Тимошенко, яка в цей момент була в прямому ефірі 5 каналу, закликала людей все одно прийти на Майдан і пообіцяла зробити все можливе для скасування рішення суду завтра. |
131119_book_2013_interview_melnyk_sx | https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2013/11/131119_book_2013_interview_melnyk_sx | Ярослав Мельник: режиму не вигідно відкривати книгарні | Книга Ярослава Мельника "Далекий простір", котра увійшла до довгого списку "Книги року ВВС-2013" розповідає про світ, кожен мешканець якого з народження є незрячим, і, відповідно, сліпота вважається нормою. | Письменник розповів ВВС Україна про те, як виглядає такий дивний світ і наскільки схожі на нього сучасні демократичні і не дуже держави. Про "Матрицю" я лише чув ВВС Україна: Як Ви у трьох реченнях можете розповісти, про що Ваша книга? Ярослав Мельник: Це роман про світ незрячих, в якому юнак починає бачити. Його всі вважають ненормальним, а те, про що він розповідає, називають "галюцинаціями". Так починається його боротьба з системою, яка визнає лише "близький простір", за істину. ВВС Україна: Як би Ви самі визначили її жанр? Ярослав Мельник: Видавництво називає роман "трилером". Так воно і є. Але не помилиться і той, хто назве таку прозу "філософською фантастикою". ВВС Україна: Мені здалося, що у світі незрячих, що Ви його описали, вгадуються риси, властиві світам "1984" Джорджа Оруелла та "Матриці" братів Вачовських. Чи вплинули ці антиутопії на створення Вашої книги? Ярослав Мельник: Належу до людей, яким не соромно зізнаватися, що вони чогось не читали чи не бачили. Бо ми зовсім не зобов’язані читати і бачити те, що читають і бачать всі чи більшість. Про "Матрицю" я лише чув. І роман був написаний ще до з’яви "Матриці". Так що – жодного впливу. Інша справа Оруелл. Це геній, який передбачив епоху, в якій ми сьогодні живемо. Її з повним правом називають "оруеллівською". Оруелл вловив всю основну логіку, за якою рухається модерний світ. А рухається він парадоксальним чином – незважаючи не декларовану демократію і свободу пересування - до втрати свободи. До тотального контролю над людською особистістю. Просто Оруелл жив в епоху, коли ще не було сучасних засобів електронного контролю, які героям "1984" не могли приснитися навіть у кошмарному сні. А ми в такому сні всі живемо сьогодні. Незрячі в моєму романі – повністю контролюються електронними давачами. Та найбільший парадокс – вони "щасливі" і "вдячні" системі. Щоби зрозуміти, що таке справжнє щастя, треба прозріти, як герой роману. Але чи можуть незрячі стати зрячими? Є чимало підстав вважати, що ми – лише піддослідні кролики ВВС Україна: Вашу книгу Ви присвятили своїм батькам, в’язням ГУЛАГу. Як Ви вважаєте, який з нині існуючих чи вже віджилих політичних режимів найбільше нагадує режим, описаний Вами? Ярослав Мельник: Як вже зрозуміло з моєї попередньої відповіді, мова не про "віджилі" режими – а про наш! Маю не увазі не стільки Україну, скільки "західний" світ, з його скандальним контролем над людиною. Спецслужби знахабніли і контролюють всіх нас – де ми є, з ким і про що говоримо, що пишемо в електронних листах, які сторінки в інтернеті відвідуємо. Це просто якийсь жах. Хто їм дав на це право? Вони нас не питають! І що – хіба тут Україна в центрі? Це робиться у світі "західної демократії"! Скандали, зв’язані з розкриттями Wikileaks, з Асанжем і Сноуденом, - яскраве цьому свідчення. А це лише видима вершина айсберга. Коли, в якому столітті, настільки контролювалася людина? Проблема в тому, що ми вважаємо тоталітарними тільки режими, в яких є Гулаги. Але мої батьки, вийшовши з Гулагу, не були так контрольовані, як ми всі сьогодні. ВВС Україна: Наскільки, на Вашу думку, близькі до описаного Вами режиму Росія Володимира Путіна і Україна Віктора Януковича? Ярослав Мельник: Непогане провокаційне питання. Скажу парадоксальну думку – в сенсі електронного контролю над особистістю Україні ще далеко до США чи розвинутих західноєвропейських держав. Тут ми можемо завдячувати нашій технологічній відсталості. Однак, насправді, в моєму романі є проблема просторового обмеження (мільйони незрячих живуть в гігантському, захмарному мегаполісі-державі-будинку). 70% українців – ніколи не виїжджали за межі країни. Та якщо говорити про "режим Януковича" – йому далеко і до режиму Путіна в сенсі контролю над особистістю. Однак в Україні відбувається стрімка дебілізація населення, що на руку "режиму Януковича". Телебачення, за невеликими винятками, дебільне, дебільна - "попса" на естраді, люди приходять з роботи і проводять години біля "телеящика", через який їм вкладають в голові сміття. Вони поглинуті "близьким" простором. Вищі поверхи особистості, вищі почуття – символом чого у романі є "далекий простір" - у них відсутні. Це вже напівроботи. Заставте таку людину читати книгу! Не вийде. Люди відвикають мислити, глибоко відчувати – а це на руку будь-якій владі, яка існує для власних інтересів, а не думаючи про вище призначення і розуміння людини. Чому держава не звільнить українську книжку від будь-яких податків? Фінансова втрата для держави сміхотворна. Книга – за десять гривень! Чому не організує сотні книгарень по всіх країні? Бо режиму це не вигідно. Вільна особистість – вже зряча. А зрячими, як Габром (головним героєм роману "Близький простір" – Ред.), керувати не вдасться. Керують лише баранами. ВВС Україна: Виглядає, що системі, описаній у "Далекому просторі", абсолютно нічого не загрожує. Чи справді, на Вашу думку, купка зрячих може управляти мільйонами сліпих вічно? Ярослав Мельник: Так і є. Невже хтось справді вірить, що світом керують Обами, Саркозі, Берлусконі? Що це не підставні фігури? 1% населення планети володіє 90% її багатств. Є чимало підстав вважати, що ми – лише піддослідні кролики для тих, в чиїх руках фінансові потоки і хто планує майбутнє людства, яке має стати подібним до людства, зображеного в моєму романі. Де свобода буде остаточно вилучена як поняття. Системі загрожує лише прозріння. І саме тому Габра, героя, система переслідує і хоче позбавити істини, зору. Це метафора. Я не згідний, що моя проза – для "еліти" ВВС Україна: Яким Ви уявляєте читача цього роману: його стиль, звички, інтереси, вподобання? Ярослав Мельник: Це той самий читач, що і читач моєї попередньої книги "Телефонуй мені, говори зі мною". Це думаюча людина, але не обов’язково "інтелектуал" (інакше я не писав би в жанрі трилера). Сказав би – це чутлива людина, "схильна до думання", бо мій роман заставляє це робити. Я уявляю, що "кістяк" моїх читачів – це духовно розвинуті студенти, інтелігенція, ті, хто чимало читають. Але також і "прості" люди, які, читаючи про пригоди зрячого Габра в незрячому світі, про його трагічну любов до незрячої дівчини, яка думає, що він збожеволів, зможуть заодно, самі того не помітивши, заковтнути, втягнуті інтригою, і якісь глибші думки. Гадаю, що серед так званих "простих" людей – є багато дуже глибоких. Я не згідний, що моя проза – для "еліти" (зрячої?). Кожна людина є потенційно зрячою. ВВС Україна: Яку книжку Ви прочитали останньою? Ярослав Мельник: Після презентації роману на останньому книжковому Форумі у Львові у вересні, одне видання надрукувало матеріал "Критики радять почитати Баумана, Макарова і Мельника". Зізнаюся, я нічого не чув про Баумана, і лише лист одного литовського видавця, який написав, що "ого", тебе поставили в ряд з "самим Бауманом", заставив мене поцікавитися, а це ще хто такий. Для мене це був ніхто – як я ніхто був чи є для тих, для кого хтось є брендом. Це нормально для сучасного сегментованого світу. Окрім того, я вважаю, що ми не лише не зобов’язані знати про так звані "авторитети" (які часто є лише мильними бульбашками, роздутими піаром), а навіть це буває шкідливим для власного розвитку і власного думання. Інколи краще розвиватися у власному коконі. А однак я вдячний тому критикові. Я відкрив для себе мислителя, якого тепер читаю. А зокрема, його книгу "Плинні часи (Життя в добу непевности)", видану українською. Чудова книга, дуже близька мені – і, до речі, концепції "Далекого простору". Цю людину "болить людство". Я скучив за таким "глобальним" мисленням. Дуже раджу. З Ярославом Мельником спілкувався Святослав Хоменко Більше матеріалів про цьогорічну премію читайте у спецпроекті " Книга року ВВС – 2013" |
blogs-41734955 | https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-41734955 | 1111 жертв Сандармоху: розстріл під річницю більшовицької революції | Вісімдесят років тому, в розпал радянського великого терору, в урочищі Сандармох у далекій Карелії відбулася одна з найбільших каральних операцій НКВС. За п'ять ночей з 27 жовтня до 4 листопада 1937 року розстріляли 1111 в'язнів, серед яких - кілька сотень українських селян, політиків, вчених, письменників, митців та священиків. | В Україні щороку поминають розстріляну в урочищі Сандармох на Соловках українську інтелігенцію Усі вони, й прості хлібороби, і представники еліти, вважалися винними вже тому, що їх не можна було перетворити на зразкових радянських громадян. Будівники соціалізму могли вірити у світле майбутнє лише тоді, коли не мали з чим порівнювати комуністичний рай. Натомість ці люди знали інше життя, вони хотіли свободи й права самим розпоряджатися власною долею. Терор і сягнув найвищої точки саме 1937- 1938 року не в останню чергу тому, що притьмом почали замітати сліди. Сталін висунув тезу, нібито в міру неймовірних успіхів і великих здобутків класова боротьба лише загострюватиметься, бо недобитки старого світу, мовляв, ні перед чим не зупинятимуться, аби завдати шкоди "робітничо-селянській" державі. Якраз тоді мали повертатися додому, відбувши стандартний десятилітній термін, засуджені в колективізацію "куркулі", жертви політичних процесів кінця двадцятих. І вони могли розповісти страшну правду про ГУЛАГ, про якнайсуворіше втаємничений аспект "сталінської демократії". Після всього побаченого й звіданого в'язні повернулися б непримиренними месниками. Тож режим вирішив подбати про власну безпеку. Розстрільною акцією (не амністією, не помилуванням!) відзначили великий ювілей - двадцятиріччя більшовицької жовтневої революції. У Сандармоху загинули видатні поети-неокласики Микола Зеров та Павло Филипович, президент харківської Вільної академії пролетарської літератури Михайло Яловий, драматург Микола Куліш, творець українського модерного театру режисер Лесь Курбас, знаний академік-історик Матвій Яворський, міністр фінансів УСРР Михайло Полоз. Місця розстрілів в урочищі Сандармох Зеров і на Соловках продовжував перекладати "Енеїду" Вергілія, вважаючи це справою свого життя. Лесь Курбас навіть зміг створити табірний театр і зробив кілька вистав. Вони ще вірили в повернення, у те, що темні часи минущі. Аби допомогти не втратити зв'язку з Україною, з її культурними процесами, дружини виявляли чудеса винахідливості. Скажімо, обклеювали зсередини ящики з посланими харчами (список дозволеного для пересилки був неймовірно куцим, а на півночі люди страждали ще й від авітамінозу, цинги) сторінками зі щойно виданих книжок та часописів. Тож у листах з ГУЛАГу - знов-таки дбайливо збережених рідними - можна іноді прочитати не лише бадьорі описи цілковито нібито стерпного побуту, а ще й фахові оцінки літературних новинок. Бадьорістю ті дрібно списані сторінки дихали, звичайно ж, з огляду на невсипуще цензорське око. Кожна з цих людських трагедій заслуговує окремої розповіді. Скажімо, доля усієї родини письменника Антона Крушельницького може виглядати вимовним трагічним символом наших тодішніх утрат. Крушельницький приїхав з Галичини на запрошення українського радянського уряду будувати нову вільну Україну. Його арештували вже за кілька місяців, звинувативши в створенні націоналістичної організації. Синів Тараса та Івана засудили за сумнозвісним кіровським процесом, коли після зорганізованого самим Сталіним убивства ленінградського партійного очільника Сергія Кірова (його популярність ставала загрозливою для авторитету московського вождя) хапали безліч цілковито невинних людей. Козацький хрест - пам'ятник "убієнним синам України" в урочищі Сандармох Крушельницьких розстріляли 17 грудня 1934. Розповідають, що йдучи тюремним коридором, хлопці кричали: "Батьку, нащо ти нас сюди привіз?" А вже у Сандармоху разом із главою родини загинули ще два брати, Остап та Богдан. І кількома днями раніше під Ленінградом розстріляли їхню сестру Володимиру, лікарку, яка й на Соловках рятувала хворих. Серед жертв Сандармоху - кілька членів літературного угруповання "Західна Україна". Усі вони самохіть приїхали на запрошення уряду, усі були звинувачені в націоналізмі й антирадянській терористичній діяльності. Скажімо, Мирослав Ірчан повернувся до Харкова аж із Канади. Не хотів зоставатися довічним еміґрантом, вабила рідна вітчизна. Але виявилося, що поверталися вони не на батьківщину, а в сталінську занапащену, стероризовану, застрашену країну. Влада усіляко приховувала злочин. На запити рідних завжди давали неправдиві відповіді, та навіть і в реабілітаційних довідках кінця п'ятдесятих вказувалися як дати смерті 1942 - 43 роки. Тоді, виглядало, від загадкових епідемій умирали в лікарнях численні в'язні. Правда про урочище біля карельського Мєдвєж'єгорська розкрилася аж 1997 року, коли активісти організації "Меморіал" знайшли документи та списки загиблих. І спогади про те, як капітан держбезпеки Матвєєв власноруч стріляв у потилицю приреченим, ще й добиваючи при потребі якоюсь залізною гирею. Соловецький монастир, який більшовики перетворили на концтабір Пам'ять про незахоронені, осквернені останки жертв ятрилася й мучила. Друзі та рідні роками марно шукали могили своїх найдорожчих. Лише аж через більш як півстоліття на скорботному полі поставили козацький хрест. Ідентифікація тіл виявилася, зрозуміло, неможливою. Їм усім судилася спільна могила. Було вибите ціле покоління. Ця травма не могла не впливати на наступні ґенерації, на всю нашу історію. Зосталися невтішні батьки, покинуті сироти - усі вони ще й існували зі страшним тавром "член семьи врага народа". Тим самим перекреслювалися хоч трохи благополучніші життєві шляхи. Рвалися соціальні, духовні, культурні зв'язки. Але зовсім затоптати пам'ять усе ж неможливо. Опірна сила спогаду, як особистого, так і колективного, дуже велика. Згадки про репресованих і замучених десятиліттями так чи так живили український спротив радянській владі. Горе має здатність ще й об'єднувати, згуртовувати. Той, хто хотів зоставатися на боці жертв, самим цим вибором протиставляв себе їхнім убивцям. Пам'ять серця, писав колись Максим Рильський, жорстока, - "та без неї тяжче, як при ній". Збережені свідчення, документи, записи, перекази - усе це дочекалося свого часу. Ніби піднявся з глибини цілий затоплений материк, аби змінити наші уявлення не лише про минуле, але й про нас самих, про сьогодення й майбутність. |
160128_hk_nato_russia_propaganda | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/01/160128_hk_nato_russia_propaganda | Столтенберг: НАТО непокоїть пропаганда російських ЗМІ | НАТО стурбована пропагандою, яку поширюють російські державні ЗМІ, але не буде боротися з нею аналогічними методами, заявив генсек Єнс Столтенберг. | "Росія витрачає багато коштів і направляє інвестиції на різні види пропаганди. Ми не будемо боротися проти пропаганди пропагандистськими методами", - сказав генсек, коли представляв у Брюсселі доповідь за підсумками 2015 року. У звіті НАТО наголошується, що військова активність Росії 2015 року зросла. Зокрема, як йдеться у доповіді, такої кількість маневрів на території колишнього СРСР не проводилося з часів Холодної війни. Стратегія НАТО на майбутній рік спрямована на протистояння "гібридним викликам", одним з яких є "перетворення інформації на зброю" силами кремлівської пропаганди, йдеться у звіті. Проте союзники НАТО прагнуть уникнути стратегії, яка б зводилася до контрпропаганди. |
140813_kernes_ie_nk | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/08/140813_kernes_ie_nk | Геннадій Кернес: "Я почуваюсь досить комфортно" | У перерві між зустрічами Геннадій Кернес їсть яблуко. Але не доїдає - чи то сил забракло, чи то апетиту. | На початку серпня Геннадій Кернес провів перше засідання Харківської міськради після замаху Під час розмови він час від часу замовкає, обличчя спотворює гримаса: він, вочевидь, страждає від гострого болю. Говорить, примружуючи очі, і, якщо раніше це було просто лукавим "фірмовим" виразом обличчя, то тепер це - швидше, ознака виснаження і втоми. Втім, незважаючи на слабкий голос і неприховану байдужість до деяких питань, що раніше викликали азарт, мер Харкова залишається вірним собі. Як і раніше, він не довіряє пресі і не схильний до відвертості у відповідях на запитання. Він стримано говорить про кризу на Донбасі - лише в термінах "зупинити кровопролиття", - уникає будь-яких оцінок, навіть емоційно забарвлених слів не вживає: "сепаратисти", "терористи", "бойовики", "повстанці". Для Геннадія Кернеса існують тільки мирні жителі. Пожвавлюється лише тоді, коли згадали прізвище його давнього недруга - Арсена Авакова, а також зачепили тему кримінальних проваджень. Ніякої безпорадності ВВС Україна:Ризикну припустити, що найчастіше питання зараз - "як ви себе почуваєте?". Ви відповідаєте домашньою заготовкою? Наскільки Ви щирі у відповіді на це питання? Геннадій Кернес: Це правда, що мені дуже часто задають це питання. Я відповідаю шаблоном, що "я себе почуваю задовільно". Я не можу сказати, що я себе почуваю дуже добре. Як людина я себе почуваю досить комфортно. Але під "задовільно" я маю на увазі, що все-таки у мене паралізовані ноги. І я роблю все, щоб відновити нормальний спосіб життя, щоб мої ноги могли ходити. Тому я кажу, що я себе почуваю задовільно. Все інше - моя особиста справа, мої емоції і моє сприйняття життя. ВВС Україна: Чи відчуваєте ви себе зараз безпорадним - не тільки фізично, а й психологічно? В країні змінилася ситуація: нова влада, новий президент, новий губернатор в Харківській області ... Чи немає відчуття, що ви втратили контроль? Г.К.: Ні, я не відчуваю ніякої безпорадності. Психологічний бар'єр я давно подолав. І я не розпускав соплі і сльози, що я перебуваю в такому стані. Головне - що я залишився живий, що я можу спілкуватися з людьми. Після лікування в Ізраїлі Геннадій Кернес повернувся до Харкова Про губернатора - це дуже смілива заява, що він представляє нову владу. Він там представляє певну людину, зі своїми бізнес-інтересами. Але, звичайно, при цьому він зобов'язаний виконувати ті завдання, які перед ним ставлять уряд і президент. А що стосується контролю - ні, я його не втратив. Я як був Харківським міським головою, так і залишився. Як був мій контроль, моїх заступників, так і залишився. Я не бачу ніяких змін, все добре. ВВС Україна: Повернемося до губернатора. Ви вважаєте Ігоря Балуту технічним головою ОДА? Г.К.: Балута - це взагалі випадкова людина, яка була поставлена Арсеном Аваковим. Це був своєрідний бонус, винагорода. Хочете - вірте, хочете - ні. ВВС Україна:Не можу не запитати про вас на посаді губернатора. Г.К.: Я - Харківський міський голова. У мене є довіра людей і підтримка людей. У мене є завдання і цілі, які я сам собі поставив. Тому я не хотів би обговорювати питання, пов'язане з губернаторством. Я вважаю, що є достатньо людей, регіональних лідерів, які могли б очолити область. Якщо мені надійде така пропозиція - я вам скажу. Поки мені таких пропозицій не надходило. Це все чутки. Я ніколи не прагнув займати якісь посади. Я міг їх зайняти, стати, наприклад, народним депутатом України. Мій девіз: "любити Харків, працювати для людей". Я люблю Харків. Моє завдання - працювати результативно, ефективно. А про область - якби мені дали можливість призначати, я б Балуту однозначно не призначив би. ВВС Україна: А кого? Г.К.: Ну… (сміється) Питання. Але Балуту б не призначив. ВВС Україна: Окрім вашого, називають різні прізвища. Г.К.: Ой, я вас благаю. Кому це лестить - той нехай і відповідає на ці питання. А я не хочу. В ізраїльській клініці пан Кернес переніс три операції, одна з них - на спинному мозку ВВС Україна: Вас це не цікавить? Г.К.: Такого тандему, яким був - Добкін-Кернес - вже не буде. Якщо буде краще - дай Бог. Але хто буде губернатором Харківської області, я вам сказати не можу - я не приймаю участі у цьому процесі. Можу лише сказати, що Аваков буде активно боротися за те, щоб тут залишився Балута. Для нього це життєва необхідність. ВВС Україна: Чи чекаєте ви на адмінреформу? Г.К.: Звичайно! Ми сподіваємося, що буде децентралізація влади, і ми зрівняємо наші позиції. ВВС Україна: А як ви оцінюєте проект? Г.К.: Є речі, які варто було б зробити по-іншому. Але, в цілому, та концепція змін до Конституції, яка сьогодні прийнята і схвалена Кабміном і внесена президентом - досить ефективна для органів місцевого самоврядування. Вона прийнятна. Хто і чому стріляв ВВС Україна: Яке з двох кримінальних проваджень, де ви фігуруєте, важливіше для вас: те, де ви обвинувачений, або те, де ви - жертва замаху? Г.К.: Справа, в якій я фігурую як підозрюваний (у викраденні, тортурах і погрозі життю - ред.), - цю справу сьогодні призупинено. У зв'язку з моєю хворобою слідчий виніс таку постанову. Але ж там була створена слідча група з більш ніж десяти слідчих в особливо важливих справах (їх там або 14, або 17) Генеральної прокуратури. А справа ця ламаного шеляга не варта. Це справа для дільничного-початківця. Тим більше, немає ніяких доказів. І я впевнений: судової перспективи у цієї справи немає. Ця справа сфабрикована Арсеном Аваковим і його людьми. І я можу це довести. А справу про замах розслідують прості слідчі, і їх небагато, в Харкові, тут. Справа про замах на Харківського міського голову. А Харків - друге (за величиною - ред.) українське місто. І цій справі необхідно надати певний статус. Але цього немає. І якщо порівняти ці дві справи, можна сказати: справа, що проти мене - важливіша сьогодні для правоохоронних органів, ніж справа про замах на мене. Вони зацікавлені у моїй дискредитації. Але я вже звернувся до президента України. А копію направив Генеральному прокурору. Щоб взяли ці обидві справи і дали їм правову оцінку. ВВС Україна: І все ж: що важливіше для вас особисто? Щоб вас визнали невинним? Або щоб була розкрита спроба вбивства і був покараний той, хто здійснив замах на ваше життя? Г.К.: Це дві різних справи. Щодо визнання мене невинним - я себе винним не визнавав і завжди говорив, що я не скоював жодних злочинів. Щодо замаху - звичайно, я в цьому зацікавлений. ВВС Україна: А ви не проводите своє власне розслідування цього замаху, за доступними вам методами? Г.К.: Моє розслідування полягає в наступному: я можу тільки допомагати слідству в його спробах розкрити цю справу. Ще раз кажу: я зацікавлений. Інших можливостей у мене поки немає. ВВС Україна: Ви щирі у відповідях на питання слідства? Г.К.: Розумієте, сьогодні слідство цікавиться у моїх дітей, чи залишив я заповіт. Або допитують моїх підлеглих:"У яких стосунках ви з Кернесом?". Це - фількіна грамота. Це просто імітація слідства! ВВС Україна: Я правильно розумію, що у вас немає відчуття того, що правоохоронні органи всерйоз зацікавлені розкрити цей замах? Г.К.: Я впевнений, що в мене стріляли люди, афілійовані з Аваковим і Балутою. ВВС Україна: За прямим замовленням? Г.К.: Так. ВВС Україна: А де зараз Михайло Добкін? Чи змінилися ваші стосунки? Г.К.: Наші відносини були і залишаються дружніми. Немає жодних причин, щоб це змінилося. ВВС Україна: Ви, як і раніше, вірите в політичну перспективність Михайла Добкіна? Г.К.: Михайло Добкін - самостійна, самодостатня людина. Він сам для себе визначить напрямок руху. Але я впевнений, що він не піде у тінь. А працюватиме з урахуванням тих висновків, які він, напевно, вже зробив для себе. І дай Бог, щоб у нього все вийшло. ВВС Україна: Але ж у вас почасти спільна політична доля. Ви з ним очолюєте місцеві, міську та обласну, організації Партії регіонів ... Г.К.: Я не можу дозволити собі сьогодні бачити тільки погане. Я шукаю хороше. А у нас з ним досить хороші стосунки. Тому не шукайте тут ніякого чорного кота, який між нами пробіг. Він - самодостатня людина і він визначиться сам. ВВС Україна: Чи стали ви спокійніше ставитися до інтернет-публікацій, на які раніше реагували болісно? Г.К.: Так, став. І не просто холоднокровніше, я взагалі не звертаю на це уваги. ВВС Україна: Але все ж, є речі, які ви хотіли б спростувати? Г.К.: Звичайно, є. Кримінальне провадження. Я дуже хочу довести слідству, що воно сфальсифіковане. ВВС Україна: А ваші стосунки з Коломойським ... Г.К.: Послухайте, знаю Ігоря Валерійовича Коломойського. Я можу з ним розмовляти по телефону і особисто. Можу сходити з ним у ресторан, можу зустрітися у нього або в мене. Я його знаю дуже давно. В інших питаннях - ми самостійні люди. У нас свої напрямки, свої переконання. Тому не треба будувати якийсь будинок з відносин Коломойський-Кернес. Припинення АТО ВВС Україна: Якби ви були всемогутнім, як би ви вирішили кризу на Донбасі? Г.К.: Якщо зовсім пофантазувати, я б, як Хоттабич (а я теж ношу бороду), вирвав би волосину і зробив би так, щоб був мир. Щоб не гинули мирні люди, щоб не гинули військові щоб був мир, і щоб ми могли відновити досягнення, які були ще рік тому. Відновити міста та селища. Щоб люди повернулися до своїх будинків. ВВС Україна: Але як би ви вирішили кризу? Г.К.: Ви самі сказали - всемогутній. Це обумовлює чарівництво ... ВВС Україна: Так, але суперсилою можна по-різному розпорядитися. Можна повернути все назад, як ніби нічого не було: Майдану, АТО, Янукович - наш президент ... Г.К.: Ні. Янукович – не президент. Так, як він повівся… Не як президент. Однозначно АТО необхідно припинити. Однозначно. З метою, підкреслюю, збереження життя мирних людей і військових. Щоб матері біля військкоматів могли побачити своїх дітей живими. Якби я міг, я б повернув дітей батькам. Припинив би цей процес. Щоб був мир. ВВС Україна: Чи вважаєте ви, що Донбас - це частина України і повинен нею залишатися? Г.К.: Я вважаю, що Донецьк, Луганськ і весь Донбас - це Україна. ВВС Україна: Чи потрібно знайти спільну мову з цими регіонами? Г.К.: Я думаю, що до цього все йде. ВВС Україна спілкувалася із Геннадієм Кернесом 18 липня. Редакція надала можливість міністру внутрішніх справ Арсену Авакову відповісти на звинувачення, які пролунали на його адресу. Відповідь від Міністерства внутрішніх справ надійшла 13 серпня і була такого змісту: "МВС розглянуло Ваш лист із проханням відреагувати на заяви пана Кернеса в інтерв'ю вашому агентству. Інформуємо, що не вважаємо за потрібне коментувати заяви цього чиновника". |
051115_business_tuesday | https://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2005/11/051115_business_tuesday | Бізнес-огляд: від ФДМ до ЄБРР | Фонд держмайна завершив складання реєстру державних підприємств – голова фонду твердить, що це дозволить ефективніше управляти власністю, яка все ще належить державі.Слідом за від’ємними показниками сальдо торгівельного балансу Держкомстат повідомляє про погіршення балансу зовнішньої торгівлі послугами.Український уряд може піти на підвищення імпортного мита на світлі нафтопродукти.Сергій Кирієнко, екс-прем’єр-міністр Росії за часів дефолту, очолив Росатом.Європейський банк реконструкції та розвитку вважає, що попри уповільнення економік, країни СНД все одно мають кращі економічні показники серед країн із перехідною економікою. | Державну власність переписали Фонд державного майна завершив роботу над створенням загальнодержавного реєстру об’єктів державної власності – про це повідомила голова фонду, Валентина Семенюк. У реєстрі буде можна знайти інформацію про всі цілісні майнові комплекси, нерухомість, підприємства, що належать державі. Крім того, до реєстру щоквартально будуть заноситися показники діяльності підприємств, у яких є доля державної власності. Як твердить голова ФДМ, цей реєстр дозволить ефективніше управляти державною власністю в Україні. Валентина Семенюк також назвала плани приватизації на наступний рік, зазначені у проекті бюджету, цілком реальними і такими, що будуть виконуватися завдяки продажу акцій неліквідних підприємств. Загалом ці плани складають 2.7 мільярда гривень: “Нам треба попідчищати хоча б ті об’єкти, які є “лежачими”. Їх треба продавати хоча б для того, аби забезпечити людей робочими місцями”.Раніше президент Ющенко говорив про те, що наступного року може бути приватизовано кілька великих підприємств, зокрема, і Укртелеком. Держкомстат - про торгівлю послугами Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами України скоротилося на півтора відсотки за 9 місяців з початку року – повідомив Державний комітет статистики. Загалом, за підрахунками комітету, з січня по вересень поточного року експорт українських послуг виріс на 11 %, а імпорт – на 33%. Раніше Держкомстат повідомляв, що за 9 місяців імпорт товарів до України, перевищив експорт на 748 мільйонів доларів. При цьому експорт товарів зріс на 6 %, а імпорт – на 25 %. Пропозиція підвищити мито на нафтопродукти Уряд може запропонувати парламенту знову підвищити імпортне мито на світлі нафтопродукти – повідомив заступник міністра економіки, Володимир Ігнащенко. Відкриття кордонів для імпортного бензину дозволило наситити український ринок, і ціни на пальне вже кілька місяців залишаються достатньо стабільними. Проте, як твердить заступник міністра економіки, падіння переробки нафти на українських НПЗ призвело і до зменшення обсягів транспортування нафти українськими трубопроводами, а отже, і до падіння запланованих надходжень до бюджету. Кирієнко став головою "Росатому" Сергій Кирієнко, колишній російський прем’єр, який очолював уряд у “дефолтний” 1998 рік, очолив Федеральну агенцію з атомної енергетики Росії – Росатом. Агенція керує усім, що стосується атомної енергетики Росії. Перед цим пан Кирієнко був повпредом президента Путіна у Приволзькому окрузі. Російські оглядачі вважають, що для Сергія Кирієнка нове призначення можна вважати підвищенням. Активи Росатому можна порівнювати із такими гігантами, як РАО ЄЕС Росії та Газпромом. На новій посаді пану Кирієнко доведеться також піклуватися і про один із найвідоміших російських атомних проектів за кордоном – будівництвом атомної станції в Ірані. Звіт ЄБРР Цьогорічний звіт Європейського банку реконструкції і розвитку про розвиток країн з перехідними економіками поєднує щорічний аналіз економічних досягнень 27 країн, де оперує банк, зі спеціальним дослідженням, яке ЄБРР провів разом із Світовим банком з приводу змін умов, у яких розвивається бізнес. Загальна оцінка розвитку регіональних економік є позитивною. Після минулорічного рекордно високого показника економічного зростання, що становив шість цілих і шість десятих відсотки, очікувані цього року п’ять цілих і три відсотки виглядають доволі обнадійливо. Але що стоїть за сповільненням темпів економічного зростання? Головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку Стівен Фрайз пояснив: “Темпи економічного зростання в регіоні зменшилися передовсім через помірність у зростанні в країнах СНД. Велика частка сповільнення зосереджена в Росії, де ключовим фактором у сповільненні ми вважаємо зміцнення позицій рубля, що в свою чергу призводить до втрати конкурентноспроможності у виробничому секторі через збільшення курсу валюти. В решті регіону темпи зростання дещо поменшали, як і в решті глобальної економіки, але це сповільнення є більш помірним”. Окрім Росії, у Казахстані та Україні також зареєстровано помітно менші темпи зростання у порівнянні з минулим роком. Це частково відбувається з подібних до російських причин - міцніші позиції валюти призводять до подорожчання експортних товарів країни на закордонних ринках. Що стосується України, то сповільнення темпів її економічного зростання частково пояснюються жорсткішим контролем керівництва Ющенка за урядовими видатками та сповільненням на деяких ключових українських експортних ринках. Взявши до уваги всі показники, країни СНД все одно випереджають інші регіони з перехідними економіками, де прогнозують економічне зростання у 6.2%. За ними слідують країни південно-східної Європи (4.8%) і більш розвинені економіки центральної Європи, а також балтійські країни із 4.2%. |
120914_hk_duchess_kate_topless | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/09/120914_hk_duchess_kate_topless | Французький журнал опублікував фото герцогині Кембриджської топлес | Представники британської королівської родини заявили, що принц Вільям і герцогиня Кембриджська Кейт засмучені і розчаровані через публікацію французьким "жовтим" журналом знімків герцогині топлес. | Ці фотографії були нібито зняті минулого тижня, коли принц Вільям і Кейт проводили відпустку в приватному замку у Франції. За словами представників королівської родини, публікація нагадує переслідування пресою принцеси Діани перед тим, як вона загинула в автокатастрофі у Парижі 1997 року. Через публікацію цих знімків постало питання про повагу до приватного життя членів королівської родини. Кілька тижнів тому британська преса опублікувала фотографії оголеного принца Гаррі, зроблені під час його відпочинку у Лас-Вегасі. Теґи |
150622_she_nigeria_bomb | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/06/150622_she_nigeria_bomb | У Нігерії на ринку стався вибух: є жертви | Щонайменше 12 людей загинули та багато були поранені через вибух, що стався в місті Майдугурі в північно-східній Нігерії. | Смертниця підірвала себе на людному рибному ринку. Свідки розповідають, що друга смертниця також хотіла підірвати себе в тому районі, однак її вибухівка не спрацювала. Жінка побігла в бік мечеті - там її жилет здетонував і вона загинула. Наразі ніхто не взяв відповідальність за напад. Активне в північно-східній Нігерії джихадистське угруповання "Боко Харам" часто використовує в нападах смертників. |
150922_she_stoltenberg_minsk | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/09/150922_she_stoltenberg_minsk | Столтенберг: мінські угоди - єдиний шлях до врегулювання на Донбасі | Виконання мінських домовленостей є єдиним шляхом для врегулювання конфлікту на сході України, заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час засідання Ради національної безпеки та оборони в Києві. | "Ми підтримуємо незалежність та вашу територіальну цілісність. Ми також підтримуємо повне впровадження Мінських домовленостей, оскільки це залишається єдиним шляхом виходу з поточної кризи", - сказав пан Столтенберг. Керівник НАТО сказав, що Київ мав зробити "дуже важкі політичні рішення", у тому числі щодо статусу окремих східних територій. "Але надзвичайно важливо, щоб Україна продовжували йти шляхом забезпечення виконання всіх аспектів Мінських домовленостей", - додав він. Те, що зараз триває припинення вогню, за його словами, свідчить, що у вирішенні конфлікту "є надія". |
090408_moldova_latest_ak | https://www.bbc.com/ukrainian/world/story/2009/04/090408_moldova_latest_ak | Сили безпеки Молдови контролюють будівлі | Служби безпеки у молдовській столиці Кишиневі перебрали контроль над будівлями парламенту та президентською резиденцією після протестів, внаслідок яких тисячі прихильників опозиції увірались до тих будівель. | Вони порозбивали вікна та підпалили меблі. Вони протестують проти результатів нещодавніх парламентських виборів, де комуністи на чолі з президентом Владіміром Вороніним, здобули перемогу і залишились при владі. Демонстранти наполягають, що результати сфальсифікували. У свою чергу президент звинуватив демонстрантів у спробі здійснити переворот. Спікер молдовського парламенту Маріан Лупу заперечив, що правляча комуністична партія сфальсифікувала результати виборів 5 квітня, де комуністи отримали майже половину голосів усіх виборців. "Я хочу наголосити, що Комуністична партія не мала і не має жодних намірів, у неї взагалі немає жодних причин для того, щоб сфальсифікувати результати виборів." Молдовська опозиція засудила насильство, але наголосила, що протести триватимуть. |
150129_hk_lukashenko_maydan | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/01/150129_hk_lukashenko_maydan | Лукашенко: подій на зразок Майдану в Білорусі не буде | Президент Білорусії Олександр Лукашенко висловив упевненість в тому, що в його країні не відбудуться події, схожі на український Майдан. | "Якщо у когось в голові є шалена думка, що в Білорусії буде Майдан або можливий, то чим раніше ви зі своєї голови це викинете, тим краще. Я поки що президент, у мене достатньо повноважень і сил, щоб запобігти братовбивчій бійні", - сказав пан Лукашенко на прес-конференції у Мінську. Білоруський президент також закликав "всіх, хто хоче воювати", вирушати до Сирії. "На квиток гроші дамо, але воювати всередині нашої Білорусії нікому не буде дозволено", - додав він. |
features-53977635 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-53977635 | Як "учасник конфлікту на Донбасі" став свідком у справі про ДТП Єфремова | Пресненський суд Москви заслухав свідчення актора Михайла Єфремова. Його звинувачують у тому, що 8 червня 2020 року він став винуватцем "п'яної ДТП", в якій загинув водій іншого авто. | На засіданні Єфремов розповів, що у першу добу після аварії записав відео, де визнає свою провину, бо "з кожної праски" чув, що він є винуватцем. Він також звинуватив журналістів у фальсифікаціях і висловив сумнів у тому, що був за кермом свого джипу. Підтвердити цю версію в суд прийшли два свідки - покупець контрабандних цигарок та колишній учасник конфлікту на Донбасі, які буцімто перебували неподалік під час аварії. "Моя провина у пияцтві. Але всю провину брати на себе не збираюся" "Я вже смутно пам'ятаю той день", - почав свої свідчення Єфремов. За його словами, на момент аварії він вже випив "близько пляшки горілки", і або до цього, або після їздив на таксі ще й за пивом. Відвідування бару "Улліс", про який писали ЗМІ, актор пам'ятає лише "спалахами": "Напевне, ходив. Я в цей бар часто ходив". Актор давав свідчення зсутулившись, практично не відриваючи погляд від столу. "Може, я сам піддався, може, мене втягли в машину. Краще ці свідчення не брати до уваги, тому що я був вже сильно напідпитку. Я не розумію, звідки в мені наркотики. Не знаю. В мене були вечірки за три дні до цього, але не знаю, не було в мене потягу до цього, нічого не можу сказати", - розповів Михайло Єфремов на засіданні суду. Наступні спогади актора - кабінет слідчого. З допиту його забрали друзі і повезли спати. А наступного ранку він дізнався, що кур'єр Сергій Захаров, який був за кермом легкового фургону "Лада", в яку врізався джип актора, помер у лікарні. Довгий час, розповідає Єфремов, він нічого не тямив, прокидався, дивився програми, в яких обговорювали подробиці ДТП, і знову засинав. "Не було на моїй пам'яті аварій, які б з такою насолодою розбирали три місяці", - пожалівся актор. За його словами, саме тиск ЗМІ став причиною, через яку він записав відео, де визнає провину. "З похмілля людина нервує. В мене похмілля тривало три дні. З усіх телевізорів, радіо та прасок говорили про те, що це я накоїв. Потім я побачив, що і я там кажу це на запису. Але там я кажу, що це не я. За тим, як рухаються губи, видно, що "не" - вирізано. І це каже один з кращих звукорежисерів - моя дружина, золоті вуха Росії". Через кілька днів після аварії Єфремов, за його власними словами, "відійшов". "Я все одно не хотів визнавати, що я вбивця. Я хотів піти на контакт із Захаровими. Із Захаровими, я впевнений, я знайду контакт, я з ними поговорю. І співчуття я їм висловлював, але журналісти це вирізали", - сказав він. "Тут моя провина, без сумніву, є. Вона у пияцтві. Але всю провину за Велику жовтневу революцію я брати не збираюся", - завершив свою промову в суді Єфремов. Представники родичів загиблого водія намагалися уточнити, чому актор під час розмови з психіатром визнавав, що йому доводилося вживати наркотики, а тепер наполягає, що не мав справи із забороненими речовинами. "Я говорив так, як було приємно психіатру. Так само, як зараз говорю з вами, щоб вам було приємно", - відповів він. "Ви казали, що слід на шиї у вас залишився від ременя пасажирського сидіння, який ви перекинули через шию і прибрали. Не могли б ви нам продемонструвати, як це?" - попросила адвокат сина загиблого Ірина Хайрулліна. "Не міг би. Мій знімальний день надто дорого коштує!" - різко обірвав її Єфремов. Адвокат потерпілих Анна Бутиріна намагалася розпитати актора про ті свідчення, які він давав під час слідства. Але у відповідь Єфремов нагадав захиснику про те, що він удвічі старший за неї, і що їй варто виявити повагу, після чого взагалі відмовився відповідати на її запитання. Проте на одне з них він все-таки дав відповідь. "Якщо ви не визнаєте себе винним, чому ви переказали гроші родичам?", - запитала Бутиріна. "Я вже казав. В мене дуже розвинене відчуття провини. Мені дуже шкода потерпілих. Я хочу їм допомогти і допоможу, коли все це завершиться, і ви зникнете з мого життя", - сказав Єфремов. Адвокати і надалі ставили питання, на які актор відмовлявся відповідати: "Чи помітили ви щось паранормальне на місці аварії?" та "Скільки коштує ваш знімальний день?" Суддя Олена Абрамова намагалася з'ясувати, чи збереглися в актора хоч якісь спогади про зіткнення з іншою машиною, але він не міг пригадати нічого з того дня. "Тобто ви навіть не виключаєте, що вас взагалі не було в машині?" - запитала суддя. "Не виключаю", - відповів актор. "Як же ви разом з машиною нарізно на місце ДТП потрапили?" - здивувалася суддя. Із відповідей Єфремова було зрозуміло лише, що на момент аварії він пив вже не перший день. Після цього сторона обвинувачення попросила оголосити свідчення, які Єфремов дав під час слідства. В протоколі допиту йдеться, що актор почав пити мінімум за день до православного свята - 7 червня він, як віруючий, справляв Трійцю. Так само у матеріалах слідства йдеться про недопалок із гашишем, який знайшли в машині. Тоді, судячи з протоколів, Єфремов розповів, що знайшов його в кишені після подій початку травня, які він не пам'ятає. Щоб позбутися недопалку, він кинув його у попільничку в авто. Єфремов пояснив розбіжності з його нинішньою позицією психологічним тиском. "Це говорили у Малахова, це говорили у Скабєєвої. Що суспільство очікувало від мене, те я й сказав. А потім став замислюватися, а чи не забагато буде цьому суспільству?" - заявив він. "А чому ви відмовилися від медичного освідчення?" - запитала прокурор. "З почуття хибного благородства", - пояснив Єфремов. Відновити пам'ять та дослідити лобове скло Захист актора намагався довести, що він перебував на пасажирському сидінні, а за кермом був хтось інший. Адвокат Ельман Пашаєв клопотав про проведення біологічної експертизи лобового скла машини. На думку захисника, експертиза могла б прояснити, з якого боку машини актор був в момент аварії. "Біологія в нас займе лише один день!" - наполягав адвокат. Під час слідства експерти знайшли біологічні сліди Михайла Єфремова на подушці безпеки, яка спрацювала під час аварії на місці водія. Проте захист пояснює це тим, що після ДТП Єфремов залазив в машину за документами та міг залишити свій генетичний матеріал на цій подушці. Про нову експертизу просив і сам актор: "Ваша честь, в давнину суд виконував останнє бажання засудженого до страти. Мене засудили до страти ще 9 червня (наступний день після аварії - Ред.) по всім каналам. Це останнє моє бажання, виконайте його, будь ласка, зробіть експертизу лобового скла, чи є там сліди біологічного.... Я у стані сп'яніння ніколи за кермо не сідав...". Суддя Олена Абрамова відмовила актору. Тоді захист подав нове клопотання - направити Єфремова у Національний медичний дослідницький центр психіатрії та наркології імені Сербського для відновлення пам'яті. "Він нічого не пам'ятає! В тій частині, яка допоможе відновити, що там сталося. Ми не оскаржуємо його осудність, його стан. Тільки щоб він міг відновити, як сидів у пабі, чи пересів він на пасажирське місце", - закликав адвокат Пашаєв. Адвокат потерпілих Олександр Добровинський на це зауважив, що під час слідства психологічно-психіатрична експертиза вже проводилася. "І вона була проведена, що важливо, через 10 днів після аварії, 18 червня... Він заявив, що керував технічно справним транспортним засобом, їхав у напрямку Нового Арбату... Тобто стан Єфремова на 18 червня каже про те, що він пам'ятав (обставини аварії", - заявив Добровинський. Суддя Абрамова знову відмовила захисту Єфремова і суд перейшов до нових свідків - покупця контрабандних цигарок та колишнього бойовика, який воював на сході України. "Дайте поговорити!" Свідок Теван Бадасян розповів суду, що познайомився з адвокатом Пашаєвим усього за три дні до судового засідання: свідок нібито сам проявив ініціативу, оскільки не міг з байдужістю спостерігати за судовим процесом. "Чому не звернулись раніше до слідчого?" - запитала прокурор. "Не хотів! Я йому не довіряю", - відповів Бадасян. За словами свідка, час від часу він змінює місця проживання - якийсь час жив у Астрахані, в Казані, в Криму, але з початку 2020 року перебуває в Москві. Ввечері 8 червня після 9 вечора він пішов за сигаретами у знайому йому точку продажу в центрі міста. - Я потрапив на Плотніков провулок. Пані Абрамова… - Ваша честь, - виправила суддя Олена Абрамова - Ваша честь, я людина, яка курить, і в цьому районі продають сигарети. Там продаються контрабандні, що я буду приховувати? Я туди заздалегідь телефоную й приходжу. Вулиці пусті, машин немає, нікого немає. Переді мною у 15 кроках йшов чоловік. Людей не було, я йшов і спостерігав. Цей чоловік зрівнявся з автівкою. Підійшов, відчинив задні двері, сів. Що це був за чоловік і чому він сів у машину, яка за описом схожа на авто Єфремова, свідок не знає, але впевнений, що це був не її власник, а хтось молодший. Згадати місце, де продавався контрабандний тютюн, Бадасян не зміг. Не став він і називати номер, за яким нібито телефонував продавцю сигарет. "Вони контрабандні, навіщо я буду вам називати?". Спроби адвокатів потерпілих допитати Бадасяна і спіймати його на суперечностях в його свідченнях закінчилися перепалкою. За свідка почав вступатися Єфремов, але Бадасяна це не заспокоїло: "Дайте мені поговорити! Михайло Олеговичу, сядьте! А ви взагалі займайтеся своєю справою!", - наказав свідок адвокату родини загиблого. "Чому ви так реагуєте?", - спробувала заспокоїти його суддя Абрамова. Свідок у відповідь обурювався несправедливим, на його думку, слідством і поведінкою потенційних свідків. - Хто це була, ось та, в якої чоловік в Німеччині, ілюзіоніст там, яка спочатку бачила, а потім не бачила? - ставив не зовсім зрозумілі запитання Бадасян. - Ви зараз про що повідомляєте? - запитала суддя. - В новинах їх показували! Свідок завершив свою розповідь новиною про те, що він вступив до певної міжнародної групи з розслідування справи Єфремова, члени якої написали листа в Голлівуд, аби проінформувати американську кіноіндустрію про те, що відбувається. На прощання Бадасян повернувся до лави слухачів, на якій, вочевидь, сподівався побачити родичів загиблого Захарова або їхніх представників і емоційно заявив: "А вам я хочу сказати, постраждалі, тільки хайпуєте!". Свідок з донбаським минулим Другим свідком захисту Єфремова виявився худорлявий чоловік середніх років на ім'я Андрій Гаєв. На одному з попередніх засідань суд вислухав свідчення його друга Олександра Кобця. Тоді Кобець розповів, що у вечір аварії він зустрічався зі своїм приятелем неподалік від місця аварії. Вони нібито бачили момент ДТП. Кобець наполягав, що на його очах Єфремов вийшов з машини з правого, пасажирського боку. Зрештою з розповіді Кобця з'ясувалося, що незадовго до ДТП друзі випивали. Окрім того, у свідка є серйозні проблеми з зором. Тепер адвокати актора викликали до суду друга Кобця - Гаєва, який одразу ж заступився за товариша. "Ось цей адвокат, який в окулярах, він його виставив на всю країну… Він далеко не алкоголік сліпий. Він мені життя врятував". Гаєв розповів суду, що дружить з Кобцем усе життя і разом з ним брав участь у бойових діях на Донбасі - з 2014 по 2018 роки. Російська служба BBC виявила людину з дуже схожою зовнішністю і такими ж ім'ям, прізвищем та по-батькові в базі "Миротворець". За словами Гаєва, він довго не хотів давати свідчення, оскільки перебуває у відпустці в Анапі. До того ж, розповів свідок, після допиту в суді до мами його друга, Кобця, з незрозумілою метою прийшли поліцейські й цікавились її сином. Події 8 червня у викладенні Гаєва виглядають так: вони випили пива, потім ішли вулицею і раптом почули звук удару. Кобець нібито побіг до "Лади", в якій перебував кур'єр Захаров, а сам Гаєв через біль у нозі не зміг перейти на біг, і у своєму темпі попрямував до автівки Єфремова. У той момент, каже свідок, він побачив фігуру з пасажирського боку. "Звідти чоловік вийшов. В нього було волосся скуйовджене і він почісував шию. А я дивлюсь на нього, а він чи то нетверезий, чи то сонний, незрозуміло. Ну виглядає, що ти напився, тебе розбудили. Ти прокинувся, хочеться повалятися, а наче розбудили й кажуть - йди працюй", - описував чоловіка, що вийшов з машини Гаєв. "Я на нього дивлюся дві секунди… Розумію, що обличчя знайоме... Він просто стояв і роздуплявся. Просто я звик його бачити - ну як з прилизаним волоссям, але не розпущеним. Потім я розумію, що я його знаю, потім у наступну секунду я розумію, що це актор, і ще через дві секунди, що це Єфремов. Потім Саша Кобець до мене підходить і каже: "Валимо звідси, там якийсь фраєрок мене обматюкав". І ми пішли в "Азбуку смаку". Тільки я не хотів пива і купив енергетик", - розповів свідок. На водійському місці, каже Гаєв, щось ворушилося під подушкою безпеки, але що це було, він не розгледів. Добитися від нього точних подробиць побаченого в машині прокурору не вдалося. Під час допиту з'ясувалися інші обставини: виявилося, що свідок не лише брав участь у військовому конфлікті на Донбасі, але й мав численні проблеми з законом. - До адміністративної відповідальності раніше притягувалися? - поцікавився прокурор. - Притягувався. - Скільки разів? - Не рахував. За словами Гаєва, його кілька разів штрафували за розпиття алкоголю в заборонених місцях. Усі епізоди спілкування з поліцією він пригадати не зміг, тому що "ну там же з 14 років починаєш хуліганити". "То когось поб'єш і тебе направлять… У Ростові я теж їхав якось з Донбасу... Там такі працівники ростовські. Я теж випив і вони мене забрали, бо бачать - з Донбасу їде, багатий, ну щоб грошей дали…", - жалівся Гаєв. Сторона обвинувачення своєю чергою цікавилася конкретним епізодом. - Автомобілем керуєте? - запитала прокурор. - Позбавили прав. - За що? - Я автобус протаранив. - Чи притягували вас до адміністративної відповідальності за те, що ви відмовилися від перевірки на алкоголь? - Ну от там так, треба ж проходити перевірку, от якраз мене оштрафували й відібрали права. З подальшого допиту з'ясувалося, що Гаєв провів три роки в колонії і звільнився з неї у 2012-му. Це сталося після того, як на тлі розлучення з дружиною він "трохи накумарив". - Говоріть російською, - попросила суддя. - Ну підняв на неї руку трохи. "Був тільки водій. Я взяв його за руку й посадив на клумбу" Під кінець засідання сторона обвинувачення попросила допитати ще одного свідка - чоловіка на ім'я Ілля Бабіков. Проти цього виступали адвокати Єфремова. - Чому його слідчий не допитав під час розслідування, якщо він свідок ДТП? - запитала адвокат Єлизавета Шарогородська. - Я не можу відповідати за дії слідчого, - відповіла прокурор. Бабіков - чоловік 25-30 років, який твердить, що вони з другом першими підбігли до джипа Єфремова. "Друг підбіг з боку водійських дверей. Я перевірив інші двері на предмет постраждалих. Їх там не було, був тільки водій. Я взяв його за руку й відвів з дороги, посадив на клумбу", - розповів свідок. Прокурор запитав його, чи бачить він цього водія в залі суду. Чоловік вказав на Єфремова. - Чому очі відводите? - звернувся до чоловіка актор. - Соромлюся. Адвокат Пашаєв став детально розпитувати водія. Захисника цікавило все - в діапазоні від того, на якому боці лежала "Лада" після аварії до кількості хвилин, які чоловік спілкувався зі своїм другом про ДТП. Сенс деяких питань був незрозумілий. - Як саме сидів за кермом Єфремов? Скільки працівників ДПС приїхало? А чому пам'ятаєте, на якій смузі стояла машина, а на інші запитання нічого не пам'ятаєте? - дивувався адвокат. - Ким ви працюєте? - Лікарем. Я реаніматолог, - відповів свідок. - Як же ви людей лікуєте з такою пам'яттю? Допомогу пораненому кур'єру Захарову свідок не надавав. За його словами, він підійшов до "Лади", коли її вже перевернули на колеса. У цей момент Захаров, за словами чоловіка, був притомний: хтось запитав, як його звуть, і він відповів: "Сергій". "А хто вам сказав звернутися до Слідчого комітету? Ніхто? Тоді звідки ви знаєте, як писати заяву?" - не здавався Пашаєв. Ілля Бабіков впізнав себе на відео, яке зняли на місці аварії. Кадр із нього в суд принесли адвокати потерпілих. За словами Бабікова, в кінці червня він впізнав себе на відео з місця ДТП, за яким адвокати потерпілих шукали свідків, і написав представнику родини Захарова в Instagram. Адвокат опитав чоловіка і сказав, що його свідчення можуть знадобитися. "Тоді навіщо було писати заяву у Слідчий комітет?", - дивувався Пашаєв. "Бо була вірогідність того, що мої свідчення не знадобляться. Але потім стало зрозуміло, що вони потрібні", - відповів свідок. Зрештою Бабіков звернувся до СК лише 31 липня. Незабаром після цього, каже він, до нього на роботу приїхав слідчий і попросив розповісти про обставини аварії. Сторони в залі суду почали дивитися відео з місця аварії, на кадрах якого Бабіков раніше впізнав себе. "Ось він підбігає з лівого боку! А сказали, що з правого! Ви занесли це у протокол? Ваша честь, це занесли в протокол?!", - емоційно заявив Пашаєв. "Ви собі навіть не уявляєте, наскільки детально ми ведемо наші протоколи. Вам потім ще соромно буде", - відповіла суддя Абрамова. За кілька хвилин з'ясувалося, що суперечностей між словами свідка і відео немає. Його відпустили додому. "Впізнала за жестами з кіно" Останнього свідка суд викликав вже після 9 вечора. Світлана Набокіна працює в бістро неподалік "Смоленського пасажу", яке під час епідемії готувало "на виніс". Вікна бістро виходять на Смоленську площу. Персонал готувався до закриття, коли пролунав гучний хлопок, розповіла Набокіна. Вона зняла відео, яке згодом розійшлося соцмережами й телеканалами. "Одна машина була зовсім у гармошку. Біла машина "Лада" лежала на боці. Усі побігли туди". За словами Набокіної, два хлопці підійшли до чорного джипа, який розвернуло від удару. Один із них став допомагати водію вибратися з автівки. "Він був одягнений, я так розумію, це був піджак. І темні штани, темне взуття", - описала водія Набокіна. За її словами, про те, що це Єфремов, вона дізналася вже з новин - після того, як повернулася додому. Згодом, каже жінка, вона дізналася, що Єфремов заперечує свою провину, й вирішила зв'язатися з адвокатами потерпілих. - Як ви зрозуміли, що це Єфремов? - уточнив адвокат Пашаєв. - Зі спини. - Що, по потилиці?! - Навіть статую свободи можна впізнати зі спини! - Та я бачив ваше відео, я на ньому два метри зростом, - втрутився Єфремов. - Як ви його впізнали? - повторив Пашаєв. - За жестами, - відповіла жінка. - Маячня сивої кобили, - знову втрутився Єфремов. - Єфремов, помовчіть. Як ви могли його за жестами впізнати? Де ви їх бачили? - В кіно! Він там попа якогось грав. - Там таких жестів не було, - відповів Єфремов. На цьому засідання закінчилося. Наступне призначили на ранок вівторка. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber |
150721_she_savchenko_donetsk_court | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/07/150721_she_savchenko_donetsk_court | Захист Савченко оскаржив розгляд її справи в російському Донецьку | Захист Надії Савченко подав скаргу Генеральному прокурору РФ на постанову направити справу до суду в місті Донецьк Ростовської області Росії. Про це повідомив адвокат Микола Полозов у Twitter. | Захист вважає цю постанову, яку виніс заступник генерального прокурора РФ, "незаконною та необґрунтованою", про це сказано в оприлюдненій скарзі. Російські слідчі звинувачують Надію Савченко в убивстві російських журналістів на Донбасі та незаконному перетині кордону Росії. Сама Надія Савченко не визнає провину та заявляє, що її переправили через кордон проросійські бойовики, які взяли її у полон. |
160427_hk_nuland_imf | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/04/160427_hk_nuland_imf | Нуланд: Україна має продовжити співпрацю з МВФ | Помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Україна повинна продовжувати свою співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Про це вона сказала на прес-конференції у Києві в середу. | "Попереду ще багато важкої праці.. Україна повинна продовжити співпрацю з МВФ", - сказала пані Нуланд. За її словами, фінансова та технічна допомога США Україні прив’язана до "перебування України на шляху реформ", до її співпраці з МВФ, а також реалізації судової, енергетичної та антикорупційної реформ. Напередодні під час зустрічі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, пані Нуланд підтвердила готовність США надати пакет фінансових гарантій Україні після ухвалення законів, узгоджених з МВФ. |
160609_savchenko_interview_vc | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/06/160609_savchenko_interview_vc | Надія Савченко: "Я готова говорити на лінії вогню" | Після повернення в Україну з російської в’язниці Надія Савченко опинилась в епіцентрі загальної уваги: у Раді вона – головний об’єкт уваги журналістів, а кожне її слово одразу ж стає новиною. | Як-от пропозиція про прямий діалог з керівниками невизнаних "ДНР" та "ЛНР", яка викликала справжню хвилю критики, і після чого пані Савченко зустрічалася з президентом. "Легко говорити тим, в кого не болить" ВВС: Ваша заява про прямі перемовини з лідерами "ДНР" та "ЛНР" викликала збурення, мовляв, це підігрування Росії і визнання статусу "республік" чи підрив позицій перемовників у Мінську. Це ваша принципова позиція чи непорозуміння? Надія Савченко.: Я пояснювала, що готова прямо говорити. Не сказала, треба чи ні. Я готова зробити перший крок і говорити з цими двома людьми (Плотницьким і Захарченком. – Ред.), але ні на яких інших політичних майданчиках. Те, що це підриває мінські домовленості чи принципи політики - легко говорити тим, в кого не болить. Зустрічаю на вулиці жінок - дружин, матерів, дітей, які плачуть і кажуть, що там помирають наші хлопці, зробіть що-небудь. Так само є хлопці на нашому боці, а там плачуть матері. Скільки б не тягнулись політичні дискусії - та історія все одно закінчиться прямим діалогом. Не будемо ж все життя спілкуватись через Мінськ з нашими Донецькою та Луганською областю, коли вони отямляться і зрозуміють, що ми - українці. ВВС: Ви розумієте, як спілкуватись напряму, не підриваючи санкції проти Росії і весь процес, який вибудовували українські дипломати? У парламенті Надія Савченко часто голосувала врозріз із фракцією Н.С.: До чого тут Росія? Я буду говорити з українцями. Санкції проти Росії введені правильно та справедливо, вони потрібні. Росія – однозначно агресор, імперський диктатор, влада, яка хоче нав’язати світові своє бачення. Вони люблять, коли їм кланяються в ноги та хвалять. Мінські угоди мають добрий початок – зупинили вогонь. Це - єдиний документ, де є підпис Путіна. Але я вважаю, що не підриваю мінський процес, ми просто можемо поговорити. Як три людини можуть зірвати процес, над яким працювали політики вищого рівня? ВВС: У вас є розуміння, як можна пришвидшити звільнення українських полонених, щоб не викликати більше таких збурень, як після заяв про прямі контакти? Н.С.: Якщо, як ви кажете, не привертати увагу, то таких варіантів не видно. Все залишиться на тому рівні, як і останні два роки. "Це – війна Росії з Україною" ВВС: Як ви оцінюєте конфлікт на Донбасі? Дехто називає його громадянською війною, інші - війною Росії проти України. Н.С.: Якби там не було росіян, особливо військових, не засилались війська російською владою, то можна було б говорити про громадянську війну. Крим (незаконна анексія півострова. – Ред.), як і Донбас (бойові дії на території самопроголошених "республік". - Ред.) - це агресія Росії проти України, ми захищаємось. Коли була Друга світова війна, то захоплювали територію, і Німеччина також змушувала населення працювати на свою армію. Зараз у нас відбувається те саме – Росія захопила нашу територію і змушує населення працювати на себе. Це – війна Росії з Україною. "Мені немає вказівок, що робити так, а не інакше" ВВС: У вас була зустріч з президентом за його ініціативою. Чи правда, що її викликала ваша заява? Надія Савченко вже встигла з'їздити в зону АТО, де бойові позиції їй показував Дмитро Ярош Н.С.: Не тільки. Ще обговорювали міжнародні поїздки: в мене планується подорож в ПАРЄ, і ще будуть. Президент сказав мені, що я ще досить молодий політик і маю різкі висловлювання. Він пояснив позицію, як це виглядає на політичній арені. Я його вислухала. Частково я приймаю думку людей, які мені радять, ще вчусь. Частково я залишаюсь на своїх позиціях. Я ж не сказала, як це викрутили журналісти. Все встигли розкрутити та перекрутити. Я ж сказала, що просто готова говорити на лінії вогню. ВВС: Ви їхатимете на засідання ПАРЄ 20 червня. Розумієте, що будете говорити європейцям? Н.С: В мене немає ніяких заготовок, що буду говорити в ПАРЄ. Плану немає, ніхто мене не вчить. Буду вникати в роботу комітетів, адже є проблеми не тільки в України, а й світові. Намагатимусь бути корисною. ВВС: Петро Порошенко пояснював месиджі, які варто донести до європейців? Н.С.: Петро Порошенко мені пояснив, які месиджі доносить він. Я його почула і будемо бачити, які месиджі буду доносити європейцям я. ВВС: Ви обговорюєте з Юлією Тимошенко свої важливі політичні заяви чи кроки? Н.С.: Якщо є позиція партії "Батьківщина", всі висловили точку зору, то її може донести будь-який депутат. Але мені немає вказівок, що робити так, а не інакше. "Я намагаюсь просто чути людей" ВВС: Де берете інформацію зараз і звідки її черпали у в’язниці? Н.С.: У в’язниці були тільки російські канали, мої адвокати та консули України. Надія Савченко вже встигла провести велику дебютну прес-конференцію Іноді вдавалось переговорити з якимись в’язнями й почути думку. Зараз я намагаюсь просто чути людей. Достатньо почути кілька слів, щоб зрозуміти, добре це чи погано. На мас-медіа в мене немає часу. Можу говорити, але не можу дивитись. Мої помічники, мама та сестра дивляться телевізор і говорять, що там говорили якісь речі. Чую якісь месиджі і розумію, про що йдеться, що є фейком, а що правдою. "Я проти угод щодо санкцій, здачі території та Криму за мою свободу" ВВС: Петро Порошенко та Володимир Путін, коли відбувся ваш обмін, згадували про роль Віктора Медведчука. Чи мали ви з ним якісь контакти? Н.С.: Я людину цю не знаю, ніколи не бачила, хіба по телевізору у часи Кучми. Якщо президенти кажуть, що він мав відношення, значить так і було. Моя сестра Віра спілкувалась з ним, і я дотримуюсь її точки зору, що заради визволення сестри готова говорити навіть з чортом. Готова на те саме заради визволення всіх решти. ВВС: За лаштунками вашого обміну можуть бути якісь домовленості та обіцянки поступок для Росії з боку України? Н.С.: Я дуже боялась, щоб моя воля не була дорогою ціною для України. Я проти угод щодо санкцій, здачі територій та Криму за мою свободу. За таких умов мені краще було б померти. Мені ніхто не говорив, що такі умови є. Тобто це якісь фантазії. Надія Савченко вже кілька разів зустрічалась з президентом Якщо ж дійсно є, то вони надсекретні й я про них не знаю. Сподіваюсь, що моя воля не далась українцям дорогою ціною. "Люди стали відчувати себе більш гідно і достойно" ВВС: Чи щось Вас вразило зі змін в Україні за два роки? Н.С.: Бачу, що змінилося на краще – люди стали відчувати себе більш гідно і достойно, розуміти, що ми не бидло і не ганчірки – ми народ. Це відчувається і це приємно, раніше цього не вистачало, а люди готові були кланятись. Зараз люди готові вчити мову, відновлювати свій рід – це приємно вражає. ВВС: Чи побачили якісь покращення з боку держави, в економіці чи інших сферах? Н.С.: Вважаю, що держава зробила зовсім недостатньо за два роки. Розумію, що йде війна, яка висмоктує всі сили. ВВС: Армія змінилась за два роки? Пані Савченко власноруч зняла в Раді плакат з вимогою свого звільнення Н.С.: Змінилась. Можливо, армія стала більш подерта та порвана – форма зношується в боях, маю на увазі (сміється. – Ред.). Є різні думки, але я нарешті побачила армію в роботі. Вона готова і може працювати, стала більш боєздатна. До цього 25 років то грабували, то руйнували. Раніш як: вкрав генерал - ну то й вкрав. Зараз самі солдати говорять "ні". Хлопці починають це контролювати зсередини, і це дуже добре. "Президентом бути можу, але маю бажання літати" ВВС: Зараз найпопулярнішими претендентами на посаду є Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Чи може пані Тимошенко бути кращим президентом за Петра Порошенка? Н.С.: Давайте побачимо, не можу вгадати. Жінка і чоловік – це вже велика різниця (сміється. – Ред.). ВВС: Ви казали, що хочете стати президентом, якщо буде потрібно... Н.С.: Ніколи не казала, що хочу стати президентом. Казала, що я можу стати президентом. Хотіти не буду ніколи, але могти - можу. Зараз я маю бажання літати. Надія Савченко мріє повернутись за штурвал ВВС: Ще будете літати? Н.С.: Звичайно, я буду літати. Зараз в мене не зовсім льотне здоров’я. Я відновлю здоров’я та рано чи пізно буду літати. Якщо вистачить здоров’я – то літатиму на військовому літаку чи вертольоті. Якщо не вистачить здоров’я , то куплю собі маленький літачок чи вертольотик і буду літати - зустрічати і проводжати сонце. |
features-45428442 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-45428442 | Костянтин Єлісєєв: Росія задіяла всі важелі, аби завадити Томосу | Чому у нормандських переговорів майбутнє ще є, а у Великого договору з Росією - немає, а також про шанси на автокефалію в інтерв'ю BBC News Україна розповів Костянтин Єлісєєв, заступник глави адміністрації президента України, який курує міжнародні питання. | Пан Єлісєєв є кадровим дипломатом, у 2010 - 2015 роках представляв інтереси України в Євросоюзі. Саме він очолював від країни переговорний процес щодо Угоди про асоціацію. Останні три роки керує підготовкою ключових міжнародних зустрічей президента, в тому числі нормандських переговорів. "Це російська агресія" BBC News Україна: Як у президента бачать подальші кроки для врегулювання на Донбасі? Особливо з огляду на те, що переговорів лідерів Нормандського формату не було вже два роки. Костянтин Єлісєєв: Хочу наголосити на тому, що президент України є прихильником політико-дипломатичного врегулювання ситуації на Донбасі. Ми вважаємо, що потенціал Мінських домовленостей ще не вичерпаний. Треба зробити все можливе, в тому числі за допомогою наших іноземних партнерів, аби змусити Росію виконувати свої зобов'язання. Передусім - у сфері безпеки. Проблема не в Мінських домовленостях, які часто критикують в тому числі наші політики, а у відсутності політичної волі Росії їх виконувати. Всі їхні дії спрямовані на те, щоб затягнути час і перекласти всю відповідальність саме на українську сторону. Або - щоб Україна погодилася виключно на російські умови врегулювання. Той факт, що останнім часом не було зустрічі лідерів, не означає, що нормандський процес зупинився. У нас триває діалог на різних рівнях, починаючи від експертного, дипломатичних радників, завершуючи МЗС. Ми робимо все можливе, аби мінський процес залишався чинним, адже санкції ЄС та міжнародної спільноти прив'язані до Мінських домовленостей. А ключова мета Росії - їх дискредитувати та вийти з них. Як приклад, з цією метою вони використали і нещодавнє вбивство Захарченка, аби торпедувати та спробувати вийти з переговорного процесу. Зараз ключова наша ідея, попри всю складність ситуації та скептицизм, - продовжувати роботу над узгодженням позиції щодо розгортання на окупованому Донбасі миротворчої операції під егідою ООН. Вже є діалог на різних рівнях. Ще півтора року тому російська сторона це питання категорично відкидала. У Кремля все менше аргументів проти розміщення миротворців на окупованому Донбасі, й ми продовжуємо працювати з німцями та французами, а також з американською стороною, аби вийти на компромісну формулу. BBC News Україна: Росія покладає відповідальність за вбивство Захарченка на Україну. Лавров заявив, що не бачить сенсу проводити нормандські переговори. Як ви реагуєте на такі звинувачення? Костянтин Єлісєєв: Українська сторона та її спецслужби не мають жодного відношення до того, що сталося із Захарченком. Ми вважаємо, що це була або спецоперація Кремля, або внутрішні кримінальні розборки. Тим більше, що у нас є дані, в тому числі від наших колег по ОБСЄ, що останнім часом Захарченко перебував у досить пригніченому стані. Це свідчить про те, що він відчував, що щось відбувається. Українська сторона, навпаки, була зацікавлена, аби Захарченко був живий-здоровий, оскільки він для нас важливий як свідок агресії Росії проти України. Ми будемо робити все можливе, аби загибель Захарченка не призвела до торпедування Росією мінського та нормандського процесів. Станом на сьогодні передчасно говорити, що саміту в нормандському форматі не буде. BBC News Україна: Нормандський формат себе ще не вичерпав? Костянтин Єлісєєв: Абсолютно ні. Він залишається важливим елементом міжнародних зусиль з врегулювання ситуації на Донбасі. Він працює і повинен працювати на різних рівнях і в різних форматах. BBC News Україна: З чим їде Ангела Меркель у листопаді в Україну? Костянтин Єлісєєв: Під час телефонної розмови президент України та канцлер Німеччини домовились про її візит до України. Це офіційний візит, останній був майже чотири роки тому. Ангела Меркель є лідером країни, якій сьогодні вдається консолідувати єдність всередині ЄС, підтримувати солідарну політику з Україною і забезпечувати незмінність санкційної політики щодо Росії. Німеччина для нас - один з найпотужніших економічних партнерів, тому важливо посилювати торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво. Важливі й енергетичні питання. Ми дуже відверто обговорюємо з німецькою стороною питання, пов'язані з проектом "Північний потік-2". BBC News Україна: Експерти вважають, що у жовтні навряд вдасться продовжити дію закону про особливості місцевого самоврядування на Донбасі. Ви так вважаєте? Костянтин Єлісєєв: Хотів би нагадати, що ухвалення закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей передбачене Мінськими домовленостями. Тому за ініціативою президента депутати його і ухвалили. У 2014 році українська сторона виконала левову частку політичних зобов'язань за Мінськими домовленостями. Тоді наш парламент ухвалив також закон про амністію, постанову про визначення територій, на які буде розповсюджуватися дія закону про особливий порядок, ухвалив у першому читанні закон про конституційні зміни. Отже, виникає питання: а що зробила Росія? Росія не виконала жодних своїх зобов'язань. Не вдалося навіть встановити постійний режим припинення вогню. Росія не вивела військ та техніки, не надала доступу спостерігачам ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону, не звільнила українських заручників, не демонструє конструктивного підходу до миротворчої місії під егідою ООН. Саме тому, на мій погляд, у разі не продовження дії цього закону, відповідальність має нести російська сторона. BBC News Україна: Багато хто вважає, що на Донбасі вже сформувався "заморожений конфлікт". Це так? Костянтин Єлісєєв: Я б не став це стверджувати. На відміну від багатьох інших ситуацій - Придністров'я, Нагірний Карабах, Абхазія - там дійсно мова йде про "заморожений конфлікт". У нашій ситуації відбуваються бойові дії, гинуть люди, у тому числі цивільні. З іншого боку, наша мета - не дозволити заморозити ситуацію. Особливо хотів би звернути увагу на термінологію: це не конфлікт, це пряма російська агресія проти незалежної держави Україна. І ключовими чинниками, які дозволяють нам бути оптимістами, є повна підтримка і солідарність з боку міжнародної спільноти, потужна проукраїнська світова коаліція, а також активне залучення наших партнерів на вищому рівні. Про Великий договір BBC News Україна: Чому президент вирішив не розірвати, а припинити дію Великого договору з Росією? В чому принципова різниця та що це дає? Костянтин Єлісєєв: Я з великим інтересом стежу за дебатами, які відбуваються в українському суспільстві, і думаю, що вони чітко показують, хто є хто в політикумі. Якщо людина справжній патріот, а не кон'юнктурник чи політикан, то в неї не виникатимуть сумніви щодо доцільності та необхідності припинення будь-яких домовленостей з РФ. BBC News Україна: Але чому не чотири роки тому? Костянтин Єлісєєв: Ви знаєте, що відповідно до міжнародного права, Україна мала право розірвати цей договір і застосувати будь-які санкції проти цієї держави одразу після початку агресії у лютому 2014 року. Адже дії Росії були несумісними з положеннями цього договору. Але на той момент він нам був потрібний, щоб підготувати всі позови та документи до міжнародних судів та інституцій. Тепер Україна вимушена повідомити Росію про непродовження дії договору, відповідно до його 40-ї статті. Ця стаття передбачає, що він укладається терміном на десять років і автоматично продовжується на наступний десятирічний період, якщо жодна зі сторін не заявить про своє бажання припинити його дію. Це треба зробити через письмове повідомлення не менше ніж за шість місяців до закінчення десятирічного періоду. Оскільки термін договору завершується 31 березня 2019 року, то 30 вересня 2018 року є крайньою датою, до настання якої Україна має повідомити російську сторону про рішення не продовжувати його дію. В іншому випадку це буде мовчазна згода на автоматичне продовження дії договору на наступні десять років. Рішення про непродовження дії договору не має жодного стосунку до виборчої кампанії, як дехто хоче звинуватити президента, а об'єктивно зумовлено положеннями договору. Це також логічне продовження процесу, започаткованого законом про реінтеграцію, схваленого ще у січні цього року, де Росія була визнана країною-агресором та окупаційною владою. Це ще одна відповідь на закиди про те, чому цього не було зроблено раніше. Росія, розв'язавши збройну агресію проти України, порушила фактично кожне положення цього документу, зробила нікчемною його мету. Крім того, в договорі є стаття, де завуальовано написано, що Україна не може бути членом НАТО. Тому припиняючи дію, ми усуваємо і цю перешкоду. Не продовження дії цього документу не створює жодних підстав для порушення прав та інтересів громадян України, які перебувають на території Росії. Також це не підриває легітимності міжнародно визнаних кордонів України та не скасовує різні механізми, в тому числі дипломатичні, які потрібні для врегулювання на Донбасі. "Співпраця з США не обмежиться "Джевелінами" BBC News Україна: Готується візит президента на сесію Генасамблеї ООН у вересні. Чи буде там зустріч з Трампом? Костянтин Єлісєєв: Відносини України та США ніколи не були настільки близькими, динамічними та продуктивними, як зараз. За останній рік товарообіг зріс на понад 60%. Україна є першою країною у світі, у якої з американцями так швидко зріс товарообіг. Президент активно готується до заходів в рамках Генасамблеї ООН, плануються двосторонні зустрічі, участь у загальнополітичних дебатах, 26 вересня передбачено його виступ, а також зустрічі з флагманами світового бізнесу та українською громадою. Станом на сьогодні ще формується програма участі як президента України, так і США. Ще немає остаточного підтвердження як самої участі, так і часових рамок перебування Дональда Трампа на Генасамблеї. Як тільки ми отримаємо всі підтвердження, тоді будемо розглядати можливі опції. BBC News Україна: На яку допомогу в рамках військово-технічної співпраці розраховує Україна? Яку летальну зброю, окрім "Джевелінів", попросив Київ? Костянтин Єлісєєв: Це питання потребує тиші, тому конкретики не буде. Йде постійна зважена робота у цьому напрямку. Єдине, що можу підтвердити, що президент особисто веде перемовини з американською стороною щодо посилення та розширення військово-технічної співпраці. Ми вдячні США за надання "Джевелінів", вони стали символом якісних змін у підходах до підтримки України не лише на словах, а діях. BBC News Україна: Чи погодили Україна та США список військової допомоги? Костянтин Єлісєєв: Американська сторона все знає, відповідні запити отримала. Наразі тривають політико-правові процедури. Шлях до ЄС та НАТО в Конституції BBC News Україна: Петро Порошенко нещодавно пообіцяв школярам, що вони будуть жити в ЄС. Наскільки доцільно таке обіцяти, адже практика показує, що подібні прогнози не справджуються? Костянтин Єлісєєв: Президент дуже обережний у своїх прогнозах, адже робити їх - справа невдячна. Але хочу запевнити, що він робить все, аби дата вступу до ЄС була наближена. Тому він хоче заякорити та зацементувати цей курс. Але ви ж розумієте, що не все залежить від України та її керівництва. Це залежить і від наших партнерів по ЄС та їхнього політичного рішення. BBC News Україна: Але ж новий президент може змінити зовнішньополітичний курс… Костянтин Єлісєєв: Саме для того, аби не відбулося політичного реваншу, й запропоновані зміни до Конституції, аби закріпити стратегічний курс на повноправне членство в ЄС та НАТО. Тепер їх має підтримати парламент. BBC News Україна: Коли буде підписана угода з ЄС про надання макрофінансової допомоги? Костянтин Єлісєєв: Рішення про надання 1 млрд євро макрофінансової допомоги - наслідок особистої домовленості Петра Порошенка з президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Згодом цю домовленість підтримали Рада ЄС та Європарламент. Станом на сьогодні завершуються всі юридичні процедури і ми готуємося до підписання відповідного меморандуму про надання Україні макрофінансової допомоги. BBC News Україна: І коли це станеться? Костянтин Єлісєєв: Я сподіваюсь, що ближчим часом. Членство в НАТО через ПДЧ BBC News Україна: Чи є сенс чекати Україні на План дії щодо членства в НАТО (ПДЧ)? Костянтин Єлісєєв: Україна сьогодні серед усіх нинішніх країн-аспірантів чи не найближче наблизилася до членства в НАТО. За більшістю критеріїв ми не лише відповідаємо стандартам Альянсу, а й навіть випереджаємо. Йдеться про такий показник, як витрати на нашу безпеку та оборону - 6% від ВВП. І це, до речі, не пройшло не поміченим з боку президента Трампа. Ми ділимося досвідом з нашими партнерами по НАТО, як протистояти російській гібридній агресії. Важливо рухатися і далі цим шляхом, але зрештою членство України в Альянсі залежить від політичного рішення країн-членів. Президент України після згаданого саміту чітко доручив МЗС та нашому представництву при НАТО активізувати діалог щодо отримання ПДЧ. На мій погляд, членство має йти через ПДЧ. BBC News Україна: Коли може бути референдум про членство в НАТО? Костянтин Єлісєєв: Я не хотів би спекулювати на цю тему, адже знову можуть звинуватити у використанні якихось політтехнологій перед президентськими виборами. "Процес надання Томосу незворотній" BBC News Україна: Чи дійсно рішення про автокефалію української церкви готове, а синод у жовтні - формальність? Костянтин Єлісєєв: За підсумками контактів президента та останнього візиту делегації Вселенського патріарха до України, є розуміння того, що рішення про надання Томосу є незворотнім. Інше питання - коли це станеться. Всі мають розуміти, що це справа не лише президента. Вона потребує об'єднання всієї української влади та політиків. На жаль, часові рамки іноді можуть перенести не через Вселенського патріарха, який демонструє повну рішучість та підтримку, а через українських політиків. Вони, переслідуючи політичні виборчі цілі, намагаються переконати окремих патріархів у необхідності відкласти Томос. BBC News Україна: І президент Порошенко з Томосом піде на вибори? Костянтин Єлісєєв: Багато хто сьогодні пов'язує питання Томосу з виборчими технологіями. Хочу нагадати, що, починаючи з 2014 року, президент неодноразово заявляв про прагнення мати єдину помісну православну церкву. Не було жодної зустрічі зі Вселенським патріархом та іншими церковними високопосадовцями, де б президент не порушував це питання. Починаючи з 2014 року, цією темою за дорученням президента займався один із заступників глави АП, який проводив численні переговори та консультації. Робота велася напружено і, звичайно, тоді вона не підлягала публічному оголошенню. Ніколи Україна ще не була так близько до отримання рішення про Томос. З іншого боку, ми маємо обережно ставитися до заяв про часові рамки. BBC News Україна: Москва ще може зірвати цей процес? Костянтин Єлісєєв: Для Кремля це питання життя і смерті самої ідеології так званого "Русского мира". Тому сьогодні включилися досить потужні, в тому числі фінансові, важелі тиску і впливу російської сторони на церковні інстанції. Ми розуміємо, що чим далі у даті відкладається це рішення, тим більше шансів у РФ протидіяти процесу. Але треба спокійно, зважено і в повній суспільно-політичній єдності працювати на прискорення строків отримання Томосу. BBC News Україна: Деякі політики передбачають "громадянську війну", інші - боротьбу за лаври. В Україні якось аналізували ситуацію, до чого може призвести надання автокефалії? Костянтин Єлісєєв: Були проведені поглиблені та тривалі консультації не лише зі Вселенським патріархом, а з усіма учасниками цього процесу. У тому числі з Ватиканом. І звичайно, ми дуже відповідально ставимося до того, що ми робимо, і будемо гарантувати всі права, в тому числі право власності, всіх церков в Україні. Якраз створення єдиної помісної автокефальної церкви дозволить виправити трагічну історичну несправедливість і дасть українському народу право мати власну церкву. BBC News Україна: Президенту закидають втручання у справи церкви. Він активно веде переговори про автокефалію. Ви не бачите в цьому конфлікту? Костянтин Єлісєєв: Це по суті російська пропаганда, яка вигадує всі можливі міфи для того, аби якщо не зупинити, то хоча б затягнути процес. Про втручання президента у ці справи не йдеться. Але водночас всі мають розуміти, що без лідерства президента вирішити це питання було б неможливо. BBC News Україна: На синод у жовтні президент поїде? Костянтин Єлісєєв: Ви ж самі сказали, що нас звинувачують у втручанні в церковні справи. Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей. |
media-43293262 | https://www.bbc.com/ukrainian/media-43293262 | Чому береги Британії вкрили лобстери | Гори мертвих морських зірок та лобстерів вкрили пляжі Великої Британії. | Морська фауна загинула через холоди, які приніс антициклон "Звір зі сходу". Рибалки відчайдушно намагаються врятувати тих морських істот, які все ще живі. |
media-38796782 | https://www.bbc.com/ukrainian/media-38796782 | Про добро і людяність: історія вкраденого велосипеда | Якось у хлопця на ім'я Алекс з британського міста Редінг вкрали новий велосипед. | Крадіжка дуже його засмутила, адже на ровер хлопчина збирав гроші цілий рік. У відчаї він написав записку адресовану до крадія і залишив її на місці вкраденого велика. Записку знайшла дівчина на ім'я Рейчел і настільки розчулилася, що вирішила переконати Алекса у тому, що у світі ще є добрі люди. |
media-45425002 | https://www.bbc.com/ukrainian/media-45425002 | Що відбувається у Криму після хімічних викидів? | Влада анексованого Криму припинила навчання у школах Армянська і вивезла дітей на два тижні у санаторії та табори відпочинку. | Причина – хімічні викиди заводу “Кримський титан”. Люди в Армянську скаржаться на погане самопочуття. Їдкий запах у повітрі та першіння в горлі особливо дошкуляють вночі. Представники влади анексованого Росією півострова кажуть, що серйозної загрози поки що немає. Дивіться відео BBC News Україна в будь-який час - підписуйтеся на наш канал у YouTube |
151104_or_egypt_reax_uk_flight_suspension | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/11/151104_or_egypt_reax_uk_flight_suspension | Єгипет розчарований застереженням Британії щодо А321 | Єгипет висловив гнів і розчарування щодо рішення Британії призупинити повітряне сполучення з Шарм-еш-Шейхом. | Раніше британський уряд заявив, що пішов на цей крок через побоювання, що катастрофа російського літака Airbus могла бути викликана вибуховим пристроєм. Міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі назвав це рішення передчасним, невиправданим і не обґрунтованим нинішнім розслідуванням аварії. За його словами, Єгипет вжив виняткових заходів безпеки в аеропорту Шарм-еш-Шейх. Міністр заявив BBC, що наслідки британського застереження можуть бути катастрофічними для мільйонів єгиптян, які живуть на доходи від туризму. |
blogs-44735816 | https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-44735816 | Кулінарний блог: сонячні абрикоси і що з них приготувати | Цінність цього сонячного плоду люди зрозуміли ще в глибоку давнину. | Першими це зробили мешканці Китаю чи Вірменії - хто саме, питання дискусійне. І сьогодні абрикос є одним із символів Вірменії, хоча і в Китаї його надзвичайно цінують, там він асоціюється з освітою та медициною. Конфуцій викладав своїм учням на майданчику, який оточували абрикосові дерева. Та й зараз цей фрукт цінують за його корисні якості - в ньому купа органічних кислот та корисних елементів, зокрема калію. Але мандрувати світом абрикос розпочав саме з Вірменії. Латинською його ім'я перекладається як "вірменська слива". Саме вірменські купці були одними з перших, хто поширив абрикосове дерево по світу - вони привезли маленькі жовті плоди на давньоримські ринки. Так цей фрукт оселився в Італії. Хоча деякі історики завдячують появі абрикосів в Європі Олександру Македонському. Але якщо навіть і не він, то інший монарх точно посприяв популяризації і розповсюдженню цієї рослини світом. Садівник англійського короля Генріха VIII доправив абрикос з Італії до Великої Британії, і через кілька століть переселенці звідти завезли рослину і в Америку, і в Австралію. В Україну, скоріше за все, абрикос потрапив із Персії. Назва дикої абрикоси, жерделі - яка є надзвичайно плодючою і яка росте майже по всій Україні - походить від перського "золотий плід". У сушеному вигляді абрикос багато мандрував Великим шовковим шляхом в древності. І сьогодні його сушені різновиди - урюк, курага, кейса - є популярними товарами. А от свіжий абрикос радує нас лише літом, до того ж не дуже довгий відрізок часу. Єгипетське прислів'я "завтра, в сезон абрикосів" означає, що обіцянка, скоріше всього, так і залишиться нездійсненою - адже сезон його нетривалий. Найдовше в світі абрикосу вирощувати на Далекому Сході, в Гімалаях, на Кавказі і в Середній Азії, але цей фрукт настільки гарний і поживний, що по всьому світу його споживають із задоволенням і вигадали купу цікавих рецептів. В Україні не можна уявити собі літа без абрикосового варення. У мене є навіть сімейна абрикосова історія. В 60-ті вся родина влітку переселялась із міста в Нові Санжари - районний центр неподалік Полтави. Там прабабуся Мура займалась консервуванням. У той день була черга абрикосового варення, але замість цукру прабабуся щедро сипнула в таз манки. Як потім це варення рятували, я з розповідей не пам'ятаю, але його таки зробили. Воно було надзвичайно красивим, янтарного кольору, а самі абрикоси - в дрібненьку цяточку. Ніхто не міг зрозуміти, чому так. Прабабуся мовчала, а варення було смачнючим і стало справжнім хітом серед усіх знайомих і друзів. Крім варення та повидла, з абрикосів роблять компоти, пироги, пастилу, мармелад і не тільки. Я також хочу запропонувати кілька абрикосових ідей. Ліниві вареники з абрикосами Я часто роблю несолодкі ліниві вареники зі шпинатом або петрушкою. Робила колись і солодку версію з абрикосами. Для колонки я вирішила попрацювати із цим рецептом і зробити проміжну версію - і не солодку, і не солону, таку, що і до кави пасуватиме, і до келиха білого вина. Вийшло досить цікаво, про що і звітую. Для абрикосового пюре взяти з десяток абрикосів без кісточок, вимити і перебити блендером. Відкинути їх на сито і дати трошки стекти рідині. У миску покласти яєчний жовток і розтерти його із цукровою пудрою. Змішати жовток із сиром, добре розтерти. Додати абрикосове пюре, перемішати. Всипати борошно, трошки підсолити і з'єднати все в тісто. Воно буде трошки липкувате, але це не страшно. Поставили повну каструлю води на вогонь, посолити, дати закипіти. Насипати на робочу поверхню борошна і перекласти на неї тісто. Сформувати із тіста кульку, довго не вимішувати. Розкачати його у пласт завширшки близько 3 см і товщиною трохи більше 1 см. Нарізати на невеличкі варенички і кожен трошки придавити виделкою. Варити у воді, яка кипить, близько 2 хвилин, доки не спливуть нагору. Витягти їх шумівкою й покласти на тарілку. У глибокій сковорідці на невеличкому вогні розтопити масло. Дати йому час трохи потемніти. Покласти в нього кілька розрізаних навпіл абрикос розрізом вниз. Потомити хвилинку. Додати готові вареники. Кілька разів перемішати, викласти на тарілку для подачі, притрусити корицею. Словник Підсмажене на повільному вогні вершкове масло в класичній кулінарії має назву beurre nuasette, тобто горіхове масло, завдяки яскравому горіховому присмаку, що воно отримує в процесі. Таким маслом приправляють багато страв і французи,й італійці. Пиріг з абрикосами, сиром і лавандою Мед, лаванда, абрикоси - чудовий союз, гармонійний, ніжний і на сто відсотків літній. Оскільки, якщо йдеться про абрикоси, обійтися без випічки ну ніяк не можна, я вирішила запропонувати такий нескладний пиріг. Сьогодні пироги такої форми часто називають галетами. Тісто для них може бути і класичним пісочним рубленим, і на рослинній олії, але в будь-якому випадку після випікання воно мусить бути трохи листковим. Для тіста: Для начинки: Покласти борошно і цукрову пудру в миску і натерти зверху холодне тверде масло. Досить швидко перетерти все пальцями, щоб отримати крупні крихти. Збити туди яйце, покласти сметану і перемішати виделкою. А потім зібрати тісто в кулю, довго вимішувати не треба. Розстелити на столі пергаментний папір. Покласти зверху тісто і накрити його ще одним листом паперу. Розкачати прямо поверх паперу в коло завтовшки 3-4 мм. Прибрати верхній шар паперу. У мисці перемішати сирок зі сметаною. Абрикоси розділити навпіл і очистити від кісточок. Намастити посередині тісто, не доходячи до краю кола десь 3 см. Зверху розкласти абрикоси розрізом доверху. Завернути краї тіста до центру, так, щоб вони трохи заходили на абрикоси із сиром. Присипати зверху лавандою. Краї тіста можна змастити молоком, приміром. Прямо на папері для випічки перенести пиріг на деко. Випікати в розігрітій заздалегідь духовці 30-35 хвилин при 190 градусах. Дістати пиріг, полити зверху абрикоси свіжим медом. Смачно і в теплому, і в холодному вигляді. Лосось в абрикосовій глазурі з абрикосовою сальсою Так, м'ясистий ароматний абрикос ніби створений для десертів. Але не тільки. Мені хотілось запропонувати якусь цікаву несолодку версію. Спочатку я думала в бік м'яса і чогось у перському дусі, але потім на думку спав лосось. Адже окрім смаків, у цій страві можна добре зіграти на кольорових відтінках і отримати подвійне задоволення - для смаку і для очей. Для сальси: Добре, якщо під рукою є абрикоси різного ступеня стиглості, адже для глазурі нам потрібні стиглі м'які, а для сальси - міцненькі, кислуваті. Отже, для глазурі витягти з абрикосів кістки та перетерти їх блендером на пюре. З'єднати із конфітюром, гірчицею, оцтом, сіллю та перцем. Перемішати. Промокнути лосось паперовим рушником та викласти його у змащену олією форму. Зверху добре змазати рибу глазур'ю. Дати постояти хвилин 15-20 і відправити в добре розігріту духовку запікатись. Температура запікання - 180 градусів. Час залежить від бажаного ступеня готовності. Я люблю середній ступінь, щоб риба залишалась трохи рожевою всередині, тож тримаю її в духовці 10 хвилин. Навіть якщо ви любите дуже засмажений з білими білковими пластівцями - 18 хвилин для лосося невеличким шматочком буде цілком достатньо. Тим часом можна приготувати сальсу. Словник Сальса - різновид приправи родом із Мексики. Зазвичай робиться зі свіжих нарізаних овочів та фруктів з пікантними приправами та додаванням гострого перцю. Подається до основних страв. Цибулю нарізати дрібними кубиками, помідор і абрикос - трошки більшими. Подрібнити листя кінзи та м'яти. Змішати все, приправити гострим перцем, сіллю, лимонним соком та олією. Викласти лосось і сальсу на тарілку і одразу подавати. Яким би коротким не вважали єгиптяни абрикосовий сезон, головне, щоб він був яскравим та смачним. Хочете отримувати історії звідусіль у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram. |
100408_football_war_ms | https://www.bbc.com/ukrainian/sport/2010/04/100408_football_war_ms | Нова війна в українському футболі | Президент футбольного клубу "Шахтар" Рінат Ахметов та президент "Металіста" Олександр Ярославський об'єдналися у боротьбі проти президента футбольної федерації Григорія Суркіса. Вони вважають, що Григоій Суркіс на своїй посаді сприяє київському "Динамо", яке очолює його рідний брат. | Президент ФФУ Григорій Суркіс Президент клубу “Шахтар” погоджується з висловлюваннями Президента “Металіста” про те, що необхідно впровадити рівні правила гри в українському футболі. Він нагадав, що він ще кілька років тому почав говорити про існування нерівноправності між українськими клубами. “Раніше ця проблема вважалась конфліктом між Ахметовим і Суркісом, – заявив президент “Шахтаря”. – У мене з ним немає жодних конфліктів... Я йому вірив п’ять років. Ярославський йому вірив тільки три роки. Тому він менш наївний, ніж я”, – повідомляє сайт клубу “Шахтар”. Також Рінат Ахметов висловив сумніви щодо суддівства у наступному матчі за участю “Шахтаря” та “Динамо”. “Ми граємо з Динамо через місяць. Я не знаю, хто буде судити цей матч, а Суркіс знає. У мене немає можливості вплинути і призначити арбітром Петра, Миколу чи Івана, а у нього є така можливість. Чесно це чи ні? Ось тому я і переконаний, що нам потрібні рівні правила гри”, - каже він. Втім Рінат Ахметов додав, що не вважає необхідним говорити про конфлікт в українському футболі президенту УЄФА Мішелю Платіні, який напередодні приїжджав в Україну. “ Все-таки це наше внутрішнє питання, і, думаю, ми самі в цьому розберемося”, - сказав президент “Шахтаря”. З боку “Шахтаря” вже домагалися відставки Григорія Суркіса. У 2006-му році про це говорив віце-президент клубу Борис Колесніков. Втім ці заяви не мали наслідків. Грогорій Суркіс залишається президентом Федерації футболу України вже 10 років поспіль. "Металіст" - слідом за "Шахтарем" Зараз про несправедливість в українському футболі заявив президент харківського клубу “Металіст” Олександр Ярославський. За його словами, терпецб йому увірвався після матчу між “Динамо” та “Металістом”, в якому кияни виграли з рахунком 3:0. В першому таймі за сумнівних обставин було вилучено з поля харків’янина. Згодом це вилучення визнали помилковим. Втім Металіст таки програв. Президент "Металіста" вбачає у рішенні арбітрів вплив Григорія Суркіса і вимагає його відставки. Ігор Суркіс, президент київського "Динамо" і брат Григорія Суркіса каже, що ніякого конфлікту в ситуації, що склалася, не бачить. “Я не буду нічого коментувати. Все сказала моя прес-служба. Я не бачу жодного конфлікту” – сказав Ігор Суркіс. У заяві прес-служби футбольного клубу йдеться про те, що пан Ярославський звинувачує у поразці свого клубу кого завгодно, крім самого себе. "На жаль, останнім часом у Харкові роблять все, щоб зіпсувати свято матчів "Динамо" і “Металіста", затьмарити суперництво команд на футбольному полі відвертими вигадками і провокаціями, - йдеться у заяві прес-служби. Президенгт Федерації футболу України Григорій Суркіс поки ніяк не відреагував на разпочату дискусію. Бі-Бі-Сі офіційно звернулося до ФФУ по коментар. Втім поки що відповіді не отримали. Збірна з тренером чи без? Конфлікт між Григорієм Суркісом та Олександром Ярославським має вплив і на національну футбольну збірну. Головним тренером збірної став наставник “Металіста” Мирон Маркевич. Присутні на офіційному представленні Мирона Маркевича звертали увагу на те, що виконком ФФУ з незрозумілим причин голосував за тренера і його заступника одночасно, а не окремо. Заступником Маркевича став Юрій Калітвінцев – представник київських футбольних традицій. Інших кандидатур на ці посади не було. Читати: Спортивний оглядач М. Несенюк: Говорити про протистояння у футболі не варто Незабаром після призначення, у федерації почались розмови про те, щоб розпочати службове розслідування про договірний матч, в якому нібито фігурував Мирон Маркевич. На це не змовчав президент Шахтаря. “Я ще не бачив, щоб керівництво Федерації футболу тільки-но призначивши тренера, починало підривати його авторитет в очах футболістів, уболівальників і таким чином тиснути на нього психологічно», - заявив пан Ахметов. Суперечка довкола Мирона Маркевича у національній збірній продовжується. Олександр Ярославський звертає увагу, що досі не укладено угоду між збірною та її головним тренером. Хоча на рішення про його призначення ухвалили ще 1-го лютого цього року. Віце-президент ФФУ Володимир Лашкул в коментарі «Сегодня-спорт» повідомив, що вони чекають на Мирона Маркевича аби укласти з ним угоду. "Цей документ базується на стандартному контракті. Такі ж підписували Блохін, Михайличенко. Єдине, тут чіткіше прописане завдання - збірна повинна стати чемпіоном Європи-2012. Контракт укладається до дати останнього матчу чемпіонату Європи - до 1 липня 2012 року", - сказав він. Ярославський про братів Суркісів Олександр Ярославський, фото УНІАН Олександр Ярославський погодився відповісти на кілька запитань Української служби Бі-Бі-Сі щодо ситуації, що склалась в українському футболі. Його заяви стали менш емоційними, він вже не вимагає від Ігоря Суркіса продати акції Динамо, щоб зрівнятивсі клуби у можливостях. Олександр Ярославський розповів про те, скільки втратив він як президент «Металіста» через нечесну конгкуренцію клубів, та що втратив український футбол. Бі-Бі-Сі: Що Вас не влаштовує при теперішній структурі управління українським футболом? Олександр Ярославський: Те, що відбувається адміністративний вплив. Коли брат одного власника клубу є президентом ФФУ, він впливає на результати матчів – це вже видно. Бі-Бі-Сі: Як цей вплив відбувається? Олександр Ярославський: У нього в Федерація футболу працюють усі судді. Якщо вони там отримують зарплату – впливає він на них як роботодавець, чи ні? Звичайно впливає. Я не знаю сам механізм. Ну але якщо матеріальний стан сім’ї цих людей залежить від Григорія Михайловича Суркіса. Як це? Як він впливає? Я ж не присутній при ситуаціях, коли він з ними говорить і які їм вказівки дає. Бі-Бі-Сі: А ви збираєте матеріал за участі вашого клубу, коли були оці нелогічні рішення суддів, які могли бути наслідками такої розмови? Олександр Ярославський: Для мене двох ситуацій достатньою. Дві ситуації – це система. Ситуація в минулому році в Добромилі і ситуація в цьому році з Дерічем. Я навіть інші не беру. Як наслідок і як підтвердження моїх слів – це в наступному турі - гра з “Зорею”. Три людини з положення поза грою забивають гол. Це нібито питання "Зорі", але це, виявляється, загальне питання. Сьогодні воно торкнулося Металіста, завтра - "Зорі", післязавтра - ще когось. Це питання українського чемпіонату. Бі-Бі-Сі: Чому ви про це говорити тільки зараз? Адже Григорій Суркіс вже 10 років є президентом ФФУ? Олександр Ярославський: По-перше, я тільки 5 років, як займаюсь футболом. А по-друге: я вже казав – якби я це сказав раніше, то це було б не дуже об’єктивно з мого боку. Я повинен був сам у всьому розібратися, тому я не поспішав з висновками. А коли переконався, що це саме так, я і висловив свою точку зору. До цього я не висловлювався, бо я вважав, що я ще не готовий до таких заяв. Бі-Бі-Сі: Які способи виходу з такої ситуації? Ви пропонували Григорію та Ігорю Суркісам продати акції Динамо. Ви і далі це пропонуєте? Олександр Ярославський: Ну це може було дещо емоційне висловлювання. Я ж ніяк не можу вплинути на це. Це особиста справа Суркіса. Мене цікавить одне – щоб не було впливу на результат матчів. Тому що це серйозний фактор. Розмова йде про Лігу чемпіонів, про великі гроші. Це не просто три очки. Ліга чемпіонів – це десяток мільйонів доларів. Це - бізнес і виликі гроші. А використання службового становища – це серйозна ситуація. Я не хочу вішати жодних ярликів, але такі дії мають певне визначення. Бі-Бі-Сі: Можна говорити, що ви вже втратили якісь гроші через таке суддівство? Олександр Ярославський: Я втратив можливість заробити ці гроші. Ну і плюс - це ж імідж і престиж клубу: завоювати срібні чи золоті медалі. А для чого ми тоді цим займаємось, якщо в нас немає перспективи їх колись завоювати? Для чого вкладати ці гроші? Якщо в когось є можливість, не вкладаючи гроші, отримувати результат. Ми в нерівних умовах знаходимося. Цю систему траба ламати. Не ламати, а міняти. Бі-Бі-Сі: Звільнення Григорія Суркіса - єдиний вихід? Олександр Ярославський: Для мене мета - не Суркіса прибрати з поста президента Федерації футболу. А отримати рівні можливості в досягнення цілі – в зайнятті певних місць в чемпіонаті. Мати однакові умови. Якщо його перебування на посту в Федерації цьому заважає, то я – за. Якщо є якийсь інший варіант - в мене його немає - будь ласка – хай іншим способом вирішують цю ситуацію, і я буду задоволений цим. Я не знаю який механізм. Я займаюсь “Металістом” і хочу, щоб у мого клубу були рівні умови з іншими, щоб жоден клуб в чемпіонаті не мав преференцій. Бо інакше втрачається принцип змагальності. Це тоді змагання адміністративних ресурсів починається, а у мене їх немає. Бі-Бі-Сі: Як реагують президенти інших клубів на таку ситуацію? Олександр Ярославський: Я б хотів, щоб кожен з цього приводу сам висловився. Я не хочу нічию думку озвучувати. Бі-Бі-Сі: Ну, принаймні, чи ви вже з кимось із президентів інших клубів говорили про це? Олександр Ярославський: Я не хочу. У мене є своя думка - я її озвучую. Тому хай кожен сам визначається. Бі-Бі-Сі: А ви намагалися сконтактувати з Суркісами? Олександр Ярославський: А в чому я їх маю переконувати? Бі-Бі-Сі: Спільну мову в чомусь знайти.. Олександр Ярославський: Контактів поки що не було. Бі-Бі-Сі: Як така ситуація зашкодила українському футболу? Олександр Ярославський: Якщо ти приходиш і весь час боїшся, що ти граєш проти двох команд – проти київського "Динамо" і Федерації футболу, і що результат наперед відомий. Те саме і вболівальники відчувають. Який зміст ходити на статистичні записи 3-х очків "Динамо". Футбол - це ж боротьба, змагання на полі, а не в кулуарах. |
040827_russia_planes_explosive | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/08/040827_russia_planes_explosive | Сліди вибухівки на уламках російського літака | Федеральна Служба Безпеки Росії заявила про виявлення слідів вибухівки на уламках одного з двох літаків, які зазнали катастрофи в ніч на середу. | 89 людей загинули внаслідок тих інцидентів, що сталися майже одночасно. Сліди вибухівки виявлено на уламках більшого з двох літаків - Ту-154, який зазнав катастрофи у Ростовській області. Повідомляють, що саме з цього літака надійшов сигнал про викрадення незадовго до того, як літак зник з екранів радарів. Щодо типу вибухівки, сліди якої знайдено на уламках ліката, то, як повідомляє з Москви кореспондент Бі-Бі-Сі, йдеться про гексоген - той самий матеріал, який, за словами російських офіційних представників, був використаний під час низки вибухів у багатоповерхових будинках 1999 року. Відповідальність за ті напади російські власті покладають на чеченських сепаратистів. |
press-review-47199798 | https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-47199798 | Прем'єра "Гарета Джонса": як преса відреагувала на фільм про Голодомор | Провідні світові видання жваво обговорюють прем'єру спільного польско-британсько-українського фільму "Містер Джонс" ("Гарет Джонс") на всесвітньо відомому кінофестивалі Берлінале. Думки критиків і спеціалізованих видань розділились від схвальних епітетів до іноді доволі суворої критики. | Джеймс Нортон втілив на екрані образ британського журналіста Історичний трилер "Гарет Джонс" (Mr. Jones) - це реальна історія молодого британського журналіста Гарета Джонса, який у 1933 році став свідком Голодомору в Україні. Він поїхав до СРСР, побачив голод на власні очі і розповів про це світу. Проте, на його публікації не звернули увагу. Те, що на перший погляд здавалося звичайним журналістським розслідуванням, перетворилося на смертельно небезпечну подорож. Режисером стрічки виступила Голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію "Оскар" і BAFTA Агнєшка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон ("Війна і мир", "Щаслива долина", "МакМафія"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія неможлива: Фолаут") та українські актори. "Ода журналістиці та пошукам правди" Зйомки фільму "Гарет Джонс" на Чернігівщині Спеціалізоване видання Filmuforia називає стрічку "захопливо чарівним фільмом з динамічним сюжетом". "Фільм знімали в Польщі, Шотландії (не в Уельсі) та на оригінальних локаціях в занесеній снігом Україні, але сцени зустрічі в Баррі між Джонсом і його батьком особливо проникливі. Сценарій і діалоги Чулапи демонструють гостру англійську емоційність. Це грандіозне досягнення. Агнєшка Голланд перетворює це на надзвичайно захопливе переживання, яке спалахує попри понад двогодинний хронометраж фільму", - пише видання. Режисерка Агнєшка Голланд разом з акторами Джеймсом Нортоном та Пітером Сарсгаардом на червоній доріжці Берлінале Авторитетне британське видання Guardian вважає роботу Голланд "сильною драмою" про "валлійського журналіста, який реально існував і викрив геноцидний масовий голод Сталіна в Україні". "Стрічка Голланд по-справжньому демонструє всю свою потужність в останній частині, на осиротілій Україні. В неї є справжня історія, історія, яка недостатньо розказана, і єдиний, переконливий і симпатичний персонаж, щоб розповісти цю історію. Це стрічка з великою кількістю деталей, які вражають", - підсумовує Guardian. На думку Variety, "шукач правди, антирадянський журналіст Гарет Джонс залишається переконливим крізь злети та падіння занадто довгого біопіку Агнєшки Голланд". "Потужний сучасний резонанс цієї історії, що заснована на правдивих загрозах "фейковийх новин" та їх руйнівних наслідків, навряд чи потребує пояснення. "Містер Джонс" має проблеми з тим, щоб його сприймали, як драму, але меседж фільму все ж таки чітко досягає мети", - підсумовує видання. Знімальна група "Гарета Джонса" Популярна німецька газета Tagesspiegel називає фільм "вишукано змайстрованою" психологічною драмою. "На відміну від анархічної драми-помсти "Слід звіра", представленою на Берлінале-2017, "Гарет Джонс" - це класична драматургія вау-ефектами (великий паротяг до та з Москви, в крупних планах - телефонні лінії, через які таємна служба перехоплює розмови), шикарні меблі та владні архітектурні споруди. Вавілон-Москва: легковажні вечірки в радянській столиці різко контрастують зі стражданнями в Україні. Тут, нарешті, режисерка відмовляється від підсилювачів смаку, але знає межу представлення Голодомору. Зображення ескізні, майже чорні та білі на похмурому зимовому ландшафті, наче вони самі зазнали травми", - пише видання. На думку видання Tip-Berlin, "Містер Джонс" є великою одою журналістиці та пошукам правди". "Це фільм про Голодомор, як називають геноцид українців, масовий голод, який став причиною смерті мільйонів на початку 1930-х років і був викликаний деспотизмом однієї людини - Сталіна", - додає видання. "Дилетантський" біопік Авторитетне британська Times доволі жорстко розкритикувало фільм. На думку видання, від постановки "віє відчаєм". Режисерка отримала різні відгуки кінокритиків "Геноцид 1932-33 років в Україні, джерела Другої світової війни та виклики журналістики початку 20-го століття є доленосними темами, які, якимось чином, через негативну алхімію поганого кіновиробництва зведені до вимучених, уповільнених сюжетних ліній у цьому сумбурному та дилетантському біографічному фільмі", - пише видання. Спеціалізоване незалежне британське видання IndieWire назвало стрічку "безладним біографічним фільмом" і "неорганізованим гармидером". "Дратівливо спонтанний протягом більшості хронометражу, цей неспокійний та безформний фільм натякає на болісний дискомфорт режисерки, який вона відчуває від цього невигадливого уроку історії; від нерішучості в розкритті сюжетної лінії до непередбачуваного способу, у який перипатетична подорож Джонса пересувається від жанру до жанру, фільм Голланд рідко має достатньо терпіння, щоб дати фактам вкоренитися", - пише видання. Кадр з фільму "Гарет Джонс" На думку Berliner Zeitung, "пошук правди" від польської режисерки заслуговує на три зірки з п'яти можливих. "Агнешка Голланд, яку колись намагались переманити (відомий продюсер - ред.) Артур Браунер та Голлівуд за її справді приголомшливі драми про Голокост, не перетворює на банальність той факт, що цю хроніку жахливого руйнування можна розповісти звичайним журналістським фільмом", - пише видання. "Але в намаганні схопити незбагненне, режисерка не знаходить нічого кращого, окрім як демонізувати опонентів Джонса. Її модель переповідання тривожної історичної реконструкції вже тривалий час перебуває у кризі". Спеціалізоване німецьке видання Critic назвало фільм "безсилим пафосом правди". "Рухаємось до правди! У своєму новому фільмі "Гарет Джонс" Агнєшка Голланд відстежує забуте життя журналіста, який змінив хід історії", - пише видання. Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram. |
150518_she_russian_soldiers | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/05/150518_she_russian_soldiers | Генштаб: "російські солдати" лікуються у Києві | Затримані бійці, яких українська влада називає російськими військовослужбовцями, отримали поранення під час бою під Щастям та перебувають у Києві на лікуванні. | Затриманих бійців поранили під Щастям Про це повідомив головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Віктор Муженко на брифінгу. ЗСУ заявляють, що затримані - капітан та сержант з третьої окремої бригади спеціального призначення ГРУ РФ, яка дислокується у Тольятті. "Під час бойового зіткнення вони отримали поранення - капітан у руку, сержанту - у ногу", - сказав пан Муженко. За його словами, українські військові евакуювали поранених до Щастя, а звідти їх переправили до Краматорська. Потім - до Києва. Представники самопроголошеної "Луганської народної республіки" раніше заявили, що затримані бійці служать у міліції "ЛНР". У Росії вчергове наголосили, що російських військових в Україні немає. |
news-40057695 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-40057695 | Для траншу потрібна пенсійна і земельна реформа - МВФ | Місія МВФ очікує, що парламент України підтримає пенсійну, земельну, приватизаційну та антикорупційну реформи для нового траншу. Про це повідомила Місія МВФ за підсумками 10-денної роботи в Києві. | Україна і МВФ погодили ключові елементи реформ для продовження співпраці, але необхідне технічне доопрацювання, йдеться у заяві місії. Місія провела дискусії з представниками влади щодо реформ. Вони фокусувалися на пенсійній та земельній реформах, а також на пожвавленні приватизації. Фінансову допомогу Україні надають у рамках чотирирічної програми, яку МВФ запустив у 2015 році. Загальна сума, яку планують виділити Україні, - 17,5 млрд доларів. Україна вже отримала понад 6 мільярдів. У квітні у МВФ затвердили черговий транш для України на 1 млрд дол. |
061026_yusch_gas_wto_sp | https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2006/10/061026_yusch_gas_wto_sp | Ющенко: газ не має впливати на СОТ та НАТО | Президент України Ющенко заявив, що ціна на газ та газові відносини жодним чином не мають бути пов'язаними з будь-якими геополітичними питаннями, як, наприклад, вступ до НАТО чи до СОТ. | Напередодні під час переговорів у Києві прем'єр-міністр Росії Михаїл Фрадков закликав до синхронізації вступу обох країн до СОТ. Чимало оглядачів припускають, що Москва вважає це однією з поступок, які вона очікує від України в обмін на порівняно низьку ціну на газ. Заступник голови Секретаріату президента України Олександр Чалий наголосив, однак, на недоцільності ідеї сихронізування з Росією вступу до СОТ. Оглядачі кажуть, що в разі існування домовленостей між російським і українським прем'єрами щодо СОТ, це може негативно вплинути на прагнення Києва вступити до організації вже нинішнього року. |
news-56767196 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-56767196 | Зеленський про Донбас, змішані вакцини і ремонт у Нотр-Дамі. Теленовини ВВС 15.04.21 | У випуску 15 квітня: | Кінець YouTube допису, 1 Ви також можете подивитись випуск на YouTube. Всі випуски новин на YouTube. І підписуйтеся на наш Youtube-канал! |
041022_yanuk_kozly | https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/10/041022_yanuk_kozly | Віктор Янукович скористався жаргоном | Кандидат на президентську посаду Віктор Ющенко скритикував свого головного опонента на виборах прем'єр-міністра Віктора Януковича за використання жаргону у передвиборчих промовах. | Пан Ющенко коментував одне з останніх висловлювань пана Януковича, яке пролунало у четвер в Луганську. Віктор Ющенко висловив припущення, що Віктор Янукович у своїй промові натякав на своє оточення. Ось уривок з промови, яка викликала критику опонента, але як виглядає була позитивно сприйнята аудиторією. "Я знаю, що сильних, здорових людей набагато більше, ніж цих козлів, які нам постійно заважають жити (бурхливі оплески). Спасибі, друзі", - сказав він. Після цих слів чути активне скандування прихильників прем'єра: "Янукович, Янукович". |
150430_she_moscow_victory_day_north_korea | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/04/150430_she_moscow_victory_day_north_korea | Кім Чен Ин не приїде до Москви - Пєсков | Лідер КНДР Кім Чен Ин не приїде до Москви на святкування 70-річчя перемоги в Другій світовій війні, повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков. | Ця інформація надійшла до Москви дипломатичними каналами, сказав представник Путіна. Політик, за словами пана Пєскова, "прийняв рішення залишитись у Пхеньяні". Таке рішення лідера Північної Кореї пов'язане зі справами всередині його країни, додав він. Лідери західних країн раніше заявили, що не приїдуть 9 травня до Москви. За даними Кремля, на урочистості приїдуть керівники приблизно 30 країн. За словами Дмитра Пєскова, свою участь підтвердили президенти Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, а також керівники невизнаних республік Абхазія та Південна Осетія. Також планують приїхати лідери Китаю, Куби, Індії, ПАР, Боснії і Герцеговини, Венесуели, В'єтнаму, Зімбабве, Македонії, Монголії. |
121130_az_weather_ukraine | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/11/121130_az_weather_ukraine | У Києві спекотніше, ніж у 1917 | Практично на всій території України спостерігається надзвичайно тепла погода, у багатьох містах температура повітря перевищила рекордні показники. | У Києві ще вранці температура повітря в останній день осені становила +10.7 градуси за Цельсієм, і перевищила рекорд 1917 року (+10.3). Вдень у столиці України було ще тепліше - +13.7 градуси. Харків із температурою +14.6 перевищив рекорд 1974 року, коли у цьому місті було +10 градусів. У Донецьку було "побито" рекорд 1956 року - +14 градусів проти +11.7. У Запоріжжі, за даними синоптиків, температура сягнула 17 градусів тепла - це рекорд за всю 130-річну історію спостережень. Утім, як повідомляє Гідрометцентр України, від 1 грудня в Україні буде холоднішати. Теґи |
press-review-41868914 | https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-41868914 | Українські політики і військові стали мішенню хакерів - огляд ЗМІ | Хакери намагалися отримати доступ до понад 500 скриньок і профілів, зокрема, президента Петра Порошенка, його сина Олексія, колишніх і теперішніх українських міністрів, пишуть західні ЗМІ. Полювання на артилерію "Ведмеді" атакують Багатошаровий "кролик" Всім потрібен борщ | "Розстрільний список" Хакери з групи Fancy Bear, які втручалися в президентські вибори в США, не обмежилися американськими політиками, як з'ясувала агенція Associated Press. Вона проаналізувала дані, отримані компанією Secureworks, яка займається питаннями кібербезпеки. Так, серед їхніх мішеней, розкиданих серед 116 країн, виявилися електронні поштові скриньки українських військових, російських опозиціонерів і інших цікавих Кремлю осіб, цитує агенція "розстрільний список", який покриває період з березня 2015 до травня 2016. "Цей список є найбільш детальним свідченням тісної координації між хакерами та російським урядом і проливає світло на операцію, яка проводилася роками та мала на меті злам поштових скриньок 4 700 користувачів Gmail - від представника Папи Римського у Києві до панк-гурту Pussy Riot у Москві", - пише AP. Accociated Press зазначає, що аналіз даних, які вдалося отримати через "необережність" Fancy Bear, показав, що пік обробки інформації хакерами припадав на період з понеділка до п'ятниці з 9 ранку до 6 години вечора за московським часом. При цьому обробка величезного масиву даних різними мовами потребувала б залучення великого штату аналітиків і перекладачів. За словами автора статті Рафаеля Саттера, в Україні "ведмеді" намагалися отримати доступ до щонайменше 545 скриньок і профілів, зокрема президента Петра Порошенка та його сина Олексія, "півдюжини" колишніх і теперішніх міністрів, серед них очільника МВС Арсена Авакова, а також "більш ніж 20" депутатів різних скликань. Серед останніх, зауважує Саттер, був Сергій Лещенко, "опозиційний депутат, який допоміг викрити неофіційні виплати голові передвиборчої кампанії Трампа Полу Манафорту, звинувачення якому було висунуто цього понеділка". Розробник як мішень Ще більше світла на спроби отримання доступу до даних українських військових проливає стаття Кристофера Міллера для Радіо Свобода, в якій він аналізує статтю Рафаеля Саттера, розміщену окремо від дослідження AP на платформі Medium. Зокрема, пише він, у списку мішеней хакерів в Україні міститься "розробник відомого українського застосунку для наведення артилерії", офіцер Ярослав Шерстюк. Телефоном Шерстюк підтвердив Радіо Свобода, що AP попередила його про те, що він міг стати жертвою хакерів. Втім, він заперечив злам його поштової скриньки. Як нагадує Міллер, артилерійський застосунок розробки Шерстюка став предметом дебатів. Це сталося після того, як у грудні 2016 року розташована в США фірма з кібербезпеки CrowdStrike заявила, що з кінця 2014 року і протягом 2016 хакери з Fancy Bear мали таємний доступ до програми. Начебто це призвело до втрати 80% гаубиць Д-130, з якими використовувалася програма і які Україна отримала у спадок від Радянського союзу. Через численні заперечення з боку українських військових і сумніви аналітиків щодо інтерпретації даних компанією CrowdStrike остання змінила формулювання і знизила цифру втрат до 15-20%. Втім, як зазначає Міллер, останнє дослідження AP підтверджує, що застосунок Шерстюка таки був мішенню хакерів. За даними Secureworks, якими оперувала AP, поштова скринька Шерстюка стала мішенню "ведмедів" у квітні 2015, приблизно в той саме час, коли, за твердженням CrowdStrike, хакери застосували свій шкідливий код-імплант. Таємний фішинг Потужні спроби отримання конфіденційної інформації з України за допомогою фішингу, виду шахрайства, який полягає у виманюванні персональних даних у довірливих чи неуважних користувачів інтернету, мали місце і минулого тижня, розповідає ексклюзивний матеріал Reuters. Хоча остання масова атака із застосуванням здирницького програмного забезпечення, яка отримала назву BadRabbit ("поганий кролик"), здебільшого зачепила Росію, в Україні вона також спричинила затримки в одеському аеропорту і проблеми з електронними розрахунками в київському метро, зауважує агенція. "Під час цих атак ми неодноразово реєстрували більш потужні, тихі атаки з метою отримання фінансової та конфіденційної інформації", - розповів керівник української кіберполіції Сергій Демедюк на конференції з кібербезпеки у Києві, організованій Reuters. За його словами, такі "гібридні атаки", коли "під шаром помітної, відкритої атаки проводиться інша таємна і досить добре продумана, на яку ніхто не звертає уваги", останнім часом почастішали. Українська кіберполіція перевіряє версію, чи мають обидва шари атаки одних виконавців. Нижня, "паралельна атака" реалізовувалася із застосуванням здирницького коду, який був в імейлах, які були розіслані клієнтам бухгалтерського програмного забезпечення 1С, розробленого в Росії, пише агенція. Точна кількість постраждалих наразі невідома, але програма дуже поширена в Україні, додає Reuters. Ідею в маси Попри атаки злих хакерів Україна бере участь у важливих онлайн-обговореннях таких нагальних питань цифрового сьогодення як використання емодзі, особливої мови смайлів у електронних повідомленнях. Так, популярний твіттер-профіль Ukraine підхопив вірусну дискусію про те, яка платформа серед Apple, Google, Microsoft та інших пропонує найбільш правильний емодзі гамбургеру. Автори профілю заявили, що "час йти далі" і закликали Apple та Google запровадити емодзі борщу, що схвально сприйняла аудиторія Ukraine. Аби закріпити успіх, за кілька днів Ukraine поділився рецептом борщу англійською. Раніше цей твіттер-профіль неодноразово цитували західні видання через дотепні жарти і словесні "онлайн-батли" з російськими джерелами. Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС |
40451409 | https://www.bbc.com/ukrainian/40451409 | На Волині від блискавки загинули двоє дітей | У Волинській області від розряду блискавки загинуло двоє дітей - 15-ти та 12-ти років. Про це повідомляє ДСНС. | Трагедія сталась у селі Поступель Ратнівського району. Через складні погодні умови в області без світла залишились 55 населених пункти, відключено 15 ліній електропередач та 232 трансформаторні підстанції. Зірвало дахи з кількох будинків. Дерева впали на проїжджу частину та лінії електропередач. Раніше від удару блискавки у Львові також загинули двоє людей - батько та донька. |
060428_eu_belarus_oppo_sp | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2006/04/060428_eu_belarus_oppo_sp | Захід критикує арешт Мілінкевича в Білорусі | Сполучені Штати, Євросоюз і Орґанізація з безпеки і співпраці у Європі гостро скритикували дії білоруських властей щодо опозиції. | У четвер у Мінську до 15-ти діб арешту засудили колишнього кандидата в президенти Аляксандра Мілінкевича, голову Партії комуністів Сергія Калякіна, профспілкового лідера Олександра Бухвостова і керівника Білоруського народного фронту Вінцука Вячорку. Напередодні лідери опозиції взяли участь у несанкціонованій акції "Чорнобильський шлях" до двадцятої річниці аварії на ЧАЕС. ОБСЄ назвала таке ставлення до опозиції неприйнятним і вимагає негайно звільнити Аляксандра Мілінкевича та інших затриманих. У заяві Євросоюзу наголошується, що білоруська опозиція скористалася правом на свободу слова і зборів. |
131205_hk_uk_eu_migration | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/12/131205_hk_uk_eu_migration | Британія хоче змінити міграційні правила ЄС | Британія хоче змінити принцип вільного пересування робочої сили в рамках ЄС. Про це міністр внутрішніх справ країни Тереза Мей повідомить своїм колегам по ЄC на засіданні в Брюсселі у четвер. | З 1 січня 2014 року в ЄС має бути знято обмеження на пересування громадян Болгарії та Румунії. За очікуваннями, у своїй промові Тереза Мей детально зупиниться на питанні міграції й заявить, що вільний доступ на ринок праці країн ЄС не повинен призвести до масової міграції. Назка країн Євросоюзу вважають принцип вільного пересування робочої сили одним із фундаментальних принципів європейської інтеграції. Передбачається, що пані Мей заявить про те, що проблеми, які є наслідком цього принципу, повинні уважно розглядатися й вирішуватися, а самі міграційні правила слід змінити. |
130606_rl_usa_calls_records | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/06/130606_rl_usa_calls_records | Білий Дім виступив на захист стеження за телефонними дзвінками громадян | Білий дім виправдав збір інформації про телефонні розмови американських громадян спецслужбами, назвавши цей процес важливим інструментом у захисті від терористичних загроз. | Однак неназване джерело із середовища Барака Обами утрималося від підтвердження інформації щодо відстежування дзвінків, оприлюдненої у британській газеті Guardian. Видання опублікувало текст, який воно назвало секретним розпорядженням суду, що спонукає телекомунікаційну компанію Verizon щодня передавати електронні дані всіх своїх клієнтів. Таким чином агентство національної безпеки США збирає записи телефонних розмов десятків мільйонів американців, стверджує газета Guardian. |
031221_myers_saddam_sweeps | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/12/031221_myers_saddam_sweeps | Сотні заарештованих в облавах | Командувач об"єднаних штабів американського війська, генерал Річард Маєрз, заявив, що американські підрозділи заарештували кількасот осіб у ході операцій після захоплення Садама Хусейна. | Виступаючи на американському телебаченні по поверненні до США, генерал Маєрз заявив, що вважає заарештованих лідерами повстанчого руху в Іраку. Тепер, сказав він, американські війська краще розуміють струткуру повстанської мережі в Іраку. Водночас Саддам Хуссейн і надалі відмовляється відповідати за запитання слідчих. Генерал відмовився подати деталі операцій, але назвав їх "значний кроком на шляху Іраку до демократії." Після захоплення Саддама американські війська посилили пошук іракських військових середньої ланки. |
features-56086885 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-56086885 | Як пандемія підкосила демократію у світі і чому це важливо | Пандемія Covid-19 призвела до масштабного обмеження демократичних прав і свобод, а також посилила тенденції до нетерпимості і цензури думок. Такими є головні висновки цьогорічного Індексу демократії, що його укладає дослідницький відділ Economist. | У 2020 році більший чи менший крок назад у демократії зробили всі регіони світу. Ситуація із демократією, яка, за висловом Вінстона Черчілля, є найгіршою формою правління, за винятком усіх інших, погіршилася у 116 з 167 досліджуваних держав. Тобто, у 70% країн світу. Загальні показники 2020 року є гіршими за показники попереднього, докоронавірусного року, і значно гіршими за ті, що були у 2006 році, коли Economist почав укладати Індекс демократії. Причинами цього значною мірою стали кроки, до яких вдалися уряди більшості країн, аби зупинити поширення коронавірусу. Зокрема, так сталося через жорсткі обмеження громадянських свобод мільйонів людей впродовж тривалого часу. Добровільна згода 2020 року по всьому світу люди спостерігали за наймасштабнішим згортанням своїх свобод у мирний час, - а можливо, вважають автори індексу, навіть і у воєнний. І добровільна згода мільйонів людей на широке обмеження своїх фундаментальних прав є однією з найвизначніших рис дивовижного 2020 року. "Було приголомшливо спостерігати, як легко свобода і демократія стають необов'язковими за умов надзвичайного стану у світовій системі охорони здоров'я. Включно із найрозвиненішими демократіями у світі", - каже редактор Індексу демократії Джоан Хоуі. Виглядає, що більшість людей вирішили, що можливість катастрофічної втрати життів через нову хворобу є достатньою причиною, щоб тимчасово обмежити свободу. Звісно, були й критики обмеження свобод, але навіть вони визнавали, що соціальне дистанціювання може запобігти поширенню хвороби. Крім того, вони не змогли запропонувати якихось переконливих альтернатив карантинам, як і відповісти на запитання, скількома життями можна оцінити свободу. А лідери авторитарних країн скористалися пандемією, щоб тиснути і обмежувати своїх політичних опонентів. "З усіх точок зору це був надзвичайно поганий рік", - каже Джоан Хоуі. А найголовнішим уроком цього року керівниця групи дослідників Economist називає те, що "до свободи не можна ставитися легковажно" і сприймати її, як належне. Індекс демократії, що його від 2006 року укладає The Economist Intelligence Unit, дає незалежну оцінку стану справ у 165 країнах світу та двох територіях. Автори індексу оцінюють стан демократії у тій чи іншій країні за п'ятьма показниками: За цими показниками країни розподіляються на "повні демократії", "часткові демократії", "гібридні/змішані режими" та "авторитарні режими". У 2020 році відкат назад відбувся за чотирма із п'яти головних показників, крім участі громадян у політичному житті. 2020 рік, у % до всього населення світу 8.4%людей живе у повністю демократичних країнах 41%людей живе у частково демократичних країнах 15%- за гібридних режимів 35.6%- за авторитарних режимів У 2020 у демократії - справжній чи не дуже - жило трохи менше половини населення світу (49,4%). Понад третина - у авторитарних (переважно завдяки Китаю та Росії). Повністю демократичними визнано 23 країни, в яких живе 8,4% населення світу. Найбільше ж людей живе у неповних демократіях (52 країни, 41% населення) та за авторитарних режимів (57 країн, 35,6% населення). Ще 15% людей живуть у гібридних режимах (35 країн). Азія виривається вперед, Європа - пасе задніх Попри загальні похмурі оцінки, є й країни, яким у 2020 вдалося досягти прогресу. Японія, Південна Корея та Тайвань перейшли до групи повністю демократичних країн. На погляд авторів індексу, це досить символічно, адже саме азійські країни, як виглядає, краще впоралися з тим, щоб зупинити поширення коронавірусу, мали менше смертей, а дії їхніх урядів здавалися більш притомними і резонними. Це й зберегло довіру громадян до влади у цих країнах. На противагу цьому дії європейських урядів були переважно надто повільними, а системи охорони здоров'я у низці країн опинилися на межі колапсу. Франція та Португалія у 2020 році взагалі вибули з групи повних демократій і стали неповними. Загалом те, як Європа, де зосереджена найбільша кількість демократичних країн і країни якої очолюють індекс, давала раду із пандемією, стало антирекламою демократії. І, безперечно, такі авторитарні країни, як Китай, не пропустили нагоду вказати на це. Окрема історія із демократією у 2020 році сталася у США. Країна зберегла всій статус неповної демократії. Але із п'яти показників покращився лише рівень залученості громадян у політичні процеси, як пов'язані із президентськими виборами, так і з діями влади під час пандемії. Проте рівень довіри до владних інституцій, загрози свободі висловлювання, дедалі більша поляризація суспільства грали проти демократії у США, яка для багатьох у світі тривалий час були взірцем. Важко сказати, наскільки пов'язаний із пандемією відкат у демократії в країнах Східної Європи та Латинської Америки. Проблеми у системі охорони здоров'я через поширення коронавірусу ще більше унаочнили проблеми, з якими країни цих регіонів не можуть упоратися вже не перший рік. Це слабка політична культура, складності із верховенством права, корупція. Регрес у цих регіонах лише засвідчив вразливість демократії у кризові часи, коли уряд не пропускає нагоду застосувати необмежену владу за надзвичайних обставин. Але Східна Європа відзначилася особливо: саме у цьому регіоні відбулося найбільше падіння індексу від 2006 року, коли Economist почав укладати Індекс демократії. Це пояснюють слабкістю інституцій та політичною культурою. За останнім показником Східна Європа випереджає інші регіони і відбиває тривожну тенденцію зменшення підтримки демократії та потягу до сильної руки. Своєю чергою, це пов'язно із унікальною історією цього регіону у ХХ сторіччі, більша частина якого пройшла під пануванням Радянського Союзу, а у 1989 відбувся перехід до капіталізму. У Східній Європі немає жодної повноцінної демократії, хоча й є країни, що належать до групи із вищим та середнім достатком на душу населення. Україна, яка також належить до цього регіону, у 2020 посунулася на одну сходинку вниз і отримала 5,81 бала. Вона - між Північною Македонією та Молдовою. У 2019 році Україна мала 5,9 бали та була на 78 місці. Топ-10 демократій у 2020 році "Тільки не у нас" Найпоширенішою відповіддю урядів - демократичних чи авторитарних - на пандемію було запровадження обов'язкового соціального дистанціювання, карантинних обмежень різної тривалості та жорсткості. Під кінець 2020 року більшість західних країн запроваджували третій за рік локдаун. А лише рік тому, коли китайська влада запровадила повний нокдаун 11-мільйонного міста Ухань у центральній провінції Хубей, решта світу поставилася до цього дуже скептично, - усі думали, що "такого ніколи не буде в нас". Демократичні ж країни вважали, що різниця між їхнім політичним устроєм та життям такого авторитарного режиму, як у Китаї, є настільки великою, що таких драконівських обмежень просто неможливо уявити. Проте минули місяці, і дедалі більше країн стали вдаватися до репресивних кроків, аби стримати пандемію. По всьому світу уряди забирали у своїх громадян певні свободи і права. Наприклад, свобода пересування зникла через закриття кордонів, та й в середині самих країн обмежували і рух громадського транспорту, і поїздки між регіонами. А далі пішли карантинні обмеження і обов'язкове носіння масок, комендантські години і накази не залишати домівок без вагомої причини, яку можна документально підтвердити, закрилися школи та університети, громадські зібрання та протести заборонили, а закон карав тих, хто порушував урядові приписи. І багато політиків-демократів були приголомшені тим, як легко було забрати свободу в людей у 2020 році. Проте на запитання про те, якою кількістю смертей можна заплатити за збереження свобод, не змогли відповісти навіть критики обмежень. Наприклад, у Європі підрахували, що відсутність соціальної дистанції може призвести до зараження 60% населення. А це означає, що померли б близько 4 мільйонів людей. Покажи мені, який ти в пандемію Те, як більшість лідерів відповідали на виклики, пов'язані із пандемією, яскраво показало те, як взагалі працює влада. Наприклад, очевидним стало те, як навіть у країнах, що вважають повними або частковими демократіями, політики дедалі рідше залучають суспільство до національної дискусії. Зручніше "спускати згори" надзвичайні заходи, пояснені науковими рекомендаціями. Так, уряди комунікували свої рішення під час ледве не щоденних пресконференцій, але не запрошували суспільство висловитися з питань, що впливали на щоденне життя усіх. І майже у кожній країні були спроби довести, що всі в одному човні, і що всі мають чимось пожертвувати заради спільного блага. Навіть якщо уявити весь тиск часу та обставин, можновладці не наважувалися ставитися до громадян як до дорослих і попросити їхньої свідомої участі у боротьбі з поширенням коронавірусу. "Пандемія підтвердила, що багато можновладців звикли виключати народ із обговорення нагальних щоденних проблем і показали, як влада еліт, а не участь народу в управління країною, стало нормою", - каже редактор Індексу демократії Джоан Хоуі. Вона прогнозує, що разом із пандемією і у 2021 році для більшості світу актуальними залишаться обмеження на свободу пересування, зібрань та протестів, - принаймні на певний час. Але серед факторів, які можуть вплинути на це, одне з чільних місць - за тим, як швидко уряди тих чи інших країн впораються з вакцинацією. Саме це визначатиме, як швидко та які саме обмеження згортатимуть. Але повного відновлення свободи у тому вигляді, як світ знав її у 2019, ми, очевидно, не побачимо. Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! |
060517_ny_internet | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2006/05/060517_ny_internet | У Нью Йорку інтернет - не розкіш | Власті Нью Йорка оголосили про плани надати безкоштовний інтернетний зв"язок, який діятиме у громадських місцях міста, включно з Центральним парком міста. | Тисячі користувачів персональних компьютерів які нині мають платити за підключення до інтернету у спеціальних крамницях та кафе мають скористатися з цієї ініціативи нью йоркських властей коли вона набере чинності впродовж наступних кількох місяців. Як зазначає кореспондент ВВС, ця нью йоркська ініціатива може стати прикладом для інших міст США - таких як наприклад Філадельфія, яка планує запровадити безкоштовне підключення до інтернету не лише у громадських місцях а й у цілому місті. |
150731_top_weekly_ms | https://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/08/150731_top_weekly_ms | #НеПроґавте: поліція, евакуатор і музичний оргазм | Якщо ви щось проґавили або не встигли прочитати на сайті ВВС Україна, ми полегшимо вам життя. Ось наша підбірка найцікавішого за тиждень. | 1. Вони це роблять! Відео про те, як поліція евакуйовує неправильно припарковану машину. 2. 10 найвидатніших американських фільмів, яких образили кінокритики. 4. Десять слідів князя Володимира у Києві. 5. Людська жорстокість та важка доля мисливських собак в Іспанії. 6. Світлі голови: 5 успішних українських стартапів 7. Як живе село, яке може зникнути через аеропорт Хітроу. 8. Як воюють мобілізовані журналісти. 9. Розслідування ВВС Newsnight: як і за що вбили Литвиненка? Наші постійні рубрики: Урок англійської: Auditions for Harry Potter spin-off Блог проф. Пономарева: про Мукачеве і Ланя |
media-42788825 | https://www.bbc.com/ukrainian/media-42788825 | "Не вбили завдяки татуюванням": "азовець" про полон | Боєць "Азова" Євген Чуднєцов потрапив у полон сепаратистів "ДНР" під час боїв за Широкине у лютому 2015 року. | В його БТР влучив танк, після чого він відбився від своїх товаришів та опинився в оточенні. Його могли розстріляти одразу на полі бою, однак пощадили, коли побачили татуювання - їх вирішили згодом показати у сепаратистських медіа. Сам Чуднєцов каже, що взяв цей символ зі скандинавської міфології. Наприкінці минулого року його обміняли - після майже трьох років полону. Про те, як проходили допити та чи сняться йому жахи, "азовець" розповів ВВС Україна. Повний текст інтерв'ю: "Вдарили пласкогубцями - зуби вилетіли": спогади "азовця" про полон. |
071108_crimea_tatars_it | https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2007/11/071108_crimea_tatars_it | Крим: влада розраховує на силові методи | Меджліс кримсько-татарського народу виступив із заявою, у якій вимагає відставки керівництва кримської міліції. Приводом для такої вимоги, а також для звернення до президента Ющенка стали події у підніжжі гори Ай-Петрі, коли там два дні тому сталися сутички між татарами і правоохоронцями. | Меджліс наполягає на тому, що останнім часом у Криму посилилася дискримінація кримських татарів. Про ситуацію в Криму Бі-Бі-Сі розповіла регіональний кореспондент Валентина Самар. Бі-Бі-Сі: Чи справді можна твердити про те, що посилилися утиски татарів, як вони про це зараз так різко заявляють? Валентина Самар: У заяві Меджлісу говориться не лише про ці два випадки, про застосування сили, а саме спецпідрозділів міліції для того, щоб звільнити місця у двох населених пунктах. Тобто в Сімферополі це було самозахоплення в одному зі спальних районів і на плато Ай-Петрі, де репатріанти мають курортний бізнес. Власне кажучи, там є кафе, там є ресторанчики, там є місця, де вони обслуговують туристів, які піднімаються на плато. Але вони ще додають про те, що на фоні оцих силових дій не виконуються ті самі рішення влади стосовно вирішення проблеми земельної для репатріантів і нагадують про те, що сімферопольська влада відмінила своє ж рішення про надання земельної ділянки для будівнцтва соборної мечеті, що свідчить про відкрите ігнорування релігійних почуттів мусульманської громади Криму. Нагадують також про те, що по всьому Криму, особливо на узбережжі, щедро роздаються ділянки землі, і не тільки поблизу моря, але і в кримських заповідниках, і там ніяких дій не застосовують до того, аби навести порядок, аби ці забудови також були законними. Я б сьогодні говорила, може, не стільки про дискримінацію прав репатріантів чи інших етнічних груп Криму, скільки про те, якими методами влада по суті демонструє, як буде вирішувати всі питання, які стосуються репатріантів. З усього видно, що це буде силовий саме метод. І причина тут одна - це комерційні інтереси. І тут з Меджлісом погоджуються представники багатьох політичних сил. Іде зачистка під конкретний, адресний і навіть з називанням прізвищ комерційний інтерес. Бі-Бі-Сі: Валентино, а яка остання інформація про цей інцидент на Ай-Петрі? Скільки людей досі затримано, скільки перебуває у лікарнях? Валентина Самар: Затримано було 23 людей, уже вчора під вечір було рішення суду ялтинського, 18 із них мають адміністративний арешт від 3 до 13 діб, 5 із них мають заплатити штраф. Крім того, 4 чоловіки перебувають у лікарні, і один із них має вогнепальне поранення. Але що цікаво, начальник кримської міліції Могильов заявляє, що в тілі у нього була знайдена куля, яка не стосується штатної зброї міліціонерів. В той же час, заступник міністра внутрішніх справ Фатхуддінов каже, що говорити про те, що це за куля, можна тільки після експертизи. Поза тим, поки що повідомлень про те, що там ще була застосована якась зброя, окрім міліцейського спецпідрозділу, немає. І на підтвердження слів Могильова про те, що татари застосовували зброю, теж ніяких даних немає. Бі-Бі-Сі: Як загалом оцінюють дії міліції під час цих сутичок у журналістських, політичних колах? Чи можна твердити про перевищення сили правоохоронцями, зокрема міністр Василь Фатхуддінов, заступник міністра внутрішніх справ, загалом говорив, що ці дії були належними, але яка реакція в журналістських та політичних колах? Валентина Самар: Ні, якщо підходити до справи суто формально, то можна сказати, що дії були законні. Дійсно, передбачено застосування спецзасобів для того, аби було виконано рішення суду. Однак тут виникає питання, чи можна це було зробити іншим шляхом. Звичайно, було б можна, тому що це силове наведення порядку відбувається в тій царині, де безпорядок із використанням землі у Криму був створений саме владою. Тепер видно, що вона збирається вирішувати цю проблему лише одним шляхом - силовим. |
151021_dnipropetrovsk_elections_ko | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151021_dnipropetrovsk_elections_ko | Опоблок проти УКРОПу: політична конфронтація в Дніпропетровську | Нинішні місцеві вибори на Дніпропетровщині вирізняються особливою гостротою. | Олександр Вілкул (Л) і Борис Філатов (П) Попри те, що до участі в них зареєструвалися півтора десятка партій, основними суперниками є дві політичні сили - "Опозиційний блок" та Об'єднання українських патріотів "УКРОП". Ці партії в умовах децентралізації претендують на політичне лідерство в провідному регіоні України, де представлені інтереси потужних фінансово-промислових груп, насамперед, Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського. Ще рік тому, під час виборів до Верховної Ради, "Опозиційний блок" посів перше місце в області. Команда Коломойського, яка тоді не була при владі, не мала власного політичного проекту, а її представники декларували свою підтримку пропрезидентському Блоку Петра Порошенка. Після відставки Ігоря Коломойського з поста голови Дніпропетровської обласної адміністрації ситуація суттєво змінилась. Тепер новостворена партія "УКРОП" намагається консолідувати активістів та прибічників Євромайдану, серед яких чимало бійців добровольчих батальйонів та учасників АТО. У центрі двобою опинилась ключова посада міського голови Дніпропетровська, оскільки попередній мер Іван Куліченко віддав перевагу роботі у Верховній Раді. На крісло мера мегаполіса балотуються три десятки кандидатів, хоча основна боротьба розгорнулася між двома парламентарями – лідером "УКРОПу" Борисом Філатовим і керівником обласної організації "Опозиційного блоку" Олександром Вілкулом. Ці вибори будуть першими для нової партії УКРОП, яку пов'язують з командою Коломойського Від Опозиційного блоку на посаду мера претендує Олександр Вілкул Крупський проти Крупського Насправді боротьба за міську владу розпочалась задовго до виборів. До минулої весни контроль над Дніпропетровською міськрадою зберігали колишні регіонали. Лише незадовго до відставки команди Коломойського депутати замінили секретаря міськради Максима Романенка, який виконував обов’язки міського голови. Новим керівником Дніпропетровська стала позафракційна депутатка Галина Булавка, яку особисто рекомендував на сесії керівник апарату ОДА Геннадій Корбан. Вже літом на вулицях Дніпропетровська з'явилися рекламні щити "УКРОПу" та партії "Відродження" з обличчями людей з команди Коломойського. Однак на самому початку виборчої кампанії оновлене керівництво міста чекав сюрприз. Міська територіальна виборча комісія несподівано переїхала з будинку мерії до обласної ради, яку контролюють колишні регіонали. Повернути її не вдалось навіть через суд. Засідання виборчкому проходять під охороною міліції та автоматників, які одного разу вивели під руки спостерігачів громадської мережі "Опора". Потім виборча комісія відмовила в реєстрації партії "Відродження" та її кандидату на посаду міського голови Анатолію Крупському - нібито через помилки у виборчих документах. Натомість комісія зареєструвала список кандидатів від партії "Відродження України", яку за збігом обставин очолює теж Анатолій Крупський, але інший, з Тернополя. Більше тижня Крупський з "Відродження" та його соратники з'ясовували стосунки з виборчкомом у дніпропетровських судах, а перед будинком облради вирувала акція протесту. Активісти "Відродження" звинуватили представників Блоку Порошенка у таємній змові з "Опозиційним блоком", мета якої - не пустити до влади конкурентів. Зрештою, "першого" Анатолія Крупського, як і ще двох кандидатів на посаду міського голови, які потенційно могли забрати голоси у Олександра Вілкула, таки зареєстрували. Не секрет, що у "Відродженні" зібралося багато колишніх регіоналів, але на чолі з соратниками Ігоря Коломойського. Ще один гравець у передвиборчих перегонах у Дніпропетровську - партія "Відродження" на чолі із Анатолієм Крупським Один з останніх – Святослав Олійник, який досі працює на посаді заступника голови Дніпропетровської облдержадміністрації, пояснив свою позицію так: "Я пішов на вибори з "Відродженням", аби не здати цілковито область Вілкулу і Ко". На думку пана Олійника, заснована його соратниками партія "УКРОП" ще не досягла того рівня електоральної підтримки, з яким можна перемогти колишніх регіоналів. "Сил одного УКРОПу для перемоги в області не достатньо, а патріотичні союзники, на жаль, поводяться дуже непослідовно, іноді нерозумно", - роз'яснює політик. Партія "Відродження" виставила своїх кандидатів також на посади мерів низки міст Дніпропетровщини. Опоблок лідирує Соціологічні опитування, проведені у місті, свідчать, що "Опозиційний блок" та його кандидат на посаду міського голови Олександр Вілкул лідирують з відривом від конкурентів. Представники Громадського виборчого комітету стверджують, що за Вілкула збираються голосувати майже 32% виборців. Це приблизно вдвічі перевищує показники інших кандидатів, які йдуть услід за ним – "укропівця" Бориса Філатова та кандидата від партії "Громадська сила", підприємця Загіда Краснова. Їх наздоганяє кандидат від "Солідарності-БПП", парламентар Максим Курячий. Саме ці претенденти, вважають соціологи, будуть боротися за участь у другому турі виборів. І це при тому, що в передвиборчу боротьбу включилися в.о. міського голови Галина Булавка, а також її перший заступник Анатолій Крупський. Що стосується партій, які балотуються у міськраду, симпатії жителів, за тим самим опитуванням, розподіляються так: "Опозиційний блок" - 32%, "Громадська сила" - 17%, УКРОП - 14%, "Солідарність-БПП" - 8%, "Самопоміч" - 6%, Батьківщина – 5%. Втім, Агенція соціологічних досліджень дає дещо іншу картину. За її даними, за Опоблок збираються голосувати 26%, за "УКРОП" - 20%, "Громадську силу" - 13%, "Самопоміч" - 9%, Блок Порошенка – 4,5%, "Батьківщину", "Правий сектор" і "Відродження" – по 3%. Поки що соціологічні опитування віддають перше місце Опозиційному блоку Приблизно такі ж показники очікуються на виборах в обласну раду. При цьому, як відзначають соціологи, під впливом викиду компромату спостерігається швидке зростання антирейтингів "Опозиційного блоку", "УКРОПу" і "Солідарності-БПП". Політологи прогнозують високу явку молодих виборців. Це підвищує шанси "УКРОПу" та його кандидата Бориса Філатова. Судячи з усього, це розуміють у штабі Вілкула, який очолив голова Дніпропетровської облради Євген Удод. У боротьбі за голоси консервативніших виборців вдало використовується тема збереження за обласним центром радянської назви - Дніпропетровськ. Днями місто також відвідав предстоятель УПЦ Московського патріархату владика Онуфрій, який нагородив пана Вілкула церковним орденом. "Судова війна" Чим ближче до дня голосування, тим небезпечнішого вигляду набуває виборча боротьба у Дніпропетровську. Якщо раніше все обмежувалося псуванням рекламних щитів конкурентів та перепалкою в інтернеті, то нині майже щодня приходять повідомлення про невідомих людей в камуфляжі, які руйнують агітаційні намети й залякують агітаторів. Лише за останній тиждень двом кандидатам спалили автівки. Під впливом викиду компромату спостерігається швидке зростання антирейтингів партій Минулого понеділка побили одного з кандидатів на посаду мера Дніпропетровська, ветерана АТО Юрія Помазана, який виступав з резонансними заявами. Молодики в балаклавах зустріли його біля під'їзду. З синцями та переломами кісток обличчя колишнього розвідника у стані середньої тяжкості доставили в обласну клінічну лікарню ім. Мечникова. Політичний аналітик Юрій Романенко вважає, що питання дніпропетровських виборів вийшло за межі місцевої політики. "Результат виборів у Дніпропетровську може визначити долю країни в цілому. Тому що перемога Олександра Вілкула поставить Коломойського перед вибором визнати або не визнати підсумки виборів", - писав він у редакційній статті в інтернет-виданні "Хвиля". Аналітик вважає, що президент Порошенко не зможе ігнорувати конфлікт у Дніпропетровську, оскільки пасивна позиція Києва може каталізувати загострення в інших регіонах, де місцева еліта оскаржуватиме підсумки виборів", - заявляє Юрій Романенко. Політолог Андрій Золотарьов теж бачить загрозу великої конфронтації в регіоні та за його межами. "Я передбачаю, що після підрахунку голосів буде судова війна. Для команди Коломойського – це звичайна справа". З іншого боку, якщо переможе команда Коломойського і Дніпропетровськ перетвориться на їхню "тилову базу", це може викликати невдоволення в Києві, додає Золотарьов. "Дніпропетровцям у таких умовах буде важко вирішувати важливі фінансові питання розвитку міста, наприклад, завершення будівництва метро", - прогнозує політолог. Втім, вважає експерт, у політичній конфронтації двох потужних команд є й свій позитив – суперництво може послабити вплив олігархів на політичне й економічне життя України. |
141216_she_ato_morning_dec16 | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/12/141216_she_ato_morning_dec16 | Прес-центр АТО: військові відбили напад на колону | Українські військові за минулу добу зафіксували 9 обстрілів з боку бойовиків, повідомляє прес-центр АТО. | Повідомляється, що сили АТО відбили напад на колону, яка їхала до донецького аеропорту. "У зону ураження потрапили позиції військ в районі населених пунктів Кримське, Новотошківське, Трудівський, Дебальцево, Чернухіно", - повідомляє прес-центр АТО. За даними військових, бойовики двічі стріляли по житлових кварталах, жертв немає. |
160324_refat_chubarov_ie_it | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/03/160324_refat_chubarov_ie_it | Лідер Меджлісу: "Крим повернеться раніше, ніж думають у Кремлі" | Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав світову спільноту не забувати про порушення прав людини в анексованому Криму. | Пан Чубаров сказав, що "деокупація" Криму відбудеться набагато швидше, ніж вважають у Кремлі. За його словами, протягом двох років, що минули від часу анексії українського півострова Росією, в Криму поширилася атмосфера страху. В інтерв'ю ВВС Україна Рефат Чубаров сказав, що переслідування кримських татар російською владою стало прямим наслідком того, що громада послідовно і рішуче виступила в лютому 2014 року на захист територіальної цілісності України. ВВС Україна: Пане Рефате, вас обрали головою Меджлісу в складний час для України, кримських татар і Європи - за півроку до анексії Криму Росією. Що вбачаєте своїми головними завданнями на посаді, особливо беручи до уваги, що вам нова кримська влада заборонила в'їзд на півострів? Рефат Чубаров: Якось один із наших колег-членів Меджлісу пожартував після того, як почалася окупація (Криму. - Ред.), - але це був такий гіркий жарт: цікаво, якщо би всі члени Меджлісу і делегати Курултаю передбачали, що невдовзі почнеться окупація, чи висували б свої кандидатури? Але, знаєте, я тішуся тим, що переважна більшість делегатів Курултаю кримськотатарського народу - а їх 248, так і переважна більшість із 33 обраних членів Меджлісу витримали це випробування, не зламалися, зберегли гідність - вони зі своїм народом. Четверо наших колег перейшли на бік окупантів. Вони не витримали. Нашим головним завданням сьогодні - не дивлячись на те, що вісім членів Меджлісу на материковій Україні не можуть в'їхати до Криму, однак більшість залишаються в Криму - нашим головним завданням є, перше, зберегти народ на своїй землі, в Криму. Ми дуже довго туди поверталися. Тепер за будь-яких обставин ми маємо бути в Криму. Як кажуть деякі наші старші люди, чіпляємося за землю і не відпускаємо її від себе - це наша земля. Це перше. Активісти минулого року повалили опори ЛЕП до Криму І друге - щоб люди зберігали і гідність, і надію, і віру, щоб вони зберігали усвідомлення, що вони є єдиною цілісною субстанцією - народом. Зрозуміло, що основні напрямки нашої діяльності ми тепер організовуємо з материкової України. Ми маємо представництво в Києві, в Херсонській області, і відкриваємо представництво в Брюсселі. Нашою найголовнішою метою є повернення Криму до складу Української держави і наше об'єднання знову в Криму. Зрозуміло, що для цієї єдиної мети ми виконуємо багато завдань: не можемо втрачати час, бо, повторюся, ми майже 50 років були на вигнанні. Ми на материковій Україні і в Криму займаємося питаннями нашої просвіти, питаннями збереження культури, виховання дітей. Різні форми роботи. В Криму вони обмежені, але вони є. ВВС Україна: Пане Рефате, відразу після анексії були повідомлення про зникнення кримськотатарської молоді. Нова кримська влада почала переслідувати лідерів громади за проукраїнську позицію ще до появи "зелених чоловічків". Маю на увазі справу за організацію мітингів 26 лютого, за якою висунуто звинувачення вашому заступнику Ахтему Чийгозу й іншим активістам. Яка ситуація зараз, які методи тиску до кримськотатарських активістів застосовує нова кримська адміністрація? Рефат Чубаров: Так сталося і це бачив весь світ: як тільки Росія почала вторгнення військами до Криму, єдиною силою, яка у відвертий, хоч і мирний спосіб виступила проти російського вторгнення, були кримські татари. Вони всі виходили за закликом Меджлісу кримськотатарського народу. Разом із нами стояли і українці, стояли і росіяни, які також виходили на протести з патріотичних відчуттів. Тепер кримські татари, виходячи з такої їхньої позиції, є цілеспрямованим об'єктом для такого подавлення, розчавлення. Нас хочуть розпорошити, розбити на дрібні частини, щоб ми не могли їм хоча би внутрішньо протидіяти. За два роки близько 20 людей "зникли": їх по-насильницькому викрали. Деяких ми знайшли вбитими в дуже жорстокий спосіб. Про інших ми не знаємо, де вони, що з ними. Сотні людей покарали "судовими рішенням" за їхню участь у подіях 3 травня 2014 року, коли більше ніж 2500 людей зустрічали нашого лідера Мустафу Джемілєва, який намагався в"їхати з материкової України до себе додому, до Криму. Його не пустили. Ми його зустрічали, ми тоді прорвали те, що вони називають кордоном. Була стрілянина в повітря. Кожного з цих 2500 людей, коли вони поверталися через "коридор", сфотографували, зняли на відео. Сотні було репресовано, їм присудили величезні штрафи. По справі 26 лютого ... взагалі треба говорити про цинізм, абсурд, про нехтування будь-якими нормами, в тому числі і російськими, для цієї "влади". Вони проводять судову розправу над Ахтемом Чийгозом, Алі Асановим, Мустафою Дегерменджи за те, що вони 26 лютого - до того, як зайшли так звані "зелені чоловічки", - проводили мітинг (ми разом усе це проводили, там було 12 тисяч людей різних національностей) і сказали "Так!" територіальній цілісності України. За це їх судять і збираються присудити Ахтему Чийгозу понад 10 років за "екстремізм", за, як вони кажуть, розпалювання міжетнічної ненависті. За два дні в Лондоні Рефат Чубаров доносив проблему кримських татар до депутатів британського парламенту, експертів, діаспори і студентів. На фото - в головному офісі ВВС Російська окупаційна влада своїми репресіями в Криму хоче привести всіх до єдиного стану, щоб ніхто не "висовувався", ніхто не мав іншої думки. Вони розуміють, що всі підкорятися не будуть, і таких людей витісняють з Криму - через репресії, через страх. Деякі батьки бояться, що їхніх дітей призвуть у російську армію і пошлють воювати на Кавказ або в Сирію, або ще кудись, і вони просто вивозять своїх дітей на материкову Україну. Є вчителі, є студенти, які просто не можуть вчитися і навчати за новими програмами, і вони також виїжджають в Україну. ВВС Україна: Але ваші можливості вплинути на долю того ж Чийгоза, чи кримськотатарської громади загалом обмежені, як і можливості київської влади. Ми з вами зустрічаємося в тиждень, коли в Росії - попри заклики міжнародної спільноти - винесли обвинувальний вирок Надії Савченко. Про її справу, ймовірно, в Москві говоритиме з Лавровим Джон Керрі. А чим світова спільнота може зарадити в справі Чийгоза в анексованому Криму? Рефат Чубаров: Знаєте, за ці два роки багато змінилося, і для нас найголовніше те, що ми стали іншими. Ми - в Україні, українці. Ми зуміли відновити і розбудувати українську армію, ми готові захищати свої землі. Це перше. По-друге, світ уже зрозумів, що проблема не в Криму і проблема не в Україні. Проблема - в тих особливих імперських зазіханнях, які притаманні Путіну. Він хоче через Україну зламати світове уявлення щодо майбутнього людської цивілізації, і тому світ об'єднався міжнародними санкціями. Тут головне те, щоб усі не втомилися від довгого продовження такої дуже напруженої ситуації. Я хочу сказати, що тут дуже багато залежить власне від України й українців, бо світ уважно дивиться, чи cпроможні ми самоорганізуватися до кінця. Але в той же час ми не зможемо обійтися без міжнародної підтримки. І Путін це розуміє, і тому зараз час є більшим ресурсом саме для Путіна. Нам за цей час треба ще далі самоорганізуватися. Те, що робить Меджліс кримськотатарського народу - пан Мустафа Джемілєв і ми всі, - це просто переконуємо весь світ в тому, що людство має обирати: компроміс попри принципи і справедливість, або справедливість і принципи задля того, щоб забезпечити широкі можливості для всіх у майбутньому, в тому числі і для Росії. Компроміс із Путіним, який порушив усю конструкцію міжнародного права, і потім чекати у будь-який момент, що інший такий диктатор з'явиться, як Путін; або раз справитися з новоявленим диктатором ХХІ століття - і в майбутньому вже не знати таких загроз. Світ має зараз обрати форми захисту - і забезпечити таким чином свою безпеку. Глобальну безпеку не можна забезпечити без захисту Криму і без відновлення нашої територіальної цілісності. ВВС Україна: Прокуратура Криму минулого місяця пригрозила не лише порушити проти вас кримінальну справу за нібито екстремістські висловлювання, але й узагалі заборонити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Наскільки реальна ця загроза і як це позначиться на вашій діяльності? Рефат Чубаров: Вони хочуть це зробити. Ми розуміємо, що первинними можуть бути ті бажання, з якими виходять наші вороги власне в Криму - Аксьонов, Поклонська. Але зрозуміймо, що вони не будуть виходити за ті межі, які їм визначено в Москві, в Кремлі. Думаю, що питання щодо заборони Меджлісу вже вирішено в Москві, і думаю, що нас очікує жорстке рішення. Не схоже, що Москва буде дослуховуватися до міжнародних закликів. Днями в Женеві проходила сесія ради ООН з питань прав людини, і там розглядали становище з правами людини в Україні, і від імені української делегації я виступив з оглядом ситуацію в Криму і говорив загрозу заборони Меджлісу. 41 країна взяла участь в обговоренні доповіді пана Шимоновича, помічника генерального секретаря ООН з питань прав людини, і кожен другий говорив про неприпустимість заборони Меджлісу. Подивимося, як на це зреагує Москва, але я і колеги готові до різних варіантів, до різних сценаріїв. Таке рішення зачіпає не лише 33 членів Меджлісу. Ми маємо в Криму усталену конструкцію місцевого самоврядування корінного народу Криму відповідно до Декларації ООН щодо прав корінних народів: це місцеві локальні меджліси - їх 250, це регіональні меджліси - їх 22, і Меджліс кримськотатарського народу, а над цим усім є Курултай, національний з'їзд, 248 делегатів. Усього це близько 2000 людей. Якщо вони заборонять Меджліс саме з таким формулюванням, то оголосять екстремістами кожного з цих 2000. Тому ми намагаємося довести світові, що чим далі триває окупація Криму, тим цинічніші й абсурдніші дії окупаційної влади. Але лише фіксувати це - мало, бо за всім цим стоять живі люди, і вони страждають. Сьогодні 11 кримських татар - за ґратами. Вони очікують судової розправи. ВВС Україна: Ви вже згадували чотирьох членів Меджлісу, які перейшли на бік нової кримської влади, яку ви називаєте окупаційною. Але їхні аргументи, можливо, полягають у тому, що на посаді у владі вони отримують можливість допомогти захистити права своїх співвітчизників кримських татар? Меджліс виявився найбільш проукраїнською силою на півострові, за що й поплатився переслідуваннями, каже Рефат Чубаров Рефат Чубаров: Дивіться, коли Путін входив зі своїми військами до Криму, він не зустрів спротиву тих, хто мав за законом і своїми обов'язками протидіяти - в тому числі зброєю - вторгненню російських військ. Більше того, переважна більшість тих, хто служив у правоохоронних і військових органах, прийняли окупацію - відразу перейшли на той бік. Коли не було такої організованої протидії - і лише кримські татари виходили на вулиці і мітингами казали "Ні!" Росії, зрозуміло, що з перших днів окупації було завдання і кримських татар привести до стану всіх інших. У тій мозаїці, яку Путін намагався продемонструвати всьому світові, не вистачало того "пазла" кримськотатарського, і вони кинули великі сили, щоб серед нас знайти слабкість. Ми мусульмани, а для мусульман кожна трагедія сприймається як випробування. Ось і для нас це стало великим випробуванням. Це є чистилище. Деяких людей ми побачили новими очима, бо вони не витримали цього випробування. Четверо з 33 членів Меджлісу є в наших очах колаборантами, зрадниками. Вони зрадили ті принципи, за якими обиралися до Курултаю. ВВС Україна: Кримськотатарська мова завдяки Джамалі пролунає цього року на Євробаченні, де вона представляє Україну. Попри різне ставлення до цього конкурсу, які надії ви пов'язуєте з цим виступом? Рефат Чубаров: У цьому житті все залежить власне від людей. Це просто чудове культурне явище, яке мало б об'єднувати всіх людей континентальної Європи навколо якихось цивілізаційних питань і відчуттів. Пісня, з якою виступає Джамала, глибоко філософська. Вона знайде відгук у будь-яких людей, які представляють будь-які народи. Людська історія склалася так, що майже всі народи пережили такі катаклізми, як кримські татари. Головне, щоб вони далі не повторювалися. Ось із чим іде на конкурс Джамала: щоб люди, можливо, через трагедію кримських татар осмислювали своє майбутнє. Як ми осмислюємо себе через Голокост євреїв, як ми осмислюємо себе через Голодомор українців. Є і депортації. До речі, якщо говорити про простір ОБСЄ, є Вільнюська декларація ОБСЄ, де три катаклізми, три соціальні катастрофи, штучно створені нацистським і комуністичним режимом, об'єднані: там говориться про Голодомор, Голокост і про депортації. Я впевнений, що завдяки виступу Джамали кримськотатарська, а також українська тема набудуть нового осмислення. ВВС Україна: Ви говорили про те, що вважаєте за свою головну мету "деокупацію" Криму і возз'єднання кримських татар на батьківщині в складі України, як на вашу думку, коли це може статися? Рефат Чубаров: В Україні ми робимо все для того, щоби бути максимально готовими до деокупації Криму, в тому числі, через власне законодавство. Найближчим часом, і це включено в програму дій нового уряду, який днями буде обраний у Києві, ми розглянемо два законопроекти. Це закон про статус кримськотатарського народу в Україні і внесення змін і доповнень до Конституції в 10-му розділі, що стосується Автономної Республіки Крим, і там ми маємо наміри закріпити принципи кримської автономії, яка базується на праві корінного народу на самовизначення. Тобто ми зі свого боку максимально готуємося до деокупації. Але коли мене запитують, коли це буде, я з упевненістю завжди кажу: набагато швидше, ніж хотілося б комусь у Кремлі. Набагато швидше! |
121102_10_oddities_usa_elections_ko | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/11/121102_10_oddities_usa_elections_ko | 10 дивних фактів про американські вибори | Ви вже багато чули про їхні програми і погляди, але як щодо інших речей? Наприклад, що за дивний жест робить Барак Обама великим пальцем? І чому президенти і спікери залишаються президентами й спікерами до кінця життя? | Деніел Насав BBC News Magazine, Вашингтон Пропонуємо десять маловідомих фактів, пов’язаних з президентськими виборами у США загалом і нинішньою кампанією зокрема. Чому вибори завжди відбуваються у вівторок? Хоча явка виборців у Америці найнижча серед країн зі зрілою демократією, і понад чверть тих, хто не голосує, скаржаться, що вони надто зайняті, спроби перенести вибори на вихідні не мали успіху. Вівторок після першого понеділка листопада став днем президентських виборів ще у 1845 році. У середині XIX століття США були аграрною країною, і фермерам не зовсім просто було дістатися до найближчої виборчої дільниці. У суботу на фермі працювали, про поїздку в неділю не могло бути й мови, а от середа була базарним днем. Отже, вівторок для виборів підходив найкраще. Сонячні окуляри Вас нічого на цьому фото не насторожує? Правильно, Джо Байден у сонячних окулярах. Політики майже ніколи не позують перед камерами в затемнених окулярах, навіть на відпочинку. Особливо – у дні виборчої кампанії. Під час гри у гольф сонце світить Обамі прямо в очі. Ромні мчить на водяному мотоциклі з відкритим обличчям, хоча його дружина Анна, яка сидить поруч, – в окулярах. Люди схильні менше довіряти особі, якщо не бачать її очей, вважає Паркер Ґейґер, консультант з питань іміджу. "Так ти не можеш відчути людину, – стверджує він. – Довіра встановлюється через зоровий контакт, а сонячні окуляри ставлять між вами бар’єр. Кажуть, що очі – дзеркало душі, то як я можу комусь довіряти, якщо не бачу його душі?" У Неваді є "противсіхи" Не подобається товар? Не купуйте. Штат Невада у 1976 році включив до виборчих бюлетенів пункт "Не підтримую жодного кандидата". Відтоді ним скористалася величезна кількість виборців. У 2010 р., коли за сенаторське крісло боролися Гаррі Рейд та Шерон Енґл, 2,25% виборців, обурені брутальним ходом кампанії, проголосували проти обох. Це допомогло демократу Рейду виграти. Великий палець У президентських дебатах брали участь троє: Ромні, Обама і великий палець Обами. Під час дискусії президент часто підкріплював свої тези енергійним помахом руки: чотири пальці стиснуто в кулак, великий прикриває їх зверху. Цей дещо неприродний жест, очевидно, підказали йому консультанти, вважає експерт із невербальної комунікації Патті Вуд. Обама використовує його, щоб видаватись сильнішим. "Це символічна зброя, – каже Вуд, автор книжки "Харизма: як справити перше враження і використовувати мову тіла". – Публічних людей спеціально навчають правильних жестів: вони допомагають справити враження сили, могутності, привернути увагу аудиторії". На підсвідому рівні – це фалічний жест, каже експерт. "Він пов’язаний з чоловічою сексуальністю. Демонстрація великого пальця – це твердження "Я – чоловік", - додає фахівець. Довічні звання Мітт Ромні був губернатором Массачусетса протягом чотирьох років і залишив цю посаду майже шість років тому. Але його і досі можна назвати губернатором Ромні – так, ніби це аристократичний титул, а не політична посада. США очолює тільки один президент, але до Білла Клінтона і Джорджа Буша-молодшого завжди звертаються "президент Клінтон" і "президент Буш". А республіканця Ньюта Ґінґріча під час кампанії постійно називали спікером, хоча він був головою Палати представників лише чотири роки і залишив цей пост 14 років тому. І хай як дивно чути в новинах про "президентів Клінтона та Обаму", довічні звання – це нормально і традиційно, вважає Деніел Пост Сеннінг, фахівець з питань етикету Інституту Емілії Пост. "Це підкреслює наше ставлення до цих постів, до демократії загалом: вони настільки важливі, що уподібнюються до професійних звань, – каже він. – Це як із суддями чи докторами: люди продовжують їх так називати навіть після виходу на пенсію". Програв вибори – і став президентом Джордж Буш у 2000 р. і Резерфорд Хейз у 1876 р. отримали менше голосів, ніж їхні суперники В американській історії було чотири випадки, коли кандидат, який набрав на виборах менше голосів, ставав президентом. Так трапляється через специфіку виборчої системи. Вибори проходять у окремих штатах (їх 50 плюс округ Колумбія) і за перемогу в кожному з них кандидат отримує певну кількість "електоральних голосів", яка пропорційна кількості населення штату. Кандидат, який у підсумку набирає 270 або більше електоральних голосів, стає президентом. У 2000 р. Джордж Буш-молодший набрав на півмільйона фактичних голосів менше, ніж Ел Ґор, але здобув 271 електоральний голос і виграв. Цілком можливо, що особа, яка у січні присягатиме в Білому домі, знову матиме меншу підтримку громадян. За одним зі сценаріїв, які розглядають аналітики, Барак Обама може завоювати достатньо штатів, щоб виграти за електоральними голосами, у той час як Ромні набере більше фактичних голосів за рахунок таких великих і консервативних штатів як Техас чи Джорджія. Можлива нічия: президент Ромні та віце-президент Байден Американська політика зараз і так поляризована, як ніколи, кажуть аналітики. Але ситуація може стати ще гіршою: президентом оберуть республіканця Ромні, а віце-президентом залишиться демократ Джо Байден. Згідно з Конституцією, якщо колегія виборників віддасть кандидатам однакову кількість "електоральних голосів" – а існує кілька сценаріїв, за яких це може трапитися – президента обиратиме Палата представників, що складається з 435 депутатів. Зараз її контролюють республіканці, і до виборів ситуація навряд чи зміниться, тож президентом, очевидно, стане Ромні. Але при цьому Сенат, у якому правлять бал демократи, проголосує за чинного віце-президента Джо Байдена. У останнього ж може виникнути спокуса постійно атакувати Ромні на публіці. "Така нічия стала би логічним наслідком нашого партійного паралічу і ницої кампанії, і могла би викликати протести, порівняно з якими мітинги проти реформи охорони здоров’я видадуться парадом на честь Дня подяки", – написала нещодавно оглядачка "Нью-Йорк таймз" Морін Дауд. Любов до слова "народ" "Тут, у Айові, народ розуміє, що економіку не можна будувати зверху вниз" – Обама, 17 жовтня. "Я знаю – багато народу бореться з бідністю" – Ромні, 10 жовтня. Обама і Ромні використовують слово "народ" (folks) значно частіше, ніж ви можна очікувати від людей такого соціально-економічного і культурного статусу. Це слово, що походить із давньоанглійської мови, у Сполучених Штатах асоціюється з мовою Півдня – регіону, за яким закріпився стереотип "простацького". При цьому ані Обама, ані Ромні не є південцями. Ґрант Барретт, редактор Оксфордського словника американського політичного сленгу, каже, що "folks" означає те саме, що "люди", але з позитивною, теплою конотацією. "Американська політика – це гра південців, – каже Барретт. – Це гра в розмови, а південці дуже люблять розмови. На національному рівні нами часто керують південці". Значення має тільки третина США Сині - демократи, червоні - республіканці, сірі - "непевні штати" 6 листопада долю виборів буде вирішувати менш, ніж третина американців. Більшість американських штатів, включно із чотирма-п’ятьма найбільше населеними, настільки стабільні у своїй підтримці одного з таборів, що кандидати можуть там навіть і не агітувати. Вони просто записують до свого активу "електоральні голоси" цих штатів і основні зусилля спрямовують на кампанію у так званих "непевних штатах". У останніх проживають близько 30% американців, і саме вони визначають результат виборів. Що ж до решти 70%, зокрема мешканців Каліфорнії, Техасу, Джорджії, Нью-Йорку, Іллінойсу та 35 інших "певних штатів", то їхні голоси, звісно, зараховуються колегією виборців, але не мають особливого впливу на результат. У Північній Дакоті можна голосувати без реєстрації Північна Дакота – єдиний штат, у якому не потрібно реєструватися, щоб проголосувати. Хоча в XIX столітті Північна Дакота однією з перших ввела реєстрацію виборців, в 1951 році її скасували. На урядовому сайті штату цей крок пояснюють специфічною структурою населення: тут живуть переважно селяни. "На виборчу систему Північної Дакоти, зокрема відсутність реєстрації, вплинуло те, що в нашому штаті з його сільськими общинами необхідні маленькі виборчі округи. При цьому члени виборчих комісії знають своїх виборців особисто і легко розпізнають тих, хто не повинен голосувати в їхньому окрузі". Право голосу тут мають громадяни США, старші за 18 років, які на момент виборів проживають у окрузі не менше 30 днів, розповідає Ел Джейґер, державний секретар штату. І все-таки вони повинні показати документи, якщо члени виборчкому їх не впізнають. "Ми нічим не відрізняємося від решти штатів, крім відсутності реєстрації. Може, це і дивна особливість, але результат же – той самий. Просто наші виборці дуже згуртовані", - каже він. Матеріал було підготовлено за участі Тома Ґоґана. Більше на цю тему Теґи |
140516_dk_poland_ukraine_visa | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/05/140516_dk_poland_ukraine_visa | Польща сподівається, що безвізовий режим України з ЄС буде з середини 2015 | Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський допускає введення безвізового режиму України з Європейським Союзом до середини 2015 року. | Про це він сказав на прес-конференції в Києві. Сікорський наголосив, що для введення безвізового режиму з ЄС, Україні необхідно, щоб було створено ефективне законодавство, яке б належним чином функціонувало. "Якщо ви зробите те, що вам необхідно зробити, ми вас підтримаємо й сподіваємося, що це вийде зробити до середини наступного року", - сказав Сікорський. Він зазначив, що необхідно імплементувати закони про біженців, про захист персональних даних, біометричні паспорти і отримання внутрішнього притулку біженцями. |
120720_freedom_house_ukraine_hk | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/07/120720_freedom_house_ukraine_hk | Звіт Freedom House: влада України має зробити остаточний вибір | Впродовж наступних тижнів українське керівництво має зробити остаточний вибір – або і надалі утримувати за ґратами опозиціонерів і здійснювати подальшу централізацію влади, або показати світові, що країна справді хоче інтегруватися до Європи, провівши чесні парламентські вибори і припинивши вибіркове правосуддя, йдеться у звіті міжнародної організації Freedom House. | За висновком Freedom House, в Україні посилюється концентрація влади в руках президента Януковича і його родини Звіт під назвою "Захищаючи українську демократію-2" організація оприлюднила у четвер, 20 липня, у Вашингтоні. Рік тому організація вже представляла документ щодо стану демократії в Україні. Нинішній звіт є результатом поновленого моніторингу. За висновком організації, в Україні посилюється концентрація влади в руках президента Януковича і його родини, втім, за оцінкою експертів, громадянське суспільство не послабилось, а стало більш активним. "Процеси в Україні впливають на динаміку розвитку в усій Євразії, цим пояснюється наша значна увага до України. До того ж, нинішні негативні процеси в Україні не є незворотніми. Наша мета – привернути увагу української сторони до наших висновків", - наголосив один з авторів звіту, представник Атлантичної Ради США Деймон Вілсон. Знівельовані досягнення За словами експертів, головними проблемами в Україні лишається вибіркове переслідування опозиції і корупція, водночас як зазначили автори звіту, в Україні менше скаржаться на втручання СБУ в роботу громадських організацій , що було більшою проблемою рік тому. За оцінкою Freedom House, серйозною проблемою залишається контроль владою в Україні мас-медіа, зокрема, телебачення. Серед позитивів було названо, зокрема, ухвалення необхідного законодавства щодо неурядових організацій, закону про доступ до публічної інформації, розвиток нових енергетичних проектів та протидія зусиллям Росії інтегрувати Україну у Митний Союз. Однак, за словами експертів, усі досягненні нівелюються на фоні того, що Юлія Тимошенко, Юрій Луценко й інші опозиціонери залишаються за ґратами. "Дедалі більше розмов про застосування санкцій щодо України. Хоча ми не радимо це робити на цьому етапі, все ж сподіваємось, що ситуація з санкціями довкола Росії, та й сама можливість ухвалення санкцій стане "дзвоником" для українському уряду щодо того, що він прямує неправильним шляхом", - наголосив президент Freedom House Девід Креймер. Відносно Росії цього тижня в Сенаті був здійснений ще один крок у напрямку остаточного ухвалення "списку Магнітського", який має на меті запровадити санкції проти російських чиновників, причетних до загибелі російського юриста Сєргєя Магнітського. Санкції все ближче У Сенаті США зареєстровано вже дві резолюції, які пропонують застосування санкцій щодо України. Таку ситуацію деякі американські експерти називають безпрецедентною. У травні сенатор-республіканець Джеймс Інхоф запропонував проект резолюції, який закликає об'єднати міжнародні зусилля щодо звільнення Юлії Тимошенко та інших опозиціонерів. Сенатор пропонує заборонити в'їзду до США українським посадовцям, в тому числі президенту Віктору Януковичу і генпрокурору Віктору Пшонці. Цього тижня інший сенатор-республіканець Крістофер Сміт презентував свою резолюцію. Вона закликає до відмови у видачі американських віз українським посадовцям, причетним до серйозних порушень прав людини, антидемократичних дій, таких як фальсифікації на виборах або корупція. Обидва сенатори відзначають, що за президентства Віктора Януковича в Україні спостерігається регрес в демократичному розвитку і наголошують, що Заходу слід ретельно стежити, як будуть проведені парламентські перегони. Представники українського влади наголошують, що забезпечать повний доступ спостерігачів до моніторингу перегонів. Сигнал для України Оцінюючи реальність застосування санкції проти України незалежний експерт у Вашингтоні Назар Холод наголошує, що від України, на відміну від Росії чи Білорусі, Сполучені Штати ще чекають позитивних змін. Водночас тривожним сигналом, за словами експерта, є те, що всі, кого українське керівництво називає стратегічними партнерами - США, ЄС і Росія гостро висловилися проти політично мотивованого переслідування опозиції в Україні. "Це дуже сильний сигнал для України, який свідчить про те, що українське керівництво втратило довіру союзників. Коли рік тому про санкції проти України лише несміливо дискутували на політичних форумах, то тепер такі плани набувають конкретних обрисів" - зазначає Назар Холод. "Якщо українське керівництво не хоче почути сигналів від міжнародної спільноти, то принаймні воно повинно дослухатися до інстинктів самозбереження. Запровадження санкцій проти українського керівництва зруйнує усі плани українських чиновників безтурботно насолоджуватися життям", - додає експерт. |
050219_lebanon_un | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/02/050219_lebanon_un | ООН надсилає слідчих до Лівану | Генеральний Секретар ООН Кофі Аннан надсилає групу фахівців до Лівану для розслідування вбивства колишнього прем'єр-міністра Рафіка Харірі. | У вівторок Рада Безпеки ООН попросила Кофі Аннана підготувати терміновий звіт про обставини вбивства. Міністр внутрішніх справ Лівану відкинув заклики до міжнародного розслідування вбивства, проте сказав, що швейцарських фахівців просили допомогти у внутрішньому розслідуванні. Кореспондент Бі-Бі-Сі в Лівані каже, що, як виглядає, може виникнути протистояння між ліванським керівництвом та міжнародною громадскістю. |
130318_ek_medvedev_ukraine_custom_union | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2013/03/130318_ek_medvedev_ukraine_custom_union | Медведєв: приєднання України до Митного союзу у форматі “3 +1“ неможливе | Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що приєднання України до Митного союзу у форматі “3 +1“ неможливе, потрібно або ратифікувати документи і стати членом МС, або отримати статус спостерігача. | “Очевидно, що членом Митного союзу і майбутнього Євразійського економічного союзу може бути лише така держава, яка прийняла і ратифікувала всі документи Митного союзу і Економічного союзу”, - наголосив Дмитро Медведєв. За його словами, все решта – “це не членство, це може бути статус спостерігача”. “Наші українські друзі люблять поміркувати на тему приєднання “3+1” і так далі. “3+1” не буде. Або все, або нічого”, - наголосив пан Медведєв. У квітні президенти України, РФ, Казахстану і Білорусі обговорять питання приєднання України до положень Митного союзу. |
051018_russia_norway | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/10/051018_russia_norway | Російські рибалки втекли від норвезького переслідування | Росія заявила, що її рибальський траулер, який намагалися затримати норвезькі військові кораблі у Північному Льодовитому океані, тепер потрапив до територіальних вод Росії. | Офіційні джерела в Осло твердять, що екіпаж траулеру "Електрон" викрав двох норвезьких інспекторів з питань рибальства по тому, як траулер було зупинено за підозрами у браконьєрстві. Речник російських ВМС заявив, що траулер прямує зараз до мурманського порту у супроводі військового корабля. Міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров раніше визнав, що рибалки траулера могли використовувати сіті недозволеного розміру, - але заявив, що не визнає права Норвегії патрулювати арктичні води. |
news-40061410 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-40061410 | Напад талібів на військову базу в Афганістані: 15 загиблих | Щонайменше 15 афганських військовослужбовців загинули в результаті нападу талібів на військову базу в Шах Валі Кот у провінції Кандагар. | Ще п'ятеро людей були поранені, повідомили в міністерстві оборони Афганістану. Напад стався через десять днів після атаки талібів на іншу військову базу в цьому районі. Наприкінці квітня бойовики руху Талібан вбили щонайменше 140 афганських військовослужбовців на базі в передмісті Мазарі-Шаріфа на півночі Афганістану. Після цього нападу міністр оборони Афганістану і начальник генштабу пішли у відставку. На початку березня понад 30 людей загинули і понад 50 були поранені в результаті нападу бойовиків на найбільший військовий госпіталь в Кабулі. Відповідальність за атаку взяла на себе "Ісламська держава". |
140918_hk_obama_poroshenko | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/09/140918_hk_obama_poroshenko | Обама спонукатиме Порошенка до дипломатичного вирішення - речник | Президент США Барак Обама планує закликати українського президента до дипломатичного вирішення "розбіжностей" з проросійськими сепаратистами, заявив речник Білого дому Джош Ернест. | "Можна очікувати, що президент Обама продовжить спонукати президента Порошенка до подолання розбіжностей між українським урядом і проросійськими сепаратистами на сході України дипломатичним шляхом", - сказав представник американської адміністрації. Зустріч Порошенка з Обамою має відбутися у четвер, а потім український президент виступить на спільному засіданні Конгресу. |
media-41824361 | https://www.bbc.com/ukrainian/media-41824361 | Чому Пападопулос небезпечніший для Трампа за Манафорта? | Екс-радник Дональда Трампа з держбезпеки Джордж Пападопулос визнав провину у наданні брехливих свідчень ФБР цьогоріч у січні щодо спілкування з представниками Росії. | Відповідно до оприлюднених судових документів, Пападопулос визнав, що під час роботи у виборчому штабі Трампа він з його відома зустрічався з росіянами, які стверджували, що мають компромат на кандидатку від Демократичної партії Гілларі Клінтон. Улітку після арешту Пападопулос уклав угоду зі слідством і відтоді співпрацює зі слідчими під керівництвом спецпрокурора Роберта Мюллера, який розслідує вплив Росії на перебіг президентських виборів у США в 2016 році. |
120925_hk_malaysia_pirates | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2012/09/120925_hk_malaysia_pirates | В Малайзії судять сомалійців, звинувачених у піратстві | В Малайзії розпочався суд над сімома сомалійцями, звинуваченими у піратстві. Це один з перших судових процесів над підозрюваними сомалійськими піратами в Азії. | Обвинувачених заарештували малазійські ВМС минулого року, по тому, як вони, як припускають, збиралися атакувати нафтовий танкер в Аденській затоці. Їх звинувачують у стрільбі по малазійських військових, зо що, за законами країни, їм може загрожувати смертна кара. Високий суд у Куала-Лумпур заявив, що має право виносити вирок у цій справі, хоча інцидент стався далеко від Малайзії на нафтовому танкері, який експлуатується, але не належить малазійській компанії. Теґи |
041125_talks_yanuk_kuchma | https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2004/11/041125_talks_yanuk_kuchma | Янукович пропонує переговори, Литвин планує засідання | Виборчий штаб прем'єр-міністра Віктора Януковича запропонував провести переговори з опозицією, щоб владнати кризу. Черговий заклик до переговорів у середу виголосив і президент Кучма. | "Я звернувся до обох кандидатів у президенти із закликом негайно сісти за стіл переговорів, а світове співтовариство - утриматися від прямого втручання у внутрішні справи України", - сказав він. Однак кореспондент Бі-Бі-Сі каже, що передумови для переговорів навряд чи будуть прийняті опозицією, яка вважає, що через фальсифікації влада викрала перемогу у Віктора Ющенка. Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що хоче запропонувати провести у п'ятницю засідання лідерів фракцій і груп парламенту. На цьому засіданні пан Литвин планує обговорити кроки парламенту в цій ситуації. |
150213_it_ukraine_language | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/02/150213_it_ukraine_language | КС розгляне конституційність мовного закону | Конституційний суд України відкрив провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року. | Така інформація розміщена на офіційному сайті КС. "Ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі; здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Суду", - цитує повідомлення КС агентство УНІАН. Закон "Про засади державної мовної політики", прийняття якого супроводжувалося сутичками між опозиційними партіями і фракцією Партії регіонів, набув чинності 10 серпня 2013 року. Законом передбачено, що у 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, який практично прирівнює її до державної. Закон дозволяє використовувати в офіційному діловодстві не українську мову, а ту, якою в конкретному регіоні розмовляє не менш 10% жителів. |
121219_eurovision_salvation_army_video_as | https://www.bbc.com/ukrainian/multimedia/2012/12/121219_eurovision_salvation_army_video_as | Чи поїде найстаріший басист на Євробачення? | Швейцарський гурт християнської організації Salvation Army – Армія порятунку - здобув найбільше симпатій телеглядачів. Але що не так? | Уніформа музикантів, а також тематика їхніх пісень, навіяна релігійними почуттями виконавців, можуть стати перепоною на шляху до Євробачення. Цей конкурс намагається триматися осторонь політики та релігійних організацій. Якщо Salvation Army візьме участь у конкурсі, він вже може увійти в історію Євробачення, як гурт, в якому грає найстаріший учасник віком у 94 роки. |
030906_taiwan | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/09/030906_taiwan | У Тайвані демонстрації за незалежність | Понад 50 тисяч демонстрантів на Тайвані пройшли вулицями столиці Тайпея з вимогами переіменувати назву країни з Республіки Китай на - Тайвань. | Марш завершився багатогодинним мітингом з промовами та співами перед президентським палацом. На думку демонстрантів доки Тайвань має назву Республіка Китай і має амбіції представляти цілий Китай, доти не буде шансів для Тайваню долучитися до міжнародної спільноти і отримати визнання в якості окремої країни. Китайська Народна Республіка та офіційний Пекін вважають Тайвань своєю провінцією і не полишають погроз приєднати Тайвань силою. Коли цього тижня на Тайвані вперше випустили паспорт на якому написано не 'Республіка Китай', а 'Тайвань', - офіційний Пекін виступив з протестом. |
features-54232647 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-54232647 | Досьє FinCEN. Як друг Путіна уникав санкцій завдяки британському банку | Один з найближчих друзів Володимира Путіна Аркадій Ротенберг, ймовірно, міг використовувати банк Barclays в Лондоні для відмивання грошей та ухилення від санкцій, випливає з витоку документів підрозділу по боротьбі з фінансовими злочинами міністерства фінансів США (FinCEN). Сам Ротенберг назвав цю інформацію нісенітницею. | Володимир Путін та Аркадій Ротенберг товаришують з дитинства Санкції щодо пана Ротенберга запровадили США та ЄС в 2014 році. Західним банкам заборонили мати з ним справу. У Barclays заявили, що дотримуються своїх зобов'язань, які накладають на банк закон та регулюючі органи. Витік конфіденційних документів - звітів про підозрілу діяльність, або SARs (suspicious activity reports), - показують, як компанії, ймовірно, контрольовані Ротенбергом, користувалися таємними рахунками. У ЗМІ витік називають файлами FinCEN (FinCEN Files); зокрема, їх вивчали журналісти програми BBC "Панорама". Санкції проти бізнесменів Аркадія Ротенберга та його брата Бориса запровадили 20 березня 2014 року. Міністерство фінансів США звинуватило їх у причетності до анексії Криму. У відомстві вважають, що обидва належать до найближчого оточення російського президента. Згідно з даними Мінфіну США, брати Ротенберги "надають підтримку особистим проєктам Путіна" і "заробили мільярди доларів на контрактах для "Газпрому" і зимової Олімпіади в Сочі, якими їх нагородив Путін". Аркадій Ротенберг та Володимир Путін на відкритому тренуванні з дзюдо у Сочі в 2019 році У 2018 році США додали до списку санкцій сина Аркадія Ротенберга Ігоря. Мета - перекрити доступ до західної фінансової системи. Однак Ротенберги, схоже, могли продовжувати переміщати гроші через Британію і США. Гроші на мистецтво У 2008 році Barclays відкрив рахунок для компанії Advantage Alliance. З файлів FinCEN випливає, що з 2012 по 2016 рік компанія провела транзакцій на 77,5 млн доларів. Багато з них відбулися вже після того, як щодо Ротенбергів запровадили санкції. У липні цього року американський Сенат звинуватив Ротенбергів в тому, що вони таємно купують твори мистецтва, аби ухилятися від санкцій. Однією з компаній, які брали участь у схемі, була Advantage Alliance. Американські слідчі дійшли висновку, що є свідчення того, що Advantage Alliance належить Аркадію Ротенбергу і що компанія використовувала рахунок в Лондоні, щоб придбати твори мистецтва на мільйони доларів. У доповіді зазначалося, що "секретність, анонімність і прогалини в правилах створили середовище, яке сприяє відмиванню коштів та ухилянню від санкцій", водночас аукціони в США і Британії "не ставили найпростіших питань" щодо покупців мистецьких творів. Попри санкції, Аркадій Ротенберг, судячи з усього, міг заплатити 7,5 млн доларів за картину Рене Магрітта. 17 червня 2014 року компанія, пов'язана з Аркадієм Ротенбергом, переказала 7,5 млн доларів з Москви на рахунок Advantage Alliance в банку Barclays в Лондоні. Наступного дня Barclays відправив готівку продавцю картин у Нью-Йорк. Закритий рахунок У квітні 2016 року Barclays почав внутрішнє розслідування декількох рахунків, які, як вважали в банку, могли бути пов'язані з братами Ротенбергами. Через півроку банк закрив рахунок компанії Advantage через підозри в тому, що його можуть використовувати для переміщення підозрілих коштів. Однак з витоку звітів про підозрілу діяльність (SARs) випливає, що інші рахунки компаній в Barclays, ймовірно, пов'язані з Ротенбергами, залишалися відкритими до 2017 року. Одна з таких компаній - Ayrton Development Limited. Згідно з документами, Barclays визнали діяльність Ayrton підозрілою і зробили висновок, що "[Аркадій] Ротенберг - справжній власник Ayrton". У Barclays не відповіли на питання журналістів "Панорами" про те, скільки рахунків, на думку банку, належить Ротенбергам. "Ми вважаємо, що ми виконуємо всі зобов'язання, накладені на нас законом і регулюючими органами, зокрема, ті, що стосуються санкцій США, - заявили в Barclays. - Оскільки надання звіту SAR саме по собі не свідчить про будь-яке порушення закону, ми припиняємо відносини з клієнтами лише внаслідок ретельного і об'єктивного розслідування і аналізу фактів, шляхом зіставлення підозр в потенційному фінансовому злочині з ризиком закриття рахунків невинного клієнта". Брати Ротенберги відповіли відмовою на прохання BBC про коментар. Вже після виходу матеріалу Аркадій Ротенберг через свого представника повідомив виданню РБК, що інформація про транзакції через Barclays - "нісенітниця". Інші члени сім'ї також передали виданню, що не користувалися англійськими банками для розрахунків і не володіли компанією Ayrton. Файли FinCEN - це витік секретних документів, що свідчить про те, як великі банки давали можливість переміщати брудні гроші по всьому світу. Вони також демонструють, що Британія часто виявляється слабкою ланкою світової фінансової системи, а Лондон завалений грошима російських можновладців. Документи FinCEN отримали журналісти Buzzfeed, які потім передали їх Міжнародному консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ). Ця група об'єднує представників 108 новинних організацій в 88 країнах. У ВВС документи вивчали репортери програми "Панорама". Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! |
features-47933908 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-47933908 | Зеленський-президент: п'ять надій, що не "все пропало" | Після нищівної поразки Петра Порошенка на президентських виборах соціальні мережі переповнені емоціями - від гніву і розпачу одних до радості та ейфорії - інших. Прихильники чинного президента, серед яких багато інтелектуалів та моральних авторитетів, малюють похмурі прогнози стосовно майбутнього України за президентства Володимира Зеленського. | ВВС News Україна попросила експертів спрогнозувати, якими, на їхню думку, можуть бути плюси від діяльності пана Зеленського на посаді глави держави? Їхні оцінки, звісно, ґрунтуються на гіпотетичних припущеннях, адже ризиків багато, і досі невідомо, які реформи започаткує новообраний президент та хто і як їх втілюватиме. Нова людина в політиці, переформатування української політичної системи, поява нових еліт Більшість опитаних ВВС News Україна вважають, що обрання на посаду президента людини з-поза існуючої політичної системи матиме наслідком зміну еліт і появу "свіжої крові" у державних органах. І таким був би наслідок незалежно від того, був би це Володимир Зеленський чи інший "несистемний" кандидат. "Нова, несистемна людина у владі - це перший і найбільший плюс. Це означає, що в нього немає тих старих практик "вирішування питань", які вже 30 років зберігаються в українській політиці. Тобто, він не зможе працювати по-старому, бо цьому треба навчатись, а часу такому навчатись у нього не буде", - каже у коментарі BBC News Україна політолог, виконавчий директор Українського інституту майбутнього і прихильник Володимира Зеленського Віктор Андрусів. "Головний плюс - вдалося струсонути українську політичну еліту, яку уособлює президент Порошенко. Люди, не підтримавши стару еліту, своїми голосами показали, що - попри правильність заяв і намірів, - дії не дали бажаних наслідків для значної кількості українців. І це сигнал усій політичній еліті, а не лише Петру Порошенку", - вважає політолог Валерій Клочок. Високий рівень підтримки дає легітимність для дій і для зниження залежності від олігархів "Висока суспільна підтримка - це великий плюс. Принаймні, він (Володимир Зеленський. - Ред.) матиме безумовну легітимність для ухвалення важливих рішень. Отримавши понад 70% довіри, він може напряму апелювати до Верховної Ради і тиснути на парламент. Цілком імовірно, що його команда спробує реалізувати реформи, які не були реалізовані попереднім президентом", - вважає політолог Петро Олещук. "Хоча, звісно, зараз найбільша проблема у тому, що ми насправді не знаємо напевне, що чекати від Володимира Зеленського. Також багато залежатиме від оточення - куди воно його спрямовуватиме. Цілком можливо, що вже найближчим часом все перетвориться на боротьбу всередині груп впливу і - відповідно - це знизить ефективність президента", - додає політолог у коментарі BBC News Україна. "Володимир Зеленський - перший президент, якому не потрібні великі канали, щоб спілкуватись з виборцями. Його інтернет-ресурси і мережа прихильників настільки великі, що він спокійно буде доносити свої ідеї і плани, не використовуючи олігархічні канали. Це означає, що олігархи не зможуть шантажувати його своїми медіаресурсами, як це вони робили з іншими", - вважає Віктор Андрусів із Українського інституту майбутнього. Зовнішньополітичний курс на ЄС та НАТО навряд чи зазнає змін Саме загрозу перегляду курсу на вступ до ЄС і НАТО, започаткованого Петром Порошенком, багато хто пов'язував з приходом до влади Володимира Зеленського. Однак принаймні останні тижні показали, що новообраний президент не заперечує цих намірів. "Зовнішньополітичний курс залишиться таким самим. Україна не зійде з курсу на НАТО і ЄС. У публічних заявах Володимир Зеленський це підтримує, західний вектор був візуалізований його поїздкою до Франції. Тому критичної ситуації не буде, безвізовий режим залишиться", - каже Валерій Клочок. "Якщо буде чітко задекларований перелік дій країни у зовнішній політиці і ці дії втілюватимуться, то для західних партнерів не матиме значення прізвище президента - Порошенко чи Зеленський", - вважає політолог Петро Онищук. Політичний оглядач Ольга Мусафірова зазначає, що перед другим туром виборів Володимир Зеленський зробив кілька заяв, які дають підстави вважати, що він не має наміру змінювати проєвропейський курс України і вважає Володимира Путіна ворогом України. "А перетворення декларацій про наміри у дії контролюватимуть ЗМІ та інститути громадянського суспільства", - додає вона. Ніколи не заробляв на бюджеті, має успішний досвід створення команди До позитивів Володимира Зеленського деякі експерти відносять його відмінності від традиційних українських політиків, давно занурених у владні структури. "Бізнес Зеленського, який він сам побудував, повністю незалежний від державного бюджету. Тому його президенство не може мати на меті особисте збагачення", - вважає Віктор Андрусів. До позитивів політолог також відносить успішний досвід створення команди, яка не змінювалася роками: "Він вміє будувати командну роботу. Все це дуже важливо для політики і проведення реформ". Консолідація національно-патріотичних сил, поява конструктивної опозиції Від експертів також лунають прогнози про те, що Володимир Зеленський може стати "подразником" появи конструктивної опозиції в Україні і об'єднання тих, хто готовий буде захищати надбання попередніх років. "Єдиний плюс від приходу Володимира Зеленського до влади, який я бачу зараз, це чергова мобілізація патріотичних сил для протидії повзучому проросійському реваншу в Україні. Перемога Зеленського має мобілізувати ту частину суспільства, яка вважає, що захист національної державності є пріоритетом. І новообраний президент - дуже хороший подразник для цього", - вважає політолог Михайло Басараб. Політичний оглядач Ольга Мусафірова зазначає, що досі слово "опозиція" в Україні здебільшого асоціювалося з "ворогами", "реваншистами" і мало негативне забарвлення. Можливо, вперше в новітній історії, каже вона, з'явиться конструктивна опозиція, "парламентська чи навіть і позапарламентська, і що її лідером може стати - засвоївши тяжкий урок недовіри - Петро Порошенко". "Його міжнародний авторитет, досвід та зв'язки у політико-дипломатичних, бізнесових та військових колах США та ЄС можуть відіграти роль так званого "другого крила літака". Зрештою, як свідчить практика багатьох європейських демократичних держав, опозиція - це просто колишня влада, яка може стати і владою майбутньою", - зауважує у коментарі ВВС News Україна Ольга Мусафірова. Найсвіжіші новини ви завжди можете одержати на свій месенджер. Підписуйтеся на наш Телеграм. |
150526_hk_india_heatwave | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/05/150526_hk_india_heatwave | Спека в Індії вже забрала 800 життів | Влада Індії повідомила, що кількість жертв спеки, яка встановилася в країні, досягла 800 людей. | У деяких районах країни температура досягає 50 градусів за Цельсієм. Більшість смертей були зафіксовані в штатах Андхра-Прадеш і Телангана на півдні країни. Уряд радить людям залишитися в приміщенні або брати із собою воду. Високі температури, за очікуваннями, протримаються до кінця травня, коли має початися сезон дощів. |
160407_ukrainians_in_uk_yaroslaw_wenger_it | https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/04/160407_ukrainians_in_uk_yaroslaw_wenger_it | Ярослав Веньґер: історія "дивізійника" у Британії | Ярослав Веньґер пригадує, як у 1951 році приїхав до англійського містечка Ештон-андер-Лайн у пошуках української дівчини. | "Мені сказали, що в них є одна висока жіночка, яка не має чоловіка, а я їм на це відповів, що її зріст мене не лякає - аби була гарна", - розповідає чоловік. Йому треба було поспішати, бо дівчат залишилося кілька, а двоє його друзів уже на той час зустрічалися з українками, які працювали на місцевій фабриці. Він оселився в цьому містечку, що за 10 кілометрів від Манчестера. "Звали її Ксеня, і згодом вона стала моєю дружиною, - розповідає 93-річний чоловік, який досі живе в цьому маленькому місті. - Вона походила із села Махнів Рава-Руського району. Як і я, вона опинилася в Англії через війну, але на відміну від мене, вона була вивезена німцями на примусові роботи". Вони одружилися в 1953-му. Минулого року у 90-річному віці пані Веньґер померла. У 1950-х в Ештон-андер-Лайні українців було всього кілька. Нарівні з іншими іммігрантами, він працював на кількох будівельних майданчиках і місцевих фабриках. Одна з них - взуттєва фабрика James North Footwear, де він 16 років допомагав шити чоловічі капці, а тоді ще 15 років працював на підприємстві з виготовлення промислових насосів Mono Pumps. Водночас він почав активно допомагати відкрити в місті громадський осередок українців. Спершу українці використовували місцеве приміщення Британського Червоного Хреста, але вирішили купити для своїх потреб власну будівлю. Поступово зібрали кошти. "Ми купили будинок на Портланд-стріт, - пригадує пан Веньґер. - На другому поверсі цього приватного будинку ми розвалили стіну між двома кімнатами, щоб вийшла невелика зала, де можна було б проводити наші заходи. Однак згодом стало ясно, що це було непрактично, надто коли організовували танці". До центру почали приїздити українці з навколишніх міст Дакінфілд, Стейлібридж і Гайд. А за багаторічну історію цього центру пан Веньґер обирався головою різних комітетів місцевого осередку Союзу українців Великої Британії (СУБ). Він і досі є дійсним членом Організації українських націоналістів (ОУН). У 1963 році українці придбали за £3500 більший будинок на вулиці Стокпорт-роуд, де "Український центр" міста діє донині. Суботня школа тут уже не діє, але щомісяця тут відправляють богослужіння українською. Дочка, зять і онуки Ярослава Веньгера з його спогадів дізналися, наскільки нелегка доля йому випала тільки через те, що він народився українцем у довоєнній Польщі На початку 1990-х Ярослав Веньґер вирішив написати історію свого життя. Один примірник свого життєпису він подарував сестрі в Україні, а інший - своїй єдиній дитині Оксані, яка зараз перекладає 109 сторінок англійською і сподівається видати біографію батька до кінця 2016 року. І чоловік Оксани, американець Том, і її сини Григорій і Лука були вражені життєписом Ярослав Веньґера. Він народився в полі за селом Багатківці поблизу Тернополя. Один із його ранніх спогадів - навчання в місцевій школі. "Це була маленька сільська школа з приблизно 30 дітьми мого віку, але я був єдиним українцем, а все навчання велося польською мовою, - пише у своїх мемуарах Ярослав Веньґер. - Будучи єдиним у школі українцем, я був іншим, і це дало дітям підстави для знущань. Вони забирали в мене шапку, жбурляли в мене сніжки, від чого я сильно застудився. Моя голова була вкрита ранами від переохолодження". Його батько Теодор забрав сина з тієї школи і сам навчив його основ українського письма вдома. Решту він уже вивчав самотужки. Коли йому було сім років, він на власні очі бачив, як він пише, "жахливий погром" українців Галичини. "Підрозділи польської каральної поліції в'їздили в села верхи і безжально били селян лише за те, що вони українці. Це була "політика пацифікації", коли польські поліцаї підпалювали будинки з криками: "Україну хочете? - Не буде вам України!" Все це справило глибокий вплив на хлопця, і коли в часи Другої світової в Україну прийшли німці і почали формувати добровольчий підрозділ з українців Галичини, він записався до 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС "Галичина", яка в останні дні війни була перейменована в Українську національну армію. Піти в українську дивізію, яку створювали німці, було непростим рішенням для Ярослава "Це було нелегке рішення, і я мав певні застереження", - пригадує пан Веньґер. Стримувало його те, що після проголошення незалежності України 30 червня 1941 року німці заарештували провідників ОУН. За відсутності незалежної України і національної армії Ярослав вирішив повторити досвід попередніх поколінь українців, які воювали в складі українських підрозділів збройних сил Австро-Угорщини. 19-річний хлопець не бачив альтернативи, окрім як іти до німецького підрозділу, бо хоча з повагою ставився до вояків Української повстанської армії, він бачив, що УПА погано озброєна і залежить від допомоги місцевого населення. Крім того, він не хотів чекати, щоб прийшли росіяни і записали його до Червоної армії. Він вирішив іти в дивізію і навіть не попрощався з батьком, який щойно через багато років визнав, що син вчинив правильно. Багато однолітків Ярослава в його рідному селі не пережили війну. Дивізія "Галичина" невдовзі потрапила в горнило війни, коли прийняла бій російських сил під Бродами. Пан Веньґер вижив, бо його відібрали на навчання в офіцерську школу в Олденбургу. Його командир, висилаючи його до школи офіцерів, сказав на прощання: "Ти ще мені колись за це подякуєш". Ярослав Веньґер дякує командиру за це в своїй книжці. З приблизно 12 тисяч солдатів, які воювали під Бродами, повернулися лише 3 000. "СС ставилися до нас, українців, з повагою - як до рівних, - розповідає пан Веньґер. - Але це не означало, що вони не були жорстокими, коли цього вимагали обставини". Ледь стримуючи почуття, він переповідає кілька історій зі свого минулого, де він ледь врятувався від смерті як із боку Червоної армії, так і з боку німців. Кільком його товаришам тоді не пощастило. Після Бродів дивізія "Галичина" була переформована і відряджена для бойових дій у Словаччині і Словенії. Коли війна закінчилася, пан Веньґер і багато інших склали зброю і здалися в полон британському командуванню. "Британці ставилися до нас добре, годували нас і поїли, - пригадує пан Веньґер. - Ми чули, що ті українці, які здалися американцям, зазнали значно гіршого ставлення". Веньґер, якому після війни виповнилося 24 роки, після табору для військовополонених в італійському Ріміні - через Венецію і Ліверпуль - був доставлений до Локербі. Ті 470 українців, які там опинилися, швидко перетворили табір для військовополонених на подобу свого дому. Побудували каплиці, де разом молилися, влаштовували фестивалі і спортивні змагання, щоб показати елементи своїх традицій місцевим шотландцям і британським офіцерам. Рукопис спогадів Ярослава Веньґера, над перекладом яких зараз працює його дочка "Я працював на фермі, часом - у лісництві, - ділиться спогадами Ярослав Веньґер. - 150 з нас послали до Аннану неподалік, де американці мали військове летовище". Через півтора роки в Локербі колишні військовополонені українці роз'їхалися і почали жити цивільним життям. Хтось виїхав до Канади, США, Австралії, інші оселилися в різних частинах Британії - в Лондоні, Бредфорді і Манчестері. Кілька років тому пан Веньґер вирішив знову відвідати табір під Локербі. Багато там змінилося, але каплиця українських військовополонених досі там і стала принадою для туристів. Найбільше втішило його те, що насіння, привезене його товаришем з Ріміні, дало плоди на шотландському ґрунті: "Я допомагав із садівництвом, коли ми тут жили, тому був радий побачити, які великі яблуні і сливи виросли з тих насінин". Пан Веньґер сподівається, що його книга ознайомить молодь з тими труднощами, яке його покоління пережило в боротьбі за вільну Україну, і вшанує пам'ять тих, хто поліг у тій боротьбі. Щодо майбутнього України, то тут Ярослав Веньґер категоричний: "Цілий світ знає, що Путін і його уряд прагнуть захопити території в інших держав. Сподіваймося, світ цього не допустить". |
140303_ok_militia_kyiv | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/03/140303_ok_militia_kyiv | Міліція посилила контроль в Києві | У столиці посилюють патрулювання для стабилізації громадського порядку та швидкого реагування на факти мародерства. | Як повідомляє офіційний сайт МВС України, при Головному управлінні столичної міліції створено 5 груп швидкого реагування, а також додано 200 піших патрулів. Правоохоронці несуть службу у повній екіпіровці та з табельною вогнепальною зброєю. До складу кожної групи входять співробітники спецпідрозділу «Титан», слідчий, дільничний інспектор, експерт-криміналіст та представник громадськості. |
features-46827400 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-46827400 | Екзарх Константинополя Даниїл: Православна церква України може стати патріархатом | Архієпископ Даниїл Памфільський Української православної церкви у США відіграв одну з ключових ролей у створенні автокефальної Православної церкви України. | Архієпископ Памфільський Даниїл народився та виріс в Україні Народився та виріс він в Україні, в 90-і роки переїхав навчатись і служити до США. Разом з єпископом Едмонтонським Іларіоном наприкінці серпня 2018 року його призначили екзархом Вселенського патріарха в Україні для підготовки автокефалії та створення помісної церкви. Саме вони вели перемовини з представниками всіх українських церков та владою, звітували Вселенському патріарху, допомагали готувати томос та об'єднавчий собор у Києві. Протягом місяців перемовин владика Даниїл був дуже обережний у висловлюваннях та не давав інтерв'ю, переважно обмежуючись обіцянками, що "все буде добре". Після вручення томосу в резиденції Вселенського патріарха архієпископ Даниїл поспілкувався з кореспондентами ВВС і розповів про перипетії підготовки автокефалії, складні перемовини в Україні та майбутнє нової церкви. Хоча його місія екзарха в Україні вже завершилась, він досі намагається бути надзвичайно обережним, щоб не нашкодити новій церкві. Найважливіші новини з інтерв'ю читайте у скороченій версії. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram. Заборона Москви і 18 ієрархів УПЦ МП ВВС:Що було найскладнішим у вашій чотиримісячній роботі екзарха Вселенського патріарха в Україні? Архиєпископ Даниїл: Знайти контакти з ієрархами, з представниками УПЦ на той час Московського патріархату. Не було жодних проблем з наведенням контактів з духовенством колишніх УПЦ КП і УАПЦ, але представники УПЦ МП мали вказівки, які прийшли з Москви: їм було заборонено виходити з нами на контакт. Проте коли, попри заборону спілкуватися, вони таки йшли з нами на зустріч, ми повинні були знайти, як і де зустрітися, щоб не створити умов, коли б їх могли покарати за спілкування з нами. І, з іншого боку, щоб не створити передумови для звинувачень нас у втручанні у внутрішні справи їхньої церкви. Це було найбільше переживання. ВВС:Зі скількома ієрархами Московського патріархату вам вдалося зустрітися? А.Д.: З нами зустрілися 18 ієрархів. ВВС:Які у вас враження після зустрічей з ними? А.Д.: Більшість з них були і, мені здається, по сьогодні готові зробити крок, щоб влитися в нову помісну українську православну церкву. Екзархи Вселенського патріарха Даниїл та Іларіон Їхня найбільша пересторога була: що станеться з нами? Яке покарання, які санкції на нас будуть накладені? Те, що сталося з владиками Симеоном і Олександром зараз (УПЦ МП заборонила у священослужінні двох ієрархів, які взяли участь у об'єднавчому соборі та влилися до ПЦУ - Ред.), - саме того вони боялися. І попри те, що ми їм гарантували, що Константинополь захистить їх, не залишить з церковними санкціями і так далі, вони все одно хотіли побачити, коли цей процес дійде до кінця. Томос буде, казали вони, - і тоді ми почнемо робити якісь радикальніші кроки з нашим духовенством. Друга річ - ми це мусимо також розуміти - архієрей без свого духовенства і мирян не є повноцінним архієреєм. Їм потрібно було працювати з їхніми священиками, деканами, мирянами, щоб не створити якихось перешкод, які могли виникнути на місцях. ВВС:У вас є відчуття, що ближчим часом вагома частина УПЦ МП перейде до нової церкви? А.Д.: Думаю, що так. Ідуть переговори. Архієреї, які були з нами на зв'язку, зараз розмовляють з владикою Симеоном, з владикою Епіфанієм, щоб визначити, як вони можуть прийти до ПЦУ всіма своїми єпархіями чи частинами цих єпархій. З іншого боку, є велика противага: йде своєрідне фінансування від певних олігархів, депутатів Верховної Ради на сьогоднішній день, котрі намагаються заблокувати цей процес, завадити духовенству і архієреям зробити свій вільний вибір. ВВС:Ви зараз цих переговорів не ведете? А.Д.: Мій мандат закінчився. ВВС: Зараз це радше внутрішньоукраїнська історія? А.Д.: Так, все, що робиться зараз з об'єднанням ієрархів у структурах нової церкви - це вже внутрішня проблема України. ВВС:Вселенський патріарх видав листи, якими звільнив владик Симеона і Олександра від церковних санкцій з боку їхньої колишньої церкви. Чи можливо, що інші ієрархи попросять якісь подібні грамоти? А.Д.: Зараз у тому немає сенсу, тому що нова церква має повну незалежність, і вона сама може дати захист цим архієреям. Митрополит Олександр один з двох представників УПЦ МП, хто прийшов на собор ВВС:Ви очікуєте переходу до ПЦУ 18 архієреїв УПЦ МП чи більшої кількості? А.Д.: Відверто, я очікую набагато більше, але це буде процес. Все залежатиме від того, наскільки архієреї, духовенство всередині нової структури зуміють порозумітися, щоб у ній не розпочалися внутрішні конфлікти - про єпархії, місця служіння і так далі. Владика Епіфаній не має жодних передумов для того, щоб створювати якісь проблеми для когось - навпаки, він хоче, щоб все йшло дуже спокійно. Думаю, в цьому і полягає перевага його молодості. Крім того, він має спокійний характер, він - не жорстокий лідер, який буде кулаком по столу бити. ВВС:Ви очікували, що коли 15 грудня зранку ви прийдете до Софійського собору, там буде лише двоє ієрархів Московського патріархату? А.Д.: За пару днів перед тим ми знали, що це можливо, і ми були згідні на це. Чи могли ми розчаровувати людей і скасовувати собор через те, що хтось змінив свою думку в останню хвилину, бо йому потрібно ще більше гарантій, ніж ті, що ми давали? Ми вирішили, що ми йдемо вперед. ВВС:Хтось з тих ієрархів, які могли приїхати, але не приїхали, виходили з вами на зв'язок перед собором? А.Д.: Так, двоє вийшли на контакт. ВВС:І що сказали? А.Д.: Ми зараз не можемо, бо ми боїмося. ВВС:Деякі наші співрозмовники на Фанарі перед об'єднавчим собором говорили, що якщо на нього прийде занадто мало архієреїв УПЦ МП, то Константинополь може відмовитися визнавати цей собор об'єднавчим? А.Д.: Внутрішні розмови про таку можливість йшли. Але завданням нас, екзархів, було готувати собор незалежно від того, скільки на нього прийде ієрархів УПЦ МП. Митрополит Черкаський Софроній на собор не прийшов та послався на здоров'я ВВС:Окреме питання: про митрополита Черкаського Софронія. Він не приховує, що зустрічався з вами в Черкасах. Перед собором він заявляв, що є прихильником автокефалії. Потім він не приїхав на собор, пославшись на хворобу, але на сторінці його єпархії 16 грудня з'явилося вітальне слово митрополита Епіфанія. Згодом вітання зникло, а зараз він дає інтерв'ю, в яких цитує неіснуючі положення статуту ПЦУ, говорячи, що така автокефалія церкві непотрібна. Ви розумієте його позицію? А.Д.: Відверто кажучи, я з ним не зустрічався, тому що на той час був в Австралії. До нього їздив владика Іларіон і ще один священик, щоб на зустрічі була ще одна людина. Я не хочу говорити про зміст розмови, на якій я не був присутнім і не хочу зараз це коментувати. Запізнілий собор ВВС: Вам не здається, що проводити собор 15 грудня було дещо передчасно? Можливо, не всі аргументи були висловлені ієрархам Московського патріархату. З Філаретом, як виявилось, не всі питання проговорили остаточно. Зрештою, можливо, менше було б спекуляцій на тему використання тематики православ'я в передвиборчій кампанії одного з потенційних кандидатів у президенти України… А.Д.: Я думаю, що ні. 15 грудня - це була друга чи третя дата проведення собору, котру ми обговорювали, перед тим ми говорили і про початок, і про кінець листопада. Як на мене, після того, як нас призначили, ми приїхали в Україну, почали переговори і знайшли певні порозуміння, проводити собор потрібно було якомога швидше. Чим більше часу ти давав, тим більше було шляхів для іншої, російської сторони дискредитувати нашу роботу і створити передумови для того, щоб все розвалилося. І що більше було затягування, то більше мене турбувало, що ми або не зможемо провести собор, або нам створять умови, в яких ми не зможемо його провести. І частково воно так і сталося. Мені здається, що якби ми його провели набагато швидше, на нього б прийшли набагато більше архієреїв УПЦ МП… Екзархи Вселенського патріарха з президентом Петром Порошенком та його радником Ростиславом Павленком, який від імені влади вів перемовини щодо автокефалії ВВС:Перед собором багато говорили про проблеми з підготовкою статуту нової церкви. Чи справді цей документ мали писати в Україні, але зрештою написали на Фанарі через те, що українці не домовилися? А.Д.: Неправда. Київський патріархат висунув був свій проект статуту - мало не колишній статут УПЦ КП. Ось, мовляв, все готово, приймайте його, все чудово. Але ж це несправедливо брати статут однієї структури, а решті двом казати: от ми вам даємо. Ми ніколи не давали нікому жодної надії, нікому ніколи не казали, що приймемо статут, який напишуть в Україні. Ми постійно говорили, що до об'єднавчого собору ми розробимо статут, який повинен буде задовольнити всі гілки. Статут писався тут, ми його розробляли, радячись з представниками УАПЦ, УПЦ КП і з тими ієрархами, які переходили з УПЦ МП. Всі були в курсі того, що робиться. Канонізація Бандери? ВВС:Згідно зі статутом ПЦУ, вона готує пропозиції щодо введення нових святих до всеправославного місяцеслову, але схвалює цю пропозицію Константинополь. Чи може статися, що ПЦУ в якийсь момент захоче канонізувати, умовно кажучи, Степана Бандеру, і Константинополь запитає: ви точно хочете його канонізувати? А.Д.: Не тільки Константинополь, думаю, й інші помісні церкви таке скажуть. Коли канонізовується святий, на ту особистість протягом певного періоду люди дивляться: чи сталося якесь пов'язане з нею чудо, чи справді люди молилися про її заступництво і так далі... потім доводять до відома про канонізацію інші помісні церкви. Тому говорити про канонізацію політичних лідерів - я думаю, ми не підемо на такі радикальні дії. ВВС:РПЦ, наприклад, канонізує Миколу ІІ і всю царську сім'ю… А.Д.: І не всі церкви визнали цю канонізацію. Архієпископ Даниїл ВВС: І це нормально? А.Д.: Для внутрішнього вшанування того святого Московською церквою - це чудово. Ми, Українська церква за кордоном, не визнаємо канонізації Миколи ІІ. Так буває, що церква проголошує своїх внутрішніх святих, але вони не виходять на всеправославний рівень. В католицькій церкві їх називають блаженними. Ми називаємо їх святими, але для внутрішнього вшанування. ВВС:В Україні та й за її межами досить розповсюдженою є думка, що УПЦ КП з самого початку була зацікавлена не так у створенні об'єднаної, інклюзивної, як її називають, церкви, де біля однієї ікони могли б молитися, умовно кажучи, ополченець "ДНР" і нацгвардієць, а як у зміні своєї вивіски з неканонічної церкви на канонічну. І не в останню чергу через таку позицію і відповідні заяви представників УПЦ КП ця церква по факту не стала інклюзивною. А.Д.: Мені здається, що представники УПЦ КП, включно з її предстоятелем на той час, які висловлювали свою думку, мали своє бачення того, яким чином ця церква буде об'єднана. І це абсолютно нормальна річ. УАПЦ також мала свою думку, у представників УПЦ МП було дуже багато ідей, як то все буде. Але коли йдеться про об'єднавчий собор, а не приєднавчий, то для того ми як екзархи і були призначені, щоб ми могли взяти до уваги позиції всіх сторін, поєднати їх і вийти на фінішну пряму. ВВС: Ви взагалі задоволені на 100% з того, що вийшло в результаті процесу утворення ПЦУ? А.Д.: Беручи до уваги обставини, в яких ми працювали і зовнішній тиск з боку РПЦ на цей процес і на інші помісні церкви, я задоволений тим, що сталося. Особисто я думаю, що це сталося вчасно, і це - саме те, що потрібно Україні і українській церкві на сьогоднішній день. Спілкування з Онуфрієм і відмова Філарета ВВС:Однак деякі представники Константинополя, як здається, говорили про створення позаполітичної структури - у чомусь подібної до Грецької церкви, вірні якої можуть кидатися один в одного коктейлями Молотова і бути антагоністами, проте в церкві вони про це забувають, і вона є платформою для національного примирення за будь-яких криз і пертурбацій, які відбуваються в країні. Натомість належність до ПЦУ в Україні стає мало не питанням політичної орієнтації… Митрополит Київський Епіфаній А.Д.: Те, про що ви говорите, мало і має статися, але це буде процес. Ми не можемо статутом чи томосом сказати: отак ви будете поводитися. Так само, як мала дитина росте і з цим ростом починає поводитися у той чи інший спосіб, те саме станеться з церквою. Зараз це маленьке немовля: були болючі пологи, ми його народили, а тепер це дитя буде рости у нас всіх на очах і, звичайно, ми і всі інші помісні церкви будемо йому підказувати, радити, але не втручатися у внутрішнє життя цієї церкви. Чого я найбільше боявся? Щоб створення нової структури не стало просто зміною вивіски. Церква - це свята установа, але люди в ній недосконалі. Ми маємо амбіції, погляди, нерви. Приборкати це все - займе час, прямо зараз цього не відбудеться. Але я оптиміст, бо в Україні є достатньо молодого духовенства, молодих хлопців і жінок в лоні церкви, які хочуть, щоб церква вийшла на інший рівень, ніж те, що ми маємо на сьогодні. Адже і УПЦ КП, і УАПЦ, і УПЦ МП - це модель РПЦ, тільки зі зміненими титулами. А ми не можемо бути моделлю РПЦ на території України. ВВС:Якщо говорити про зміну вивіски, то є інформація, що Константинополь провів титанічну роботу, щоб Філарет не став керівником нової церкви. Чим керувалися на Фанарі, коли висловлювали такі побажання? А.Д.: Ми були готові йти на собор і прийняти будь-якого кандидата, якого обрали б предстоятелем. Але ми дивилися на реальність духовного розвитку України, на історію української церкви, на те, хто є лідерами української православної церкви. Щоб іти вперед, щоб не деградувати, вона мусить зростати, йти вперед, вона не може лишатися в застої, в роках 50-60-70-річної давності. Тому ми постійно радили і апелювали до предстоятелів українських церков, щоб вони не були кандидатами. ВВС:Митрополиту Онуфрію ви б теж це радили? А.Д.: Якби він прийшов. Але він не прийшов. Він відмовився з нами зустрічатися. Закулісно ми з ним спілкувалися, але змістовного спілкування протягом дії нашого мандату у нас з ним не було. Вадим Новинський - один з найвідоміших політиків та бізнесменів України, який підтримує УПЦ МП Проте владика Філарет і владика Макарій погодилися і невдовзі після жовтневого рішення синоду написали листа, де сказали Вселенському патріарху, що заради добра української церкви готові не бути кандидатами, не займати адміністративних позицій у лоні церкви. Звичайно, до цього моменту ми не могли цього розголошувати… ВВС:А з Вадимом Новінським ви намагалися вийти на контакт? А.Д.: Ні, жодного разу з ним ані не намагалися вийти на контакт, ані не хотіли. ВВС:Може, варто було? А.Д.: Ні, тому що в такому разі почався б занадто політичний процес. Ми зустрілися з президентом і головою Верховної Ради, бо вони є лідерами української держави, вони апелювали до Вселенського патріарха, і ми мусіли дати відповідь на їхні звернення. Але з Новінським - це би почалася політична ситуація, і ми в жодному разі не пішли б на це. ВВС:Чи не здається вам, що якби предстоятелем став митрополит Симеон чи інший представник УПЦ МП, ваше завдання було б виконане повніше, і процеси об'єднання українського православ'я пішли б швидше? А.Д.: Ви впевнені в цьому? На це є два погляди. З канонічної точки зору, якби обрали колишнього архієрея УПЦ МП, набагато легше було б привернути увагу ієрархів Московського патріархату до нової церкви. З іншого боку, як би це сприйняло українське середовище? Ми мусили брати ці два чинники до уваги. Митрополит Вінницький Симеон посів друге місце під час обрання предстоятеля ПЦУ Тому, коли дійшло до того, хто з архієреїв стане предстоятелем, ми розуміли історичну відповідальність і всі ці нюанси, тому ми ніяк не хотіли втручатися в той процес. Ми були готові жити з наслідками, що би не сталося. Константинополь був на це готовий. ВВС:Після собору деякі єпископи ПЦУ говорили, що одразу після отримання томосу збираються підправити затверджений на соборі статут церкви під приводом його підготовки до державної реєстрації в Мін'юсті. Кажуть, що такі новації можуть призвести до зміни демократичного устрою церкви, який передбачає документ, розроблений у Константинополі. Як ви ставитеся до таких заяв? А.Д.: Як до своєрідної демагогії. Це своєрідні бачення певних ієрархів того, як все має відбуватися, задля того, щоб задовольнити амбіції того чи іншого колишнього лідера тої чи іншої колишньої церкви. Щодо змін до статуту… Мінімальні зміни - звичайно, можуть бути зроблені. Там можна прописати структуру адміністративних органів церкви, конкретизувати її пастирські обов'язки тощо. Константинополь не буде в то втручатися, тому що це нормальна річ - ПЦУ просто повинна буде повідомити Константинополь про внесення цих змін… Якісь радикальні зміни до статуту - наприклад, щодо предстоятеля, голови священного синоду тощо - повинні бути погоджені з Константинополі. ВВС:Але якщо в якийсь момент ви побачите, що без вашого відома внесені не дрібні речі, ви якось будете реагувати? Митрополит Епіфаній та патріарх Варфоломій А.Д.: Будь-які зміни до статуту, навіть дрібні, ПЦУ мусить донести до відома Константинополя, тому що Константинополь дав їм той статут, дав їм той томос, і тому мусить бути погодження, спільна мова. Але це в жодному разі не означає, що Константинополь скаже: ні, того не робіть. Ми можемо сказати, що не згідні на ту чи іншу радикальну зміну. Наприклад, в Києві можуть сказати: ми не хочемо називатися митрополією, ми хочемо бути патріархатом, - деякі люди вже про це говорять. Але вони не можуть того зробити, бо патріархат має бути кимось проголошений. Духовний дідусь та внутрішній патріарх ВВС:Але, за чутками, частина ПЦУ виступає за те, щоб зібрати собор, внести зміни до статуту і прописати в ньому посаду для певної особи, яка нібито має керувати внутрішнім життям церкви у той час, як митрополит Епіфаній займатиметься представленням церкви назовні, домагатиметься її визнання іншими церквами… А.Д.: У всіх церквах, включно з Константинополем, є предстоятель, а є той, хто керує внутрішніми справами церкви. Це не суперечить жодним канонам. І статут ПЦУ передбачає, що ця церква може приймати такі рішення. Але це не означає, що ця людина отримує більше повноважень, ніж предстоятель, бо саме він є керівником всієї церкви. ВВС:А заяви владики Філарета про те, що він і надалі керуватиме церквою разом з митрополитом Епіфанієм, вас не турбують? Філарет продовжує називати себе патріархом. Для внутрішнього використання Константинополь проти цього не заперечує А.Д.: Ні. Я думаю, владика Філарет зараз має шанс увійти в історію як один з будівничих помісної ПЦУ, як людина, яка протягом свого життя зробила величезну роботу і з великою честю і гідністю відійшла убік, ставши духовним дідусем цієї церкви. Або він має шанс зруйнувати все, про що говорить, що він будував усе своє життя. Вибір за ним. ВВС:Те, що він носить патріарший куколь… А.Д.: Нас це не турбує. Це є внутрішня справа ПЦУ. Він був лідером, ми його називаємо колишнім митрополитом, і всередині своєї країни він може зберігати за собою той титул, котрий він мав… ВВС:Патріарха? А.Д.: Той титул, котрий він мав - через повагу до його старечого віку, через повагу до його служіння церкві й так далі. Але для загалу він є колишнім митрополитом Київським. Вплив Філарета на Епіфанія ВВС:Чи не перебільшують ЗМІ вплив владики Філарета на митрополита Епіфанія? І якщо цей вплив справді такий сильний, то чи це не завадить роботі предстоятеля на розбудову церкви? А.Д.: Думаю, що владика Філарет мав і, можливо, досі має вплив на владику Епіфанія. Але думаю, що владиці Філарету прийшов час збагнути своє місце в історії розбудови ПЦУ. Він довів її до цього моменту. Якщо ж він зараз буде занадто багато втручатись в її адміністративний аспект, він може створити передумови, коли владиці Епіфанію буде дуже важко виконати свою місію предстоятеля церкви. Владика Філарет створив гніздо, в якому мав своїх пташенят, яких він виховував та плекав. Прийшов час пташенятам вилетіти з цього гнізда. Багато вилетіли і пішли служити на єпархії, але владика Епіфаній довший час лишався біля цього гнізда. Зараз йому дали шанс злетіти і він полетів, дайте йому можливість збудувати своє власне гніздо. Це все, що я прошу у Філарета, дайте можливість Епіфанію бути предстоятелем церкви! Будьте духовним дідусем, татом, радьте, але дайте можливість робити свою справу. ВВС: Відсутність Філарета у патріархії на врученні томоса - це рішення Константинополя чи Києва? А.Д.: Константинополь не вирішував, хто буде присутнім з українського боку. Ми не запрошували нікого і не диктували, хто має бути в делегації. Думаю, з боку Києва було досить логічно, що в складі делегації не були присутні предстоятелі колишніх УПЦ КП та УАПЦ - ані владика Філарет, ані владика Макарій, а був тільки предстоятель з архієреями, котрих він запросив приїхати до Стамбула. ВВС:Якщо патріарх Варфоломій поїде до Києва, то чи зустрінеться він з Філаретом? А.Д.: Думаю, що патріарх Варфоломій зустрінеться з Філаретом, хоча Москва буде це критикувати. Питання вирішене: Філарет є колишнім предстоятелем церкви і зараз є її канонічним архієреєм, чому з ним не зустрітись? Неминучий патріархат ВВС:Владика Філарет та митрополит Епіфаній вже заявили, що очікують отримання ПЦУ статусу патріархату у майбутньому. Чи можливо це і коли? А.Д.: Я не можу передбачити майбутнє, але впевнений, що це станеться. ПЦУ має всі можливості та передумови, щоб набути статус патріархату, але спочатку мусить відбутись процес глибшого об'єднання. Тобто об'єднатися мають не тільки колишні УПЦ КП та УАПЦ, а також ієрархи та духовенство РПЦ, які на сьогодні є в Україні. Коли цей глобальніший процес відбудеться, тоді, я впевнений, що Українська церква зможе звернутися до Константинополя, і Вселенський патріархат буде готовий розглянути це питання. Константинополь, звичайно, готовий про це говорити. ВВС:Це буде внесенням поправок до томосу? А.Д.: Це буде зміна томосу і проголошення патріархії. Константинополь ніколи не приховував, що це цілком можливо. Томос про автокефалію ПЦУ ВВС: Томос - красивий, каліграфічно виписаний документ, як його правити? А.Д.: Це буде новий документ з проголошенням патріархату. ВВС: А що в такому разі робиться зі старим? А.Д.: Він зберігається в архіві. Ми маємо свою копію, а церква - свою. І вони мають бути ідентичними, щоб не сталося такого, як з документом, який дає право на автокефалію Російській православній церкві. ВВС: А що сталося з цим документом? А.Д.: Я не бачив московського документу і не є видатним знавцем грецької мови, але, наскільки мені відомо, ці документи мають різний зміст. І підписи на тому документі, який представляє РПЦ, відмінні від тих, які поставлені на тому, що зберігається тут, у Стамбулі. Закордонні парафії і Константинополь ВВС:Представників колишнього Київського патріархату турбує, що за статутом і томосом їхні закордонні парафії переходять під омофор Вселенського патріархату. Деякі наші співрозмовники кажуть, що намагатимуться знайти з Константинополем якийсь "компроміс" з цього питання… А.Д.: Це процес становлення церкви. Йдеться про те, яким чином ПЦУ опікуватиметься людьми українського походження, які живуть поза межами України. Річ у тому, що в лоні Вселенського патріархату є окрема структура - Українська православна церква в діаспорі. Вона має свої структури в США, в Канаді, в Австралії, Бразилії, Венесуелі, Парагваї, в Європі. Тому, щоб не створювати паралельні юрисдикції, було чітко сказано, що ПЦУ буде співпрацювати з Константинополем для духовного окормлення українців за кордоном. Але це не значить, що українські ієрархи не зможуть поїхати до Франції чи до нас у США і опікуватись людьми там. Звичайно, вони можуть до нас приїздити, як і ми приїжджатимемо в Україну. ВВС:Що робити кільком парафіям колишньої УПЦ КП в Бєлгородській області Росії? Парафії колишньої УПЦ КП у США перейдуть до УПЦ США, яка підпорядковується Константинополю Щодо парафій в Росії мусимо знайти модель компромісу, щоб якимось чином опікуватись тими людьми, котрі мають свої громади. Звичайно, РПЦ буде протестувати. Тому я не готовий зараз дати відповідь на це питання, Київ повинен буде знайти певну модель вирішення цього питання, а ми, звичайно, допоможемо, якщо до нас звернуться. ВВС:Дуже скоро після проголошення утворення ПЦУ у ЗМІ з'явилася новина про те, що владика Філарет дав орден одному з екс-керівників ЦРУ Джеку Девайну. З іншого боку, одна з перших розмов митрополита Епіфанія після його обрання предстоятелем була з головою держдепу паном Помпео. Чи знаєте ви, за що саме дали орден представникові ЦРУ, і якою взагалі була роль США в отриманні українською церквою автокефалії? А.Д.: Щодо ордену колишньому заступнику директора ЦРУ: владика Філарет та інші церковні лідери мають тенденцію обдаровувати орденами людей, котрі приходять в гості. Я б не звертав на це увагу, там немає жодних політичних підводних течій. Це одна з практик, яка прийшла до церкви ззовні. Церква, особливо Російська церква, прийняла цю державну манеру ще з часів Радянського Союзу. Тому не треба політизувати цю нагороду, це був жест поваги. Щодо привітання від Помпео: лідери європейських країн, представники різних структур також вітали нового предстоятеля. Так само вони вітають обрання нового Папи Римського чи предстоятеля будь-якої іншої помісної церкви. Коли не так давно обрали Антіохійського патріарха, його привітали ледь не всі президенти світу. Визнання ПЦУ ВВС:Хто з існуючих православних церков, на вашу думку, може визнати ПЦУ, а хто цього не робитиме? А.Д.: Російська православна церква відмовляється визнавати, це зрозуміло. Сербська, Польська та Антіохійська церква - ось ці три структури, для яких потрібен час, щоб опрацювати визнання Православної церкви України. Звичайно, Сербська та Антіохійська церква залежні від РПЦ. З Польською церквою порозуміння буде знайдене, її риторика зміниться, і вона збагне своє історичне місце в лоні Христової церкви та Константинополя. Найбільші проблеми з визнанням ПЦУ будуть у Польської, Сербської та Антіохійської церкви, вважають у Константинополі. РПЦ, звичайно, не визнаватиме. ВВС:Якими можуть бути терміни визнання ПЦУ іншими церквами? Це дні, місяці роки? А.Д.: Думаю, це питання місяців. Владика Епіфаній вже надіслав мирні грамоти - свої представницькі грамоти, які повідомляють про його обрання… ВВС:Коли, на вашу думку, відбудеться перше визнання? А.Д.: Думаю, це займе місяць-півтора. Теперішні грецькі церкви та румуни будуть одними з перших, а далі вже процес піде. ВВС:Якщо якісь церкви не визнаватимуть автокефалію ПЦУ, чи буде Константинополь застосовувати до них якісь санкції? А.Д.: Ні, в жодному разі. Константинополь буде працювати з ними, щоб пояснити, чому потрібно визнати церкву України. Я не передбачаю тут великих проблем. Думаю, і з Сербською та Антіохійською церквами ми знайдемо порозуміння, потрібно лише трохи часу. В тих регіонах створені певні політичні умови, тож потрібен час, щоб з ними попрацювати. ВВС:РПЦ давно говорить, що дії патріарха Варфоломія можуть призвести до безпрецедентного розколу в православному світі та порівнюють нинішню ситуацію з 1054 роком. Чи можливий такий розкол, на вашу думку? А.Д.: Я б змінив у цій тезі ім'я патріарха Варфоломія на Кирила, і ви дістанете відповідь на своє питання. Я зовсім не передбачаю розколу світового православ'я у цій ситуації. РПЦ мусить збагнути своє історичне місце в лоні православних церков світу і відповідальність, яку покладено на модерні суспільства. Ми не живемо в імперіалістичному середовищі, де ми владарюємо та наказуємо. Політична ситуація та карта світу змінилась. Ми не можемо передбачати, що церковні структури суверенних держав повинні належати чи бути підпорядкованими структурам іноземної держави. Церква - це не банк ВВС:Один з найпопулярніших аргументів РПЦ проти дій Вселенського патріархату полягає в тому, що РПЦ є найбільшою - понад 150 мільйонів вірних, найбагатшою православною церквою світу, а ви, мовляв, Константинополь, хто такі? Що у вас є крім славною історії? Живете зараз у мусульманській країні, не можете в підряснику за ворота патріархату вийти… Як ви відповідаєте на такі закиди? Змінити наданий томос українська церква не має права А.Д.: Критерії церкви не полягають в грошах, а в тому, як вона готова пожертвувати собою заради служінню пастві, якій вона служить. Це моя відповідь церкві Росії. Ми не порівнюємо якості церкви, базуючись на кількості парафій, які вона має. Ми робимо це на основі того, що вони роблять для добра своєї пастви. Так, Константинопольська церква є меншою, якщо тільки брати територію Туреччини. Це маленька церква і старовинний патріархат, але він готовий пожертвувати тим, що має, і навіть своєю репутацією заради того, щоб повернути додому дитину, яка заблукала й існує сама по собі. Навіть якщо це інші не будуть у цьому згідні з Константинополем. Власне, це ми зробили з Україною. Патріарх Варфоломій надсилає своїх представників та архієреїв у країни, де православ'я є абсолютною меншістю, де доводиться засновувати парафії чи служити у підвалах чи гаражах. Так, нам потрібні кошти для існування, але це - не головне. Багатство не є чинником того, чим є церква. Церква не є банківською структурою. ВВС:Риторика РПЦ останнім часом містить багато слів на кшталт "єресь" і "анафема". Ви готові до того, що РПЦ може накласти анафему та оголосити єретиком патріарха Варфоломія? Що ви будете робити, якщо це станеться? А.Д.: Константинополь не буде робити нічого. Щоб проголосити щось єрессю, потрібні догматичні передумови. Ми не можемо вживати церковні санкції, щоб задовольнити свої політичні чи світські амбіції. Тут справа не полягає у догматиці церкви чи вчення. Росія вважає, що має суверенне право на колишні 15 республік СРСР. Це цілком несправедливо, тому ми не будемо жодним чином реагувати на жодні санкції чи анафеми. Вони обірвали євхаристичне спілкування з Константинополем. Я згоден з Албанським архієпископом, і сам це не раз це казав: виглядає, що вони взяли Ісуса Христа в заручники і маніпулюють найсвятішим, що є в церкві. Константинополь не претендує на лаври у якості ставропігій - каже владика Даниїл Нова ставропігія у Львові ВВС:В Україні чути багато маніпуляцій щодо кількості ставропігій, які нібито хоче відкрити на території країни Константинополь. Кажуть, що патріарх Варфоломій хоче їх мало не двадцять… А.Д.: Немає такого. ВВС:Але в томосі слово "ставропігії" вживається у множині.. А.Д.: В минулому в Києві було кілька ставропігій. Успенська церква у Львові була ставропігією, такий статус мали деякі монастирі. Але в жодному разі Константинополь не говорить, що забиратиме майно чи відкриватиме свої представництва по цілій Україні. Ми просто лишили термінологію для відновлення історичної справедливості. Колись були такі стосунки між церквою в Україні та Константинополем. Можливо, що ми відкриємо ще якусь одну ставропігію в Україні. Але це не означає, що ми будемо забирати Києво-Печерську лавру чи Почаївський монастир. Ми того робити не будемо 100%. Я думаю, логічним є, щоб з часом відкрилась ставропігія Вселенського патріархату на Західній Україні, наприклад, у Львові. Але, в будь-якому разі, йдеться тільки про представництво. Ставропігія - це не те, що ми забираємо майно і створюємо паралельну юрисдикцію. Світською мовою - це посольство чи консульський відділ. ВВС: Консульський відділ займається, наприклад, видачею віз. А чим займатимуться ставропігії? А.Д.: Налагодженням діалогу між ПЦУ та Константинополем і просвітницькою діяльністю. Спонсорувати різні лекції, наукові та академічні проекти. Жодних інших задач у них не буде. Андріївська церква - перша ставропігія Константинополя в Україні. У Львові може бути друга ВВС:Як людина, яка поспілкувалась багато з ієрархами усіх українських церков, як вважаєте, якими будуть стосунки між ПЦУ та УПЦ МП? Як каже владика Філарет, колись РПЦ в Україні стане маленькою, як старообрядці, але реальність полягає в тому, що зараз за кількістю парафій їх майже удвічі більше, ніж ПЦУ… А.Д.: Думаю, що стосунки будуть мирними і благочестивими. Але процес порозуміння та примирення займе час. Я не передбачаю ніяких захоплень храмів чи сварок, хоча люди висловлюватимуть свою думку. Проте рано чи пізно ієрархи і духовенство знайдуть спільну мову. Я не передбачаю релігійної війни через переходи парафій чи єпископів з однієї юрисдикції в іншу, хоча передбачаю можливі провокації з боку РПЦ - зрештою, вони намагалися робити це, коли ми тільки приїхали в Україну. Вірусна атака ВВС:Тоді вони дізналися, де ви живете… А.Д.: Так, під будинком, де ми жили, і акафісти служили (пісенне виконання церковних гімнів - Ред.), і плакати розгортали на кшталт "Забирайтесь з України!" чи "Геть!" Звичайно, ми могли реагувати на це, але для чого? ВВС:Вас охороняли? А.Д.: Так, ми попросили охорону, тому що кілька разів я отримував різні електронні листи. Одного разу мені прийшов лист нібито від РІСУ (Релігійно-інформаційна служба України) з вкладеним вірусом. Мій комп'ютер і всі дані на ньому були знищені. Мої особисті дані не дісталися нікому лише через те, що я відкрив того листа не на тому комп'ютері, де їм би, можливо, хотілось. Занадто багато храмів ВВС: Якщо продовжувати розмову про можливі стосунки між УПЦ МП та ПЦУ, то чи передбачаєте ви, що в Україні може виникнути здорова ситуація конкуренції цих церков за душі віруючих? І це стане стимулом для обох церков по-справжньому змінюватися, а не просто декларувати свою кращість перед іншою? А.Д.: Я б хотів, щоб в Україні була саме така духовна - назвемо це світським словом конкуренція, щоб православна церква займалася правдивою місією, входила в суспільне життя, а не тільки переймалася зовнішніми ритуалами богослужінь. Наше духовенство мусить зайнятись тим, чим церква повинна бути, а не тільки дбати про її зовнішній аспект. Мені здається, що в Україні набудували занадто багато храмів. На заході країни, в центрі в кожному селі ледь не собор збудований. Але яку роль виконують ті храми? Чи приведуть вони до себе людей? Якщо люди просто приходять туди на молитву, якщо не відбувається служіння церкви народу, то ми просто набудували божественних пам'ятників. Церква мусить довести, що виконує свою місію. В Україні досі немає всеправославної благодійної організації на кшталт католицького "Карітас" у тій самій Польщі, тож, можливо, прийшов час Православній церкві України зайнятися цим. Адже тут є стільки людей, які потребують допомоги, це ж не тільки військові чи бідні! Це те, що я заохочую владику Епіфанія, - вклинитися в життя суспільства. Церква мусить увійти в ці проблеми, а не бути банківською установою й озолочувати храми та лаври. Не їздити на мерседесах, а бути серед народу й працювати з людьми. Томос для церкви Білорусі ВВС: Ще два роки тому видавалося, що ситуація в світовому православ'ї стабілізувалася, і жодних змін до диптиху помісних церков не передбачається. Однак після вирішення українського питання зараз може постати питання про церкви Чорногорії і, можливо, Македонії. Таке дроблення світового православ'я - це шкідливий сепаратизм чи добра риса сьогодення? А.Д.:РПЦ боїться волевиявлення православних народів на свою самоідентичність, вони хочуть контролювати колишні 15 республік колишнього СРСР. Я підтримую тезу про те, що кожен народ і кожна нація, яка має бажання мати свою православну церкву, повинні мати право її засновувати і просити визнання цієї церкви іншими православними церквами. В тому числі, якщо йдеться про Македонію і Чорногорію. У Константинополі кажуть, що Білорусь - її влада та церква, також можуть звернутись за томосом А чому не звернутися до країн колишнього СРСР? Нещодавно митрополит Мінський Павло заявив, що для Української церкви автокефалія стала трагедією, а для Білоруської вона взагалі стала б смертю. Слухати такі заяви одночасно плачевно і смішно. Так можуть говорити люди, які бояться духовного зросту своєї власної пастви. Дайте людям бути вільними та незалежними, дайте їм молитись на своїй рідній мові. Чому Білорусь не має права молитись на своїй білоруській мові? ВВС:Гіпотетична схема отримання автокефалії для Білоруської церкви має бути така сама, як для Української? А.Д.: Так. Має бути звернення народу, уряду та пастирів. У іншому разі це буде створення якоїсь релігійної війни, заколоту в державі чи церкві. Статус УПЦ МП ВВС:Ви слідкуєте за дискусією в Україні щодо "примушування УПЦ до зміни назви", і що ви про неї думаєте? А.Д.: Неможливо не знати про цей закон і дискусії з цього приводу. Мені здається, що законом про зміну назви церкви, центр якої перебуває у країні-агресорі, ніхто нікого ні до чого не примушує і не примушуватиме. УПЦ, яка перебуває у лоні РПЦ, просто мусить визначитись, ким вона є: справді Українською православною церквою чи Російською православною церквою на території України? Як на мене, цей закон є просто шляхом, який стане каталізатором до унормування ситуації. ВВС:Який зараз канонічний статус має церква, парафії, ієрархи УПЦ МП в Україні? А.Д.: Вони є парафіями та ієрархами РПЦ в Україні. Митрополит Онуфрій є ієрархом РПЦ. ВВС:Чи правильно його називати митрополитом Київським? А.Д.: На сьогодні митрополитом Київським і всієї України є Епіфаній. Маючи канонічне визнання Константинополя, владика Онуфрій має титул митрополита РПЦ в Україні. Внутрішньо РПЦ може його називати Київським. Але для світового православ'я митрополитом Київським є Епіфаній. Об'єднання з греко-католиками ВВС:Як ви бачите стосунки ПЦУ та УГКЦ? А.Д.: Історично греко-католики намагаються віднайти свою ідентичність. Вони є православними християнами у єдності з Римським престолом, але вони постійно повертаються назад до київської традиції, до хрещення, прийнятого від Константинополя. Тому створення ПЦУ є певною передумовою для діалогу православної церкви з греко-католицькою і пошуку шляхів для їхнього порозуміння. ВВС:Коли через 10 чи 20 років ПЦУ стане патріархатом, чи можливо, що УГКЦ приєднається до цієї церкви? А.Д.: Я впевнений, що це є цілком можливим. Ще їхні духовні отці-попередники владика Андрей Шептицький, Йосип Сліпий та інші ієрархи неодноразово говорили, що коли православна церква України матиме свою самоідентичність, греко-католики повинні будуть знайти шлях до єдності з цією церквою. Але це вже справа за УГКЦ і самовизначенням, де вони будуть. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram. |
151218_or_putin_peskov | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/12/151218_or_putin_peskov | Пєсков: слова Путіна про росіян на Донбасі витлумачили неправильно | Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що слова Володимира Путіна про росіян на Донбасі неправильно потрактували як підтвердження присутності там російських військових. | Пан Пєсков наголосив, що йшлося про добровольців, а не військових спеціалістів. Напередодні на щорічній прес-конференції Путін заявив про відсутність російських регулярних військ на Донбасі. "Ми ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються там вирішенням певних питань у військовій сфері, але це не означає, що там присутні регулярні російські війська, відчуйте різницю", - сказав президент РФ. "Там війна ішла, і люди їхали туди воювати, стріляли, брали участь у бойових діях - це і є військова сфера", - пояснив у п'ятницю слова президента Пєсков. |
120814_badrak_arms_it | https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2012/08/120814_badrak_arms_it | Експерт: Україна комусь сильно заважає | Валентин Бадрак, директор незалежного аналітичного Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння на прохання ВВС Україна прокоментувати повідомлення про нібито продаж українських озброєнь до Вірменії, висловив припущення, що це є спробою зіпсувати стосунки між Києвом і Баку, які є стратегічними партнерами. | Валентин Бадрак - про зовнішньополітичний і військово-технічний аспект появи повідомлень про нібито продаж зброї Вірменії На думку пана Бадрака, обсяги продажу, про який повідомили азербайджанські ЗМІ, не йдуть у жодне порівняння з тими обсягами, які Україна здатна продати самому Азербайджану. Експерт також вказує на привабливість азербайджанського ринку зброї і на те, що саме боротьба за доступ на цей ринок може бути одним із чинників спалахування скандалу. "Те, що бачу я, пов'язане з тим, що Україна дуже сильно комусь заважає на азербайджанському ринку. Нещодавно дослідницький інститут в Азербайджані оприлюднив дослідження, назвавши Україну одним із п'яти головних постачальників зброї у майбутньому, в найближчі 5 років. Причому основні постачальники - це і Туреччина, і Ізраїль, і Польща, і, звичайно, Росія, - сказав Валентин Бадрак. - Росія має достатньо велику присутність і велику зацікавленість в Азербайджані. Зокрема, та країна доставила Азербайджану 64 гелікоптера". За словами директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, привабливість Азербайджану як "ринку зброї" пояснюється передусім тим, що оборонний бюджет країни - динамічний і дедалі більше зростає. На підтвердження цієї тези Валентин Бадрак нагадав, що на початку року Баку закупив в Ізраїлю партію непілотованих літальних апаратів на суму 1,6 млрд доларів. Розголос чи провокація? "Україна дуже сильно комусь заважає на азербайджанському ринку. Нещодавно дослідницький інститут в Азербайджані оприлюднив дослідження, назвавши Україну одним із п'яти головних постачальників зброї у майбутньому, в найближчі 5 років" Валентин Бадрак 14 серпня спочатку посольство України в Азербайджані, а згодом і речник МЗС у Києві категорично спростували поширені азербайджанськими ЗМІ повідомлення про те, що 2011 року компанія "Укрспецекспорт" нібито продала Вірменії реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) "Смерч" і установки "Нитка". Інформаційне агентство АРА навіть помістило фото нібито копії листа на ім'я президента Януковича з грифами "таємно" і "персонально" за підписом начальника Головного управління розвідки міноборони. В листі, датованому жовтнем 2011 року, змальовано схему поставок цих озброєнь компанії-ліцензованому посереднику оборонного відомства Вірменії, а також детально окреслено дії на випадок, якщо про цю оборудку дізнається влада Азербайджану. "Для багатьох гравців збройового ринку і гравців на міжнародній арені посварити Київ і Баку було б дуже непогано" Валентин Бадрак Український МЗС назвав це провокацією. "Матеріали з цього питання, які були розміщені в деяких інтернет-виданнях, мають невідоме походження і несуть провокаційний характер", - заявив на брифінгу у вівторок прес-секретар відомства Олександр Дикусаров. Валентин Бадрак сказав ВВС Україна, що обсяги нібито оборудки, про яку повідомили азербайджанські ЗМІ, на його думку, не могли б бути привабливими для Києва настільки, аби поставити під загрозу стратегічне партнерство з Баку. Кому вигідно Експерт звернув увагу на політичний контекст появи цих тверджень: "Азербайджан завжди був незалежним і не був прихильником зовнішньополітичного російського курсу. Ми ще пам'ятаємо таку вісь, яку називали антиросійською, під назвою ГУАМ, куди Азербайджан входив разом з Україною і Грузією. Тому для багатьох гравців збройового ринку і гравців на міжнародній арені посварити Київ і Баку було б дуже непогано". "Мені здається, що будь-яка компанія, будь-яка країна, яка має здоровий глузд, ніколи б не стала ризикувати заради малого, щоби втратити дуже велике" Валентин Бадрак На запитання, чи не здається йому, що це завдання могло бути виконане, адже міністерство оборони Азербайджану заявило, що "аналізує" інформацію про можливий продаж українських озброєнь до Вірменії, Валентин Бадрак сказав, що тут важливо було би почути офіційну заяву "Укрспецекспорту". Експерт зауважив, що поки мова іде виключно про припущення, але наголосив, що рівень військово-технічної співпраці з Азербайджаном на порядок вищий, ніж можливі прибутки від оборудки з Вірменією. "Мені здається, що будь-яка компанія, будь-яка країна, яка має здоровий глузд, ніколи б не стала ризикувати заради малого, щоби втратити дуже велике. Якщо б ішлося про дуже значні поставки вірменській стороні, то, можливо, моє сприйняття було б інше. Але тут є ще така проблема: це застарілі радянські озброєння, які, до речі, можна купити в будь-якої пострадянської країни", - сказав директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння. Більше на цю тему Теґи |
050731_mod_russia_abc_basaev | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/07/050731_mod_russia_abc_basaev | Міноборони Росії оголосило канал АВС персоною нон грата | Російське міністерство оборони оголосило, що не співпрацюватиме більше із американською телекомпанією АВС, після того як на її хвилях вийшло інтерв'ю із чеченським польовим командиром Шамілем Басаєвим. | Міністр оборони Сєргєй Іванов сказав: "Я відддав розпорядження голові прес-служби, щоб жоден співробітник міністерства оборони не контактував із американським телеканалом АВС. Ми й надалі відкрито співпрацюватимемо із пресою, проте цей канал Міноборони не запрошуватиме і жодних інтерв'ю йому не даватиме. Тобто цей канал - персона нон грата для міністерства оборони". Цього тижня російське посольство в Вашингтоні звинуватило канал АВС в тому, що він надає слово, як було сказано, попихачам Аль-Кайди. |
160812_dk_elchanko | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/08/160812_dk_elchanko | Єльченко: Росія в Радбезі ООН не почула підтримки на свою адресу | Постійний представник України у Раді безпеки ООН Володимир Єльченко заявив, що Росія не отримала підтримки під час консультацій у Радбезі щодо Криму. | "Ми почули цілковиту підтримку майже від всіх членів Ради безпеки. Вони всі підтвердили свою повагу до територіальної цілісності України, включно з Кримом", - заявив пан Єльченко в ефірі "5 каналу". За його словами, можливо завдяки такій реакції світової спільноти Росія загальмує свої дії, "принаймі, це змусить її задуматися, чи варто робити, якщо весь світ слідкує дуже уважно". Дипломат зазначив, що Росія не надала жодних доказів щодо "провокацій з боку Києва" в анексованому Криму. За словами Єльченка, те, що Росія накопичила понад 40 тисяч військовослужбовців у Криму, є свідченням "поганих намірів". |
160523_vert_cul_ten_things_we_learned_from_the_cannes_film_festiva_vpl | https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2016/05/160523_vert_cul_ten_things_we_learned_from_the_cannes_film_festiva_vpl | Десять особливостей Каннського кінофестивалю 2016 | Заходи безпеки, плітки, скандали, політичні заяви і відмінне кіно. Якими були Канни 2016 - розповідає головний редактор BBC Culture. | 1. Канни і тероризм Цього року перше, що зустрічало збентежених гостей фестивалю, щойно літак приземлявся в аеропорту Ніцци, були загони охоронців з величезними кулеметами, які "свердлили" поглядом усіх приїжджих. Це зловісний знак, що заходи безпеки цього року будуть підвищеними і виснажливими. Після нападів у Парижі в листопаді минулого року офіційний рівень терористичної загрози у Франції залишається "надзвичайно високим". За кілька тижнів до відкриття фестивалю МВС Франції і організатори заходу змоделювали терористичну атаку з метою перевірити готовність поліції, військових, пожежників і медичного персоналу. Сцени тренування виглядали настільки драматично, що були би цілком доречними в черговому голлівудському блокбастері. Беспрецедентні заходи безпеки На щастя, сам фестиваль пройшов без інцидентів. Найгірше, з чим гостям довелось мати справу, були ретельні обшуки сумок і конфіскація напоїв перед сеансами. 2. Канни і Вуді Аллен Якщо фізичної загрози фестивалю вдалось уникнути, спроби порушити його моральний спокій таки сталися. Прийомний син Вуді Аллена Ронан Ферроу знову нагадав громадськості про звинувачення в насильстві, висунуті режисеру його донькою. Ще в 2014 році Ділан Ферроу звинуватила Вуді Аллена в тому, що він зґвалтував її у дитинстві. Вуді Аллен і знімальна група "Красивих людей" Про це і написав Ронан у Hollywood Reporter, обурений загальним замовчуванням питання і тим, що останній фільм режисера "Красиві люди" відкриває фестиваль. Масла у вогонь підлив ведучий церемонії французький актор Лоран Лафіт, який звернувся до 79-річного режисера зі словами: "Чудово, що ви зняли так багато фільмів у Європі, навіть якщо вас не засудили за зґвалтування в США". Утім, на думку більшості журналістів жарт був цілком недоречним. У зґвалтуванні дійсно мало чого смішного – і ми ще повернемось до цього питання. 3. Канни і Крістен Стюарт Минулого року Франція вшанувала творчість американської акторки своєю престижною нагородою – премією "Сезар". Захоплення 26-річною зіркою триває й цього року в Каннах. Обличчя "Кей Стью з Лос-Анжелеса", як її тут кличуть, дивиться на вас з журналів у кожному кіоску та рекламних щитів уздовж набережної Круазетт. У фільмі Вуді Аллена "Красиві люди" акторка продемонструвала впевнену, дорослу гру, яка могла би свідчити про новий етап в її кар'єрі. Але в "Персональному покупці" Ассаяса вона знову повертається до образу дівчини-підлітка часів "Сутінок". Кірстен Стюарт на червоній доріжці До речі, нову стрічку Олів'є Ассаяса в Каннах зустріли неоднозначно. Фільму рукоплескали стільки ж, скільки й освистували його, що також сприяло невпинній увазі ЗМІ до виконавиці головної ролі. Кожну появу Крістен Стюарт на червоній доріжці бурхливо обговорювали світські хроніки і модні видання, не кажучи вже про шквал коментарів у соцмережах від армії шанувальників. 4. Канни освистують Свистіти (а також шикати, улюлюкати та тупотіти) каннська публіка любить і вміє. Тим більше дивує той факт, що більшість фільмів у перші дні показів зустріли з надзвичайною теплотою і позитивом. Доки не з'явився "Персональний покупець". За режисуру цієї саспенс-драми Олів'є Ассаяс отримав Золоту пальмову гілку, але думки критиків кардинально розділились – від визнання геніальності режисера до повної зневаги, за що його добряче освистали. Після цього глядачі вже ввійшли в смак і привітали свистом й "Неонового демона" Ніколаса Віндінга Рефна, і "Останнє обличчя" Шона Пенна. Стрічку Пенна взагалі розкритикували вщент. Як зазначається в одному огляді, "це суміш романтики і образливого порно про біженців, яка приголомшує своєю зарозумілістю, але насправді абсолютно порожня". Начебто цього ще було недостатньо. Кульмінацією стала прес-конференція фільму, де на радість папараці Пенн почав позувати перед камерою разом зі своєю колишньою подругою Шарліз Терон. 5. Канни помирають від спраги Щоби потрапити в кінозал, нам доводилось вистоювати довжелезні черги під палючими променями сонця Лазурного берега, після чого охоронці люб'язно вилучали пляшки з водою. Під час перегляду деяких фільмів, режисери яких не заощаджували на часі, спрага ставала нестерпною. Випробуванням для гостей став перегляд стрічок "Пані" корейського режисера Пака Чхан Укома (145 хвилин), "Американська любка" британської режисерки Андреї Арнольд і німецько-австрійська драма "Тоні Ердманн" Марен Ед (162 хвилини обидва фільми), а також румунська чорна комедія "Сьєраневада" Крісті Пую, яка тривала 173 хвилини. Утім, пересохле горло, принаймні, не найгірша альтернатива безкінечним чергам у туалет. 6. Канни протестують Скандал із підборами, який сколихнув Канни 2015, після того, як кількох жінок не допустили на червону доріжку через "неналежне взуття", отримав відголоски й цього року. Коли на прем'єрі "Грошової пастки" Джулія Робертс пройшлась червоною доріжкою босоніж, сумнівів не було, що це було гучною заявою феміністської солідарності. Крістен Стюарт змінила "Лабутени" на зручні старенькі "Ванси" Її через кілька днів наслідувала Саша Лейн з "Американської любки" і Крістен Стюарт, яка дефілювала повз камер у височенних "Лабутенах", а потім швиденько змінила їх на зручні "Ванси". Втім, червона доріжка цього року стала місцем й для серйозніших заяв. Режисер бразильської драми "Водолій" Клебер Мендоніча Філго вийшов на неї з написами: "Бразилія більше не є демократичною країною" і "Світ не може прийняти цей незаконний уряд" у знак протесту проти імпічменту президента Бразилії Ділми Русеф. 7. Канни - за соціальну справедливість Дорогі яхти, шикарні сукні і блискучі вечірки виглядають дивним тлом для глибоких соціальних проблем, утім Канни, як і раніше, ці питання не оминають. Суворі реалії сучасної бідності порушуються у фільмах Кена Лоуча, Андреї Арнольд, Брільянте Мендоси і братів Дарденнів, які увійшли до конкурсної програми фестивалю. А на питання, як подолати нерівність, дасть відповідь французький економіст і автор бестселера "Капітал у XXI столітті" Томас Пікетті. Автор оголосив про екранізацію його 700-сторінкової праці, яка користується не меншою популярністю, ніж "Коротка історія часу" Стівена Гокінга. Очолить зйомки, які починаються в серпні, новозеландський режисер документальних фільмів Джастін Пембертон. 8. Канни і канібалізм Перевертні та вампіри – тепер у минулому. Канни цього року цікавились канібалами: манекенниці-людожерки в "Неоновому демоні", вуличні шибеники, які обідають трупом героїні Жюльєт Бінош у стрічці "В тихому омуті" Бруно Думона, видовищне гріхопадіння студентки-вегетаріанки в фільмі Raw ("У сирому вигляді"), який став хітом Тижня критиків. Утім, "Великий дружній велетень" в адаптації Стівена Спілберга виглядає значно менш жорстоким. Більшість сцен з поїданням дітей в оригінальній книжці Роальда Даля вирізали. 9. Канни жартують несподівано Попри всесвітню славу нації зі специфічним почуттям гумору, німці, тим не менш, уміють жартувати. Що відзначили критики, високо оцінивши комедію берлінського режисера Марен Аде "Тоні Ердман", яка з самого початку фестивалю вважалась одним з головних претендентів на Пальмову гілку. Одна справа, коли в німців виявляється гарне почуття гумору, зовсім інша, коли темою комедії стає зґвалтування. Насильство над жінкою опинилось у фокусі трьох стрічок цього року, одна з яких несподівано виявилася дуже cмішною. Тріумфом 12 днів фестивалю стала серйозна кінострічка британського режисера Кена Лоуча "Я, Деніел Блейк" Трилер "Вона" від режисера "Робокопа" і "Основного інстинкту" Пола Верховена за жанром – далекий від комедії. Насправді, якщо якась із кінострічок фестивалю цього року і мала налякати глядачів, це була саме ця історія про багату підприємницю, яка вирішила помститись своєму ґвалтівнику. Але якимось чином майстерність режисера не залишила нам часу обмірковувати можливість комедійного зображення ґвалтування, оскільки одразу після завершення сеансу зал вибухнув оплесками. 10. Канни серйозні Хоча "Тоні Ердман" і залишався серед фаворитів основної конкурсної програми майже до кінця, Золоту пальмову гілку додому повіз британський режисер Кен Лоуч. Це його друга перемога в Каннах, перша з яких була в 2006 році за фільм "Вітер, який гойдає верес". "Я, Деніел Блейк" – історія теслі з Ньюкасла, який після серцевого нападу не може працювати і стикається з труднощами у пошуках роботи. Фільм отримав високу оцінку за його почуття гідності та гуманність, доброту і гумор, зірвавши аплодисменти і сльози глядачів. І хоча тріумфом цих 12 днів стала серйозна картина, всі, кому пощастило відвідати Каннський фестиваль цього року, згодні, що на ньому було дуже весело. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture. |
news-49057833 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-49057833 | Серіал "Розповідь служниці" - антиутопія чи реальність майбутнього? | У США вийшов останній сезон серіалу "Розповідь служниці", знятого за романом канадської письменниці Маргарет Етвуд. Минулі три сезони екранізації антиутопії вже встигли збірати всі можливі телевізійні нагороди - від "Золотого глобуса" до "Еммі". | Про що серіал? Події серіалу розгортаються в недалекому майбутньому у вигаданій державі Галаад, що розташована на території сучасних США, де в результаті Другої громадянської війни владу захопили християни-фундаменталісти. Головною причиною перевороту і основою нового тоталітарного суспільства стала сумна статистика народжуваності. Через забруднення навколишнього середовища й епідемії хвороб, що передаються статевим шляхом, більшість жінок (а, як з'ясується згодом, і чоловіків) втратили здатність народжувати дітей. Ті ж із них, хто все ще здатен завагітніти та виносити дитину, приречені стати "служницям" і в примусовому порядку народжувати дітей для чиновників і офіцерів, чиї жінки безплідні. При цьому падіння народжуваності в усьому світі є актуальною проблемою і в реальному світі, це давно насторожує вчених. На зниження темпів приросту населення впливають не тільки розповсюдження контрацепції та емансипація жінок, а й погіршення екологічної ситуації. Бездітні штати Можливо, події серіалу не випадково розгортаються саме на території сучасних США. І справа навіть не стільки в релігійних фундаменталістах, які нарощують силу в цій країні (приміром, запроваджують все нові заборони на аборти), скільки в падінні народжуваності. За попередніми оцінками, минулого року в США народилися 3,79 млн малюків: в абсолютних цифрах це менше, ніж будь-коли за останні 32 роки; у відносних (на тисячу жінок дітородного віку) - це рекордно низький показник за всю історію країни. При цьому статистика демонструє, що менше народжувати стали жінки майже всіх вікових категорій, будь-якої расової та етнічної приналежності - і це попри впевнене зростання економіки та скорочення безробіття. Для того, щоб просто підтримувати населення на нинішньому рівні, показник народжуваності має складати приблизно 2,2 (коли на кожну тисячу жінок припадає 2 200 новонароджених) - це так званий "рівень відтворення". США не дотягують до цього показника з 1971 року. Наразі середньостатистична американка за своє життя народжує менше двох дітей (1 728 дітей на тисячу жінок). І це при тому, що в США показники народжуваності традиційно вищі, ніж в багатьох розвинених країнах. В Україні та Росії - так само, як і у Великій Британії, - жінки в середньому також народжують менше двох дітей. А загалом у світі за останні 70 років показник народжуваності впав більш ніж удвічі (з 5,05 до 2,49). Демографічна катастрофа Результат - чимало країн буквально сидять на демографічній міні сповільненої дії. Рекордними темпами населення скорочується в Болгарії: окрім показника народжуваності 1,46, на кожні 100 новонароджених там припадає 170 смертей. Ситуацію додатково погіршує масова еміграція: на заробітки в інші країни частіше їдуть саме молоді, працездатні чоловіки та жінки дітородного віку. Приблизно така ж ситуація і в сусідніх країнах: з 10 країн, що найбільш стрімко втрачають населення, всі 10 розташовані у Східній Європі. Окрім Болгарії, це Угорщина (1,45), Латвія (1,52), Литва (1,6), Молдова (1,57), Польща (1,36), Румунія (1,36), Сербія (1,44), Україна (1,55) та Хорватія (1,41). Очікується, що до 2050 року ці країни втратять від 15% до 23% своїх жителів. У Західній Європі ситуація дещо інша, і формально кількість населення там навіть трохи зростає, але відбувається це виключно за рахунок притоку мігрантів. Хоча італійську статистику не рятує навіть цей фактор - навіть попри те, що країна приймає рекордну кількість біженців, на кожну жінку тут припадає тільки 1,34 дитини, а смертність перевищує народжуваність на чверть. Єдина країна Європи, де в жінок у середньому народжується більше двох дітей, це Франція - але навіть вона не дотягує до рівня відтворення (2,02). Загалом у світі найгірша ситуація з народжуваністю - у Південній Кореї (1,26) та Сінгапурі (0,83). "Благословен плід" Звісно, в першу чергу ця глобальна тенденція пов'язана з розповсюдженням контрацепції, зростанням рівня освіти та емансипацією. У сучасному світі рівних можливостей і багаточисленних способів планування сім'ї все менше жінок готові зробити народження дітей головною справою свого життя і повністю присвятити їй себе. Наявність одного-двох малюків здається їм цілком достатньою. Проте не менш важливим фактором є постійне погіршення екологічної ситуації і, як наслідок, репродуктивного здоров'я - як жіночого, так і чоловічого. Все частіше пари, які хочуть завести дитину, просто не можуть зробити цього без допомоги лікарів. Приміром, згідно з останніми дослідженнями, якість сім'яної рідини в чоловіків у західних країнах (тобто концентрація сперматозоїдів, їх рухливість і здатність до запліднення) впала вдвічі всього за чотири десятиліття (1973-2011). Як нещодавно з'ясували вчені, відповідальність за це значною мірою несуть дві хімічні сполуки (DEHP и PCB153), які широко використовуються в побуті, а також у виробництві готової їжі та напівфабрикатів. Інше дослідження показало, що навіть прийом звичайного ібупрофену - одного з найпопулярніших знеболювальних - знижує рівень тестостерону і негативно впливає на репродуктивну функцію в чоловіків (щоправда, учасники експерименту пили пігулки впродовж кількох тижнів). Натомість жіноче здоров'я, як нещодавно з'ясували вчені, значно більшою мірою страждає від забруднення навколишнього середовища. У жінок, що проживають в районах з більш забрудненою атмосферою, спостерігають порушення роботи яєчника і зниження кількості життєздатних яйцеклітин, здатних до запліднення. "Цього хоче Бог" Звісно, всі зазначені вище тенденції, зокрема екологічні проблеми, в основному стосуються багатих розвинених країн. Хоча країни третього світу дуже швидко підтягуються до "лідерів". У лютому цього року політолог Даррел Брікер і журналіст Джон Іббітсон оприлюднили книгу "Пуста планета: шокуючий спад глобального населення", де автори переконливо доводять, що проблема все ж носить глобальний характер - і зростає загрозливими темпами. На Філіппінах, приміром, коефіцієнт народжуваності впав з 3,7 до 2,7 лише за останні 15 років. У США аналогічне зниження зайняло цілих півтора століття - з 1800-х до Другої світової війни. Проте поки що населення світу загалом продовжує зростати - нехай і не так стрімко, як раніше. Якщо з 1950 року людей на планеті стало втричі більше (з 2,5 млрд до 7,7 млрд), то до кінця цього століття, за прогнозами ООН, ця цифра зросте лише на 40% - навіть за найоптимістичніших умов. Втім, питання в тому, що саме вважати оптимістичним. Ресурси нашої планети обмежені, вчені давно говорять про загрозу перенаселення, тому зниження популяції - не за рахунок війн і глобальних епідемій, а природнім шляхом - цілком можна розглядати як сприятливий сценарій розвитку подій. Наразі понад 50% всього приросту населення планети забезпечують всього кілька країн, які можна перерахувати на пальцях: Демократична Республіка Конго, Єгипет, Індія, Індонезія, Нігерія, Пакистан, Танзанія та Ефіопія. Але навіть в них показники народжуваності стрімко падають. "Стара казка про те, що розвинений світ впаде через свою демографію в реальності виглядає зовсім по-іншому, - впевнений викладач Вищої школи економіки (Росія), соціолог і філософ Кирило Мартинов. "Як ви змусите освічену жінку народжувати трьох дітей, мотивуючи її "боротьбою за демографію" та іншими абстрактними ідеями, якщо вона цього не хоче?". "Історія росту людської популяції до нинішніх масштабів була історією того, що сьогодні ми б назвали насильством над жінками, - продовжує Мартинов. - За рахунок релігії, патріархальної культури і прямого фізичного примусу в рамках "законного шлюбу" їх змушували мати принаймні 3-4 і більше дітей протягом життя, і шансів відмовитися не було". При цьому, підкреслює соціолог, "єдиний ефективний інструмент примусу до репродуктивної активності й досі пов'язаний з містикою та релігією - з усіма цими твердженнями, що "жінка повинна" і "бог цього хоче". І в цьому сенсі "Розповідь служниці", за словами Мартинова, "припиняє бути соціальною фантастикою і стає в найкращому разі метафорою того, що відбувається вже зараз". Хочете отримувати цікаві історії в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! |
blogs-51238099 | https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-51238099 | "Додому в Імперію!" Як нацисти вивезли десятки тисяч німців з України | 80 років тому - взимку 1940 року - уряд Німеччини переселив німецьких колоністів із Волині, Галичини та району річки Нарва на захід Польщі. В обмін на обжиті власні господарства їм пообіцяли помешкання польських селян. | Волинські німці з Волині їдуть возами до Німеччни. Лютий 1940 року Це було найчисельніше переселення фольксдойче до початку радянсько-німецької війни. Тієї сніжної зими, коли температура подекуди сягала 40 градусів морозу, волинські та галицькі німці залишили власне майно, по два дні проводили у холодних потягах, ночували на возах просто неба, тижнями тиснулися у карантинних таборах. Вони повірили нацистам, що закликали їх повернутися на батьківщину. Волинські німці перетворювали болота на родючі землі Німецькі аграрії, що страждали від перенаселення на батьківщині, масово мігрували до Російської імперії ще у XVIII-XIX століттях. Царський уряд тимчасово надавав їм землю у безкоштовне користування, звільняв від податків. Колоністи, що мандрували на південний схід України, лишилися на Волині. "Чим далі ми їхали, тим привабливішими ставали краєвиди, які нагадували нам північну Німеччину", - ділився спогадами Ернест Анрдт. Німці оселялися на болотистих землях Полісся з порубами, чагарниками. Фермери копали рівчаки, меліоративні канали і через три-чотири роки перетворювали ліси та болота на родючі землі. "Внаслідок кропіткої праці німецьких колоністів 800 тис. десятин (874 тисяч гектарів. - Ред.) землі були переведені з категорії безперспективних у категорію високоефективних земельних ресурсів", - підрахував провідник дворянства на Волині Сергій Уваров. На той час за розмірами сплати податків губернія посіла одне з перших місць в імперії. Волинські німці також успішно займалися тваринництвом - наприкінці XIX століття край лідирував у Росії за кількістю великої рогатої худоби на сто сільських жителів, ба більше - у міжнародному масштабі поступався лише Данії та США. "Heim ins Reich!" - "Додому в Імперію!" Через кілька днів після окупації вермахтом Польщі Гітлер виступив з промовою у Рейхстагу: між європейськими народами мають бути точні та чіткі кордони, заради чого Німеччині потрібно переселити на нові місця сотні тисяч "фольксдойче" - так називали людей, які не були громадянами Рейху, але німцями за походженням. Маршрути переселень, січень 1940 року Вже наступного дня нацисти створили Рейхскомісаріат з питань укріплення німецької народності, який очолив Генріх Гіммлер. Його завданням було якнайшвидше організувати масові репатріації - повернення додому всіх етнічних німців, що проживали за кордоном Рейху. Почалася компанія під гаслом "Heim ins Reich!" - "Додому в Імперію!". Подалі від СРСР: жінки лишали чоловіків Перш за все, нацистів цікавили німці, що проживали у радянській зоні впливу, визначеної пактом Молотова-Ріббентропа. У жовтні 1939 року почала працювати змішана німецько-радянська комісія з питань евакуації, а 16 листопада країни підписали міжурядовий договір про переселення німців з території, що "відійшла у зону державних інтересів СРСР" і навпаки - українців та білорусів з "колишньої Польщі". Документ визначав умови репатріації. Зокрема, його третя стаття забороняла главі сім'ї, що їхала потягом, брати з собою багаж вагою понад 50 кг, а тим, хто переїжджав гужовим транспортом - більше майна, що поміщалося на один віз. Заборонялося брати цінності із золота, срібла, платини вагою понад 500 грамів на одну особу, друковані видання та фото (за виключенням особистих), - передає зміст документу дослідник Михайло Костюк. Нацисти особливо не агітували - німецькі селяни знали про репресії радянської влади, тому охоче зголошувалися на переїзд. Багато жінок залишали чоловіків-поляків та їхали наодинці. "Пішли так, наче у кіно" Заяви з документами, що підтверджували національність, німці подавали на розгляд комісій службовців із Рейху. Долю переселенців вирішували євангельські пастори, зокрема, вони видавали свідоцтва про шлюб або про народження. Пастор із тодішнього містечка Тучин (нині село Гощанського району Рівненської області) склав близько восьми тисяч таких документів. Інколи для підтвердження національності було достатньо німецького імені. Надія Косміаді разом із сім'єю виїхала із Рівного у 1940 році Списки кандидатів на переселення завіряв представник радянської влади. Комісії також визначали якість доріг, складали графіки переїзду, спільно із радянськими уповноваженими оцінювали залишене майно, щоб потім провести глобальний взаємозалік між країнами. "Вони записали все - від рюмки до рушника, - пригадує рівнянка Надія Косміаді. - З речей ми взяли на один раз одягнутися, обручку, закрили будинок на ключ і пішли так, наче у кіно". Мандри, що стали сюжетом нацистського бестселера Потягами перевозили літніх, хворих, жінок, дітей та містян. Німці по кілька годин чекали на морозі, їхали у холодних вагонах. Тому серед дітей траплялися смертельні випадки. У потязі Надії Косміаді померло семеро немовлят. Чоловіки разом з пожитками їхали возами. Їхні обози розтягувалися на десять і більше кілометрів. Підводи грузли у снігу, ламалися, візничі ночували просто неба. Ці переїзди подекуди тривали дев'ять днів. На прохання Генріха Гіммлера одну з таких колон супроводжував художник Отто Енгельгард-Кифхойзер. Член Націонал-соціалістичної робітничої партії зробив чисельні ескізи та малюнки, які того ж року опублікував в ілюстрованій "Книзі Великого шляху". Видання досягнуло накладу у 45 тисяч екземплярів і стало бестселером протягом одного року. Як розважалися "культурно відсталі співвітчизники" Польське місто Лодзь було головним приймальним пунктом. Сюди кілька разів приїжджав Генріх Гіммлер і особисто спостерігав за розвантаженням потягів та вітав прибулих. Спочатку переселенці проживали у тимчасових, так званих "карантинних" таборах. Над їхнім входом висіли банери з надписами "Вітання з великої Німеччини!". "Ми проживали на закритій території колишньої гімназії. На другому поверсі будівлі мешкали чоловіки, на третьому - жінки з дітьми, а також хворі. Харчувалися окремо в приміщенні спортзалу. По вечорах там проводили "співанки". Ми чекали, чекали, чекали…", - пригадує Надія Косміаді. Щоб переселенці не нудилися, працювали бібліотеки, молитовні кімнати, школи. У таборах представниці жіночих нацистських організацій читали лекції, контролювали життя приїжджих німців у таборах, а пізніше - у громадах. Нацисток налаштували поблажливо ставитися до "культурно відсталих співвітчизників". Як відбувалося поселення? Після карантину справи переселенців розглядали комісії замасковані під центри здоров'я. Вони оцінювали генетичну та расову "чистоту" і розподіляли їх на чотири категорії. Фольксдойче першої, другої і третьої категорій відправляли у новостворені гау (округи) Ватерланд, Данциг - Західна Прусія та Східна Прусія. Їх утворили на території анексованої Польщі. Інших - "расово не дуже хороших, але ефективних та працьовитих фермерів" - відправляли до Рейху без перспективи отримати власне господарство. Поселенці у "Ватергау", 1940 рік Місцева поліція отримувала наказ про виселення поляків за 48 годин до прибуття німецьких переселенців. Нацисти прагнули, щоб сільські роботи не зупинялися - птиця та худоба не голодувала. Аби не травмувати нових господарів, суворо заборонялося, щоб переселенці стали свідками примусових виселень або контактували з поляками. Будинки нашвидкуруч прибирали, вилучали релігійні предмети та при можливості прикрашали кімнати. Для фольксдойче в урочистій формі представляли двір, конюшню, інвентар, ділянку поля і переконували - поляки добровільно залишили свої господарства та переїхали в інше місце. Однак багато деталей свідчили про насильницьку евакуацію. Німецькі фермери часто ставали жертвами нападів польських партизанів, тому поверталися до таборів, звідки їх відправляли на нові локації. І все ж улітку 1940 року більшість фермерів розселили, у координаційних центрах лишалися ремісники, торговці, люди з робітничими професіями. Німецькі селяни, що колись успішно обживалися на волинських болотах, почували дискомфорт, розпоряджаючися чужим майном. Вони залишили рідний дім, але навряд чи потрапили до батьківщини, яку колись залишили їхні предки. Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! |
150409_vs_lutsenko_workgroup_statement | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/04/150409_vs_lutsenko_workgroup_statement | Робочу групу щодо корупції в уряді можуть створити в п'ятницю - Луценко | Питання щодо створення робочої групи з розслідування заяв про зловживання в уряді розглядатиметься у Верховній Раді у п'ятницю, повідомив депутат Юрій Луценко. | Як передає агенція УНІАН, політик також анонсував приїзд урядовців до парламенту. Під час спільного засідання у середу комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та комітет з питань протидії корупції підтримали різні пропозиції парламенту щодо контролю за розслідуванням. Комітет з питань протидії корупції рекомендував Верховній Раді створити тимчасову спеціальну комісію (ТСК), яка розслідуватиме звинувачення про корупцію в Кабміні. Водночас комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності виступив за створення робочої групи з представників обох комітетів, яка контролюватиме відповідне розслідування Генпрокуратури. Раніше звільнений голова Державної фінансової інспекції Микола Гордієнко звернувся до ГПУ з проханням розслідувати корупційні схеми в Кабінеті міністрів. |
140522_rl_cannes_slaboshpytskiy | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/05/140522_rl_cannes_slaboshpytskiy | Українського режисера відзначили у Каннах | Український режисер Мирослав Слабошпицький отримав гран-прі конкурсу "Тиждень критики", який проходить паралельно з Каннським кінофестивалем. | Його німий фільм "Плем'я" (The Tribe) розповідає про будинок для глухонімих підлітків, мешканці якого об'єднуються у злочинні угрупування. Для 39-річного режисера це перша повнометражна картина. Синдикат французької кінокритики створив Конкурс "Тиждень критики" у 1962 році. Хоча він проходить у дні кінофестивалю, конкурс від нього жодним чином не залежить і не є його частиною. Каннський кінофестиваль триватиме до 25 травня. Україна цього року представлена у кількох його програмах. |
151102_home_chefs_restaurants_she | https://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/11/151102_home_chefs_restaurants_she | Як домашні кухарі спричинили паніку серед рестораторів | Власників ресторанів у Парижі розлютило те, що шеф-кухарі почали готувати їжу для інших у себе вдома. Це стало можливо завдяки вебсайтам, які напряму з'єднують клієнтів та поварів. Представники традиційних закладів харчування кажуть, що їх можуть витіснити з бізнесу. | У невеличкій квартирі неподалік центру Жоржа Помпіду молода італійська пара готує вишукану вечерю на чотирьох людей, яких вони ніколи раніше не бачили. У меню - млинці з баклажанами, неаполітанський картопляний пиріг, фрикадельки, а також три види пасти. Вино вибирали з особливою ретельністю. У паризькому ресторані вечеря такої якості, де все приготовано власноруч за традиційними рецептами, коштує від 80 євро, тобто по 20 євро з чотирьох гостей. Ласкаво просимо до світу "спільного споживання" або "підпільних ресторанів", як їх часто називають противники такої ідеї. Наслідуючи успіх мобільних додатків Airbnb для короткострокової оренди житла та Uber для таксі, інтернет-підприємці створили сервіс, де охочі смачно повечеряти можуть сконтактувати із кухарями та заощадити купу грошей. Слідом за власниками готелів та пасажирськими перевізниками настала черга рестораторів обурюватись появі нового тренду, який несподівано створив для них нове конкурентне середовище. Паризька профспілка рестораторів Synhorcat звернулася до уряду Франції з вимогою обмежити домашні ресторани, оскільки це може сприяти закриттю кав’ярень та бістро. "Протягом трьох років сервіс Airbnb втричі збільшив свою популярність серед мешканців Парижу, зараз на сайті пропонують в оренду 50 000 квартир", - зауважує президент профспілки Дідьє Шене. Пан Шене наголошує, що у літній сезон серйозно постраждали невеликі та середні готелі, оскільки мусили знизити свої ціни. "Якщо уряд не вживатиме заходів, щоб припинити роботу підпільних ресторанів, буде таке ж лихо", - каже представник Synhorcat. За підрахунками Synhorcat, у Франції працює три тисячі приватних кухарів. У профспілки є два аргументи проти домашніх ресторанів: перше, що такі заклади є частиною тіньової економіки, друге - у них нехтують гігієнічними нормами та правилами безпеки. "Кухарі на сайті пропонують такі ж послуги, як і ресторани: закуски на вибір, основні страви, десерти, вино... Але в них немає витрат на оренду, персонал, вони не сплачують податки, що абсолютно незаконно", - каже пан Шене. "Якщо ви хочете відкрити справжній ресторан, потрібен досвід та знання: що робити з продуктами, що можуть викликати алергічну реакцію, як та кому продавати алкоголь. Ці люди взагалі розуміють, якщо їхній клієнт після вечері сяде п’яний за кермо, то частина відповідальності лежатиме й на них?", - питає він. "Сьогодні багато ресторанів у Франції на лезі ножа через економічну кризу. Втрата більше половини клієнтів може спричинити лихо", - каже керівник профспілки рестораторів. Однак закон в цій сфері не чіткий і багато таких нових кухарів готують для інших людей удома як хобі, а не ведуть повноцінний бізнес. Сайт Vizeat, який є лідером на ринку міл-шерінгу (meal-sharing, обмін їжею - відвідувачі сайту, замість того, щоб піти у ресторан, можуть за допомогою цього сервісу знайти людину, яка запросить до себе та нагодує власноруч приготованою вечерею за невелику плату), повністю відкидає звинувачення про загрозу традиційним ресторанам. "Наші кухарі - аматори, коли вони реєструються на сайті, вони визнають, що будуть готувати лише принагідно", - каже співзасновниця Vizeat Каміль Румані. "Ідея полягає в тому, що коли людина відвідує місто, або навпаки, живе там, може спробувати щось автентичне, і через цей досвід може дізнатись про особливості певної культури, завести нових друзів", - розповідає пані Румані. "Це не конкуренція ресторанам. Це новий ринок, який ми відкриваємо", - каже жінка. Важко уявити, що міл-шерінг може загрожувати ресторанному бізнесу, зокрема тому, що більшість квартир у Парижі є невеличкими. Немає сумнівів, що така пропозиція викликає захоплення серед молоді, яка сповідує принципи "спільного споживання", оскільки це можливість спробувати ті речі, які в іншій ситуації були би недосяжні. Мора Фогліа, італійська господарка квартири неподалік центру Жоржа Помпіду, каже, що готує для своїх гостей двічі на місяць. У вартість її страв входять ціна інгредієнтів та невеличка доплата за її роботу. "Я це роблю, бо люблю смачну їжу. Я обожнюю готувати, але мої друзі не завжди можуть завітати у гості, тому ми вирішили запрошувати незнайомців", - каже Мора. Цього вечора до неї завітають гості з Італії, Австралії, Мексики та Німеччини. Вони не туристи, а просто люди, які жили в Парижі у різні періоди. Неможливо не погодитись, що міл-шерінг є чудовою можливістю насолодитись першокласними стравами, а також познайомитись із новими людьми, як каже Мія - німкеня, яка завітала до Мори на вечерю – "отримати ширший досвід", ніж у звичайному ресторані. Ще одним поясненням успіху Vizeat може бути розчарування, яке надто часто залишається у людини після відвідування паризьких ресторанів. Якість їжі, ціни та рівень обслуговування часто не відповідає очікуванням відвідувачів, а ті молоді люди, які багато подорожують, навчилися правильно розпізнавати та цінувати якісні послуги. Джейм, гість з Мексики, каже, що у Парижі постійно зростає кількість "таємних ресторанів", тобто таких ресторанів, де за невелику плату гурмани готують смачну їжу та розважають гостей, а популярність таких господарів зростає завдяки позитивним коментарям їхніх гостей. Такі сайти, як Vizeat, є логічним розвитком цього. Здається, нові споживчі звички випробовують традиційні способи ведення бізнесу. |
vert-fut-40593976 | https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-40593976 | Як вижити в катастрофі - помилки, які коштуватимуть життя | Щоби вижити в стихійному лихові, головне - це зовсім не геройство, кажуть фахівці. Треба просто уникнути безглуздих помилок, які ми схильні робити перед загрозою смерті. | "Ніколи не забуду цей звук. Скрегіт металу, який ламається", - каже Джордж Ларсон, пасажир рейсу 440 Індійських авіаліній, який 1973 року летів із Ченнаї в Нью-Делі. Було десь 22:30, за бортом вирувала гроза, і літак летів низько. Першим об землю вдарився хвіст машини. Ларсона викинуло з крісла. Але літак рухався далі. Фюзеляж почало розривати на дві половини, електричні кабелі іскрилися, пасажири кричали. Коли Ларсон отямився, він побачив, що лежить у купі металевого брухту, і його ноги застрягли. Незабаром під крилами літака почали вибухати баки з пальним. На Ларсона посипалися уламки, і він зрозумів, що йому доведеться рятувати себе самому. "Розжарене повітря обпалювало легені, і дихати було дуже важко", - згадує він. Але на останньому подиху зробив ривок, відкинув уламки, викотився на землю і відповз на безпечну відстань. Із 65 пасажирів та членів екіпажу на борту вижили тільки 17, і Ларсон - один із них. Йому насправді дуже пощастило. За кілька хвилин до катастрофи він серйозно порушив правила безпеки. Чоловік сидів у задньому ряду і спілкувався зі стюардесою. Раптом він чомусь відстебнув ремінь безпеки, хоча знак вимагав не робити цього. Більшість людей, не пристебнутих під час катастрофи, як правило, гинуть. Пасажири, які під час катастрофи непристібнуті ременями безпеки, гинуть в чотири рази частіше Ларсона врятувало і те, що коли почалася пожежа, він не розгубився, а зробив неймовірне зусилля і вибрався з літака. Дивно, але багато людей перед загрозою смерті діють недостатньо швидко, щоби врятувати своє життя. Вони можуть сперечатися через дрібниці, коли їхній корабель тоне, або стояти спокійно на пляжі, на який насувається цунамі. Психологам давно відомо, що в екстремальних обставинах люди часто діють собі на шкоду. Хоча в новинах зазвичай розповідають про дивовижні випадки порятунку, часто вони трапляються не завдяки тому, що люди роблять, а всупереч. "Тренінги з виживання навчають людей не стільки того, що треба робити під час катастрофи, скільки того, чого робити не треба", - пояснює Джон Ліч, психолог з Університету Лестера, який вижив у пожежі на станції лондонського метро Кінгс-Кросс 1987 року. Під час землетрусу в Японії 2011 року люди, ризикуючи життям, бігли в супермаркет за пляшками з алкоголем Він каже, що в екстремальних обставинах 80-90% людей роблять не те, що треба. На відео японського землетрусу 2011 року видно, як люди, ризикуючи життям, біжать у супермаркет за пляшками з алкоголем. А під час пожежі на борту літака в Денвері на початку цього року пасажири затримали евакуацію, оскільки дехто намагався зробити селфі на тлі вогню. Хоча такі дії суперечать здоровому глузду, люди все одно повторюють ті самі помилки, навіть коли вони можуть коштувати життя. Отже, чого потрібно уникати в ситуації, яка серйозно загрожує вашому життю? ЗАЦІПЕНІННЯ Коли ми уявляємо собі катастрофу, нам здається, що всі впадають у масову істерію. Так, принаймні, зображують стихійні лиха в фільмах. Але насправді найприроднішою реакцією людини на небезпеку є бездіяльність. Поліцейський, який намагався знешкодити зловмисників під час нещодавнього терористичного нападу на лондонському мосту, розповів, що люди застигли поруч, "як олені в світлі автомобільних фар". Під час аварійної посадки літака в Дубаї в минулому році пасажири намагалися зібрати свої речі, коли салон вже охопило полум'я Ця реакція є такою поширеною, що психологи вигадали для неї термін - "загальмованість у ситуації стресу". Це не зовсім пасивна реакція, як може виглядати ззовні. Коли наш мозок паралізований страхом, у кров потрапляє адреналін, а м'язи напружені, "примітивна" підсвідома частина розуму надсилає сигнал не рухатися з місця. Цей механізм - дуже поширений у світі тварин, від щурів до кроликів, і, вочевидь, пояснюється останньою спробою залишитися непоміченим. Але в небезпечних обставинах від здатності перебороти це заціпеніння часто залежить виживання. ПАРАЛІЧ МИСЛЕННЯ Дослідники звернули увагу на цю дивну особливість мозку за тривожних обставин. Під час війни в Перській затоці на початку 1990-х Ізраїль готувався до нападу з боку Іраку. Оскільки у 80-ті роки іракська армія широко використовувала отруйний газ, уряд Ізраїлю очікував найгіршого. Усі громадяни отримали протигазові маски та шприци для самостійного введення протиотрути. Ізраїльським сім'ям рекомендували обрати "найбезпечнішу" кімнату у своєму будинку, в якій вони мали сховатися і одягнути маски, щойно пролунає сигнал тривоги. У пожежі на лондонській станції Кінгс-Кросс 1987 року загинула 31 людина З 19 по 21 січня відбулося 23 напади, під час яких на густонаселений Тель-Авів скинули 11 тон вибухівки. Понад тисяча ізраїльтян отримали різні поранення, але більшість - майже 80% - не через вибухи. Дехто постраждав під час помилкових тривог. Серед таких жертв було 11 смертельних випадків. Сім - через те, що люди вдягли протигазові маски, але забули відкрити фільтр. Сотні людей постраждали, бо ввели протиотруту від нервово-паралітичного газу, хоча газової атаки взагалі не було. Ще 40 травм (переважно розтягнення і переломи) сталися, коли постраждалі намагалися прорватися до зачинених кімнат. Чому так сталося? Навіть у спокійних обставинах наш мозок реагує досить повільно, принаймні повільніше за розвиток подій під час стихійного лиха. Коли літак проходить перевірку на безпеку, його виробники мають продемонструвати, що евакуація усього салону займе не більше 90 секунд. Адже саме через цей час ризик пожежі різко зростає. Але для багатьох півтори хвилини не вистачить навіть на те, щоби впоратися з паском безпеки. Під час терактів 11 вересня в США люди на верхніх поверхах Всесвітнього торгового центру почали евакуацію далеко не одразу Річ у тім, як ми ухвалюємо рішення. Взяти, приміром, шахи. Перші ходи в партіях гравці зазвичай роблять досить швидко, бо варіанти відомі заздалегідь. Та вже після чотирьох ходів у звичайній партії з'являється понад 288 мільярдів комбінацій. Тепер, коли покладатися на запрограмовану стратегію більше неможливо, гравцям доводиться обмірковувати кожен хід і швидкість гри сильно уповільнюється. "Наш мозок має дуже обмежений потенціал для обробки нової інформації", - зазначає Сарита Робінсон, психолог із Університету Центрального Ланкаширу. А в екстремальних обставинах швидкість його робити знижується дедалі більше. Швидкість ухвалення рішень в екстремальних умовах обмежується робочою пам'яттю. Як і в шахах Це пов'язано не останньою чергою з гормонами стресу - адреналіном і кортизолом. Ці гормони впливають на роботу префронтальної кори мозку, яка відповідає за такі важливі функції, як робоча пам'ять. І от, саме тоді, коли гострий розум потрібен нам найбільше, ми стаємо забудькуватими і схильними до помилкових рішень. "ТУНЕЛЬНЕ" БАЧЕННЯ Типовою реакцією в екстремальних умовах є так звана "персеверація" - наполегливе повторення однієї дії, навіть коли вона не дає результату. Це явище настільки поширене, що його почали враховувати в розробці ременів безпеки на легкомоторних літаках. Оскільки люди звикли, що ремені безпеки зазвичай розташовані в районі стегон, в надзвичайних ситуаціях це стає єдиним місцем, куди вони дивляться. У попередніх конструкціях літаків паски кріпилися вище, але під час аварійної посадки люди в паніці просто не могли їх знайти. Цікаво, що така поведінка спостерігається у пацієнтів з необоротними пошкодженнями префронтальної кори. Отже, можливо, мозок відповідає на стрес "вимкненням" цієї ділянки, що й пояснює негнучке мислення в екстремальних умовах. СТЕРЕОТИПНА ПОВЕДІНКА З цього випливає наступна велика помилка. "Чимало людей гине, коли повертаються до будинку, щоби взяти гаманець чи вимкнути плиту", - розповідає Джеймс Гофф, фахівець із управління надзвичайними ситуаціями з Гавайського університету. Гофф багато років інструктував мешканців небезпечних регіонів, як поводитися під час цунамі, і бачив, якою непередбачуваною може бути реакція людини під час стихійного лиха. Здавалося би - хто ризикуватиме життям заради гаманця, але багато людей саме так і роблять. У психології цей феномен отримав назву "стереотипна поведінка". Вона також спостерігається у тварин, коли вони виконують повторювані безглузді дії, як-от бігають по клітці туди-сюди. У людей це дивне явище виявляється в тому, що вони продовжують свої повсякденні справи, коли, приміром, будинок охопило полум'я. У надзвичайних ситуаціях люди схильні продовжувати свої повсякденні справи, ніби нічого не відбувається Але чому ми не можемо вимкнути ці несвідомі рефлекси? У повсякденному житті наш мозок великою мірою покладається на рутинні дії, які ми виконуємо не замислюючись, і таким чином вивільняє простір для нових речей, що потребують осмислення. Сприйняття нової ситуації потребує багатьох зусиль, ось чому ми так втомлюємося на новій роботі чи коли подорожуємо за кордоном. Але екстремальні ситуації потребують іще більше зусиль, і мозку це може бути просто не під силу. У такий момент ми й починаємо удавати, ніби нічого незвичного не відбувається. ІГНОРУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ У крайньому разі така поведінка може вилитися в повне ігнорування небезпеки. "Так поводиться чи не кожна друга людина. Наприклад, під час цунамі багато хто йде на пляж, щоб подивитися на хвилі", - розповідає Гофф. Він показує знімки людей, які спостерігають за цунамі в Індійському океані в грудні 2004 року. Заперечення небезпеки відбувається з двох причин, пояснює Сарита Робінсон. Люди або не усвідомлюють, що ситуація дійсно ризикована, або не хочуть цього розуміти. Й останнє - дуже поширене явище. Під час нещодавніх пожеж у Португалії багато людей загинули, тому що не поспішали залишати свої будинки Люди часто поводяться так насамперед під час пожежі. Їм здається, якщо вони залишать свій дім, вони таким чином визнають, що його буде зруйновано. "Люди часто чекають, поки не побачать дим, та це, як правило, означає, що вже надто пізно: вони - в пастці вогню", - розповідає Ендрю Гіссінг, експерт із управління ризиками в надзвичайних ситуаціях із консалтингової фірми Risk Frontiers. Ученим уже давно відомо, що наш мозок дуже погано вираховує ризики. А коли ставки високі, ми ще більше схильні покладатися на інтуїцію, а не факти, відкидаючи тривожні думки і запевняючи себе, що не все так погано. Це пояснює, чому пацієнти з онкологією, попри тривожні симптоми, чекають в середньому цілих чотири місяці, перш ніж звернутися до лікаря. А також чому під час терактів 11 вересня в США люди на верхніх поверхах Всесвітнього торгового центру починали евакуацію далеко не одразу. ЩО ТРЕБА РОБИТИ Отож, закономірне питання: якщо покладатися на інтуїцію не варто, що робити в екстремальній ситуації? Головна умова порятунку в катастрофі - мати попередній план дій, упевнений Джеймс Гофф. "Якщо ви завчасно знаєте, що треба робити, ви почнете рятуватися, не гаючи часу", - пояснює він. Психолог Джон Ліч багато років проводить курси виживання для військових. Він учить їх "виплутуватися" з найскладніших ситуацій, від захоплення заручників до падіння гелікоптера у воду. В останньому випадку, до речі, треба залишатися на своєму місці, поки фюзеляж майже повністю не заповниться водою і не перегорнеться. Під час цунамі в Індійському океані в грудні 2004 року багато людей вийшли на пляж подивитися на стихійне лихо Вибиратися із салону треба буквально в останній момент, а також - стежити, щоб вас не зачепило лопатями гвинта, який продовжує обертатися. Ліч знає, що єдиний спосіб уникнути помилкових рефлекторних реакцій - це тренуватися заздалегідь. "Техніки виживання потрібно відпрацьовувати, поки вони не стануть автоматичними", - наголошує він. АЛЕ ІНКОЛИ МАЄ ПРОСТО ПОЩАСТИТИ Вам цікаво, чим завершилася історія Ларсона, який вижив у катастрофі індійського авіалайнера? Виявилося, що найбільшою небезпекою для нього було не падіння літака, а те, що сталося після цього. Чоловіка знайшли місцеві селяни і доправили до лікарні. Ларсон мав опіки першого й другого ступенів, переломи тазу й руки та пошкодження сечового міхура. Щоб упевнитися, що в нього немає інших внутрішніх травм, йому зробили операцію. За кілька тижнів Ларсон повернувся до США, але почав втрачати вагу, і рана ніяк не загоювалася. Аж раптом лікаря осяяла здогадка. Він зробив надріз на рані і витягнув із неї більш ніж 30-сантиметровий бинт, який пробув у животі чоловіка майже місяць. Ларсону справді пощастило. Якби лікар не виявив бинт, прогнози були б невтішними. Навіть у найбільш екстремальних обставинах шанси на виживання все ж є. За умови, що ви будете підготовленими, діятимете швидко і не покладатиметесь на інтуїцію та автоматичні реакції. Але, як свідчить досвід Ларсона, іноді потрібно просто народитися в сорочці. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future. |
140828_zsh_dnr_russian_invasion | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/08/140828_zsh_dnr_russian_invasion | У ДНР розповіли про російських добровольців | Один з лідерів "Донецької народної республіки" Олександр Захарченко заявляє, що на боці сепаратистів від початку конфлікту воювали до 4 тисяч росіян-добровольців. | "У Києві та на Заході повторюють про російське вторгнення, щоб якось пояснити масові поразки українських військ в ході так званого АТО", - цитує Олександра Захарченка прес-центр "ДНР". Він ствердив, що в рядах сепаратистів за весь час конфлікту було "3-4 тисячі" добровольців-росіян, серед яких багато колишніх кадрових військових. "До нас прибуває багато військових з Росії, які вважають за краще провести свої відпустки не на морських пляжах, а в одному строю зі своїми братами, які борються за свободу Донбасу", -заявив Олександр Захарченко. Київ неодноразово заявляв про присутність російської військової техніки та військових збройних сил Росії в зоні АТО. Російська влада спростовувала свою причетність до подій на Донбасі. |
news-40081959 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-40081959 | Понад 160 людей загинули від повеней на Шрі-Ланці | Жертвами повеней та зсувів на Шрі-Ланці стали щонайменше 164 людини, 104 досі вважаються зниклими безвісти. | Близько півмільйона людей змушені покинути свої домівки після проливних дощів 27 травня. На острові пройшли найсильніші за останні 14 років зливи. Згідно з прогнозами метеорологів, найближчим часом вони не припиняться. Більш руйнівним була тільки повінь травня 2003 року, коли у результаті зливи та сильного вітру загинули 250 людей. У рятувальній операції задіяна армія, а до Коломбо вже прибув військовий корабель Індії з гуманітарною допомогою. |
151223_vert_cul_the_10_best_tv_shows_of_2015_vp | https://www.bbc.com/ukrainian/vert_cul/2015/12/151223_vert_cul_the_10_best_tv_shows_of_2015_vp | Топ-10 телесеріалів 2015 року | Від скандинавських драм до прощального виступу Дона Дрейпера – телевізійний критик Бен Довелл представляє підбірку десяти найкращих серіалів цього року. | 10. Спадщина (The Legacy) Перший сезон данського телевізійного серіалу – це епічна, але інтимна сімейна сага. Сюжет поступово розгортається навколо складних стосунків між братами і сестрами, після того як їхня матір залишає сімейний будинок у спадщину своїй дочці, від якої вона раніше відмовилась відразу після народження. Оскільки сімейні проблеми переважно вирішуються до кінця першого сезону, здавалося, що друга частина серіалу навряд чи зможе справити таке саме враження і зберегти інтригу. Втім, другий сезон "Спадщини" не розчаровує. Ворогуючі брати знову знаходять привід для конфліктів і гарячих пристрастей, які вирують на тлі крижаної краси сільської Данії. 9. Міст (The Bridge) Ще один скандинавський серіал – холодна, зимова кримінальна драма "Міст" – в своєму третьому сезоні цього року пережила скандальний вихід виконавця головної чоловічої ролі. Kім Бодніа відмовився від зйомок в серіалі (він не погодився з тим, як режисер Ганс Розенфельдт бачив його персонажа – Мартіна Роде), і його напарниця – детектив Сага Норен (Софія Гелін), яка страждає на синдромом Аспергера – залишається наодинці. Втім, творча сварка режисера та актора лише надали драмі більшої гостроти: головна героїня має самостійно пройти усі випробування, які приготували для неї події, сповнені інтриг і захоплюючих моментів. Але новий напарник у неї також з'являється. Оскільки більшість скандинавських серіалів, як-от "Вбивство" або "Уряд", зазвичай обмежуються трьома сезонами, здається, це був останній вихід Саги Норен. Але шанувальники, безперечно, вимагатимуть наступних серій. 8. Картковий будинок (House of Cards) Інтриги, які призвели амбітного героя Кевіна Спейсі – сенатора Френка Андервуда – на одну з наймогутніших посад у світі, зачаровували глядача впродовж попередніх двох сезонів. Але тепер, коли сенатор нарешті отримав посаду президента США, чи не втратить драма напруженості? З Кевіном Спейсі у головній ролі – ні. Третій сезон, у якому герой Спейсі – "диявол", який тримає брудні руки на кермі Америки – намагається зберегти владу, не відпускає глядача так само, як і попередні серії. Цей фільм для дорослих – напружений, з масою нюансів і заплутаним сюжетом. Він вимагає уваги і відплачує тим, хто її приділив. 7. Гра престолів (Game of Thrones) Безсоромно-захоплюючий епос про секс та битви на мечах від каналу HBO продовжується вже п'ятий сезон. Сюжет драми виходить за зручні рамки першоджерела: події нових серій відбуваються вже після того, як автор екранізованого роману Джордж Мартін поставив у своїй історії крапку. Втім, "Гра престолів" не втрачає своєї привабливості зухвалої захоплюючої драми, яка притягла мільйони людей у всьому світі до телевізійних екранів. В ній, як завжди, багато крові і оголених тіл, але їй також притаманна тонка інтелектуальність, яка кардинально змінила уявлення про жанр фентезі. Обережно, цей розкішний серіал викликає звикання. 6. Фарго (Fargo) Другий сезон драми знову відправляє нас у засніжені простори американського Середнього Заходу і занурює у події, сповнені жорстокості і насильства, що відбуваються в 1979 році. Другий сезон "Справжнього детективу" відійшов від сюжету успішної першої частини серіалу, а ось продюсер "Фарго" Ной Гоулі вирішив продовжувати історію там, де він зупинився, створюючи напружену, повчальну і місцями смішну оповідь. Сюжет розгортається навколо персонажа Джессі Племонса – простодушного м'ясника Еда Бломквіста, який випадково потрапляє у центр смертельної битви між двома ворогуючими мафіозними кланами. У фільмі багато сцен з чудовою грою і дотепними монологами Теда Денсона, який виконав роль старого копа-симпатяги, а також Джин Смарт, яка зіграла холоднокровну та жорстку матір мафіозного сімейства Флойд. Зйомки третього сезону вже почались. 5. Катастрофа (Catastrophe) Герої Шарон Горґан і Роба Делані проводять всього одну ніч разом, результатом якої стає несподівана вагітність. Успіх комедії забезпечує дивна хімія акторського дуету в поєднанні з іскрометними, грубуватими, але дуже смішними діалогами. І другий сезон, сюжет якого має непередбачений поворот подій, можливо, є навіть більш захоплюючим, ніж перший. Болісна реалістичність проблем і напружених стосунків із легкістю зробила комедію хітом британського телебачення цього року. 4. Краще подзвоніть Солу (Better Call Saul) Блискуча та неймовірно популярна телевізійна драма "Пуститися берега" (Breaking Bad) якщо і мала якусь мораль, то це – неможливо повернути колесо історії назад. Утім, режисер Вінс Гілліган саме це і намагається зробити, коли в новому серіалі повертається до подій у житті колоритного героя Боба Оденкірка – неохайного адвоката Сола Гудмана, які відбулись до його зустрічі з Волтером Вайтом. Ставки були високі. Але творці серіалу дали чудовий урок, як перетворити другорядного персонажа, який час від часу розряджав атмосферу в першій частині серіалу, на глибокий і складний образ. Завдяки блискучій грі головного героя ця захоплююча подорож до часів, які передують подіям "Пуститися берега", неодмінно викличе інтерес шанувальників першої частини серіалу, але вона також гарна і сама по собі. До того ж це неймовірно смішний телесеріал. 3. Полдарк (Poldark) ВВС подарувала глядачам чимало якісних історичних драм: "Гордість і упередження", "Міддлмарч", "Наш спільний друг", "Кренфорд". Але повторні екранізації власних фільмів їй рідко вдавалось зробити з такою ж майстерністю і динамізмом, як це сталося з серіалом "Полдарк". Повернення до сюжету блискучих історій Вінстона Грема, події яких відбуваються в XVII столітті в Корнуоллі, гарантує захоплюючий перегляд. Роль головного персонажа драми Росса Полдарка принесла актору Айдану Тернеру безумовну славу. І так, він справді оголює торс на радість багатьом шанувальницям, але він до того ж демонструє й чудову акторську роботу. Телевізійна драма стала одним з найбільш очікуваних римейків 2015 року. 2. Божевільні (Mad Men) Шанувальники "Божевільних" рано чи пізно мали розпрощатися зі своїми улюбленими героями, і цей момент настав цього року, коли світ побачив останній сезон серіалу. Режисер Метью Вайнер казав, що він хоче, щоби всі його герої стали наприкінці серіалу трохи щасливішими, ніж вони були спочатку, і йому це безперечно вдалося. Втім, хепі-енд був не для всіх однозначним. Колишня дружина головного героя Дона Дрейпера – Бетті (Дженьюарі Джонс) отримала діагноз - рак легенів, але після років бурхливого шлюбу зі своїм колишнім чоловіком – генієм рекламного бізнесу, вона нарешті знаходить душевний спокій у філософії йоги. Чи насправді Дон Дрейпер і був тим самим творцем знаменитого рекламного ролика компанії Coca-Cola 1971 року, як хотілося вірити більшості глядачів? Серіал не дає однозначної відповіді на це запитання, але дозволяє своїм шанувальникам обміркувати це самостійно. Так, серіалу не вдається уникнути деякої вульгарності, але саме такою і є світ реклами, а Дон – його типовий представник. 1. Вовча зала (Wolf Hall) Це найкраща телевізійна драма цього року, а можливо і взагалі в історії BBC. Серіал, дія якого розгортається в епоху Тюдорів, є екранізацією двох романів англійської письменниці Гіларі Ментел: "Вовча зала" і "Внесіть тіла". У центрі уваги драми постає не Генріх VIII або його нещасні дружини, а головний радник короля – Томас Кромвель. Роль міністра талановито виконав актор Марк Райланс, який надзвичайно переконливо і тонко зобразив кожну мить сумнівів і страхів свого персонажу. Успіху акторської роботи Райланса сприяла чудова гра його партнерів Даміана Льюїса, який виконав роль тиранічного короля, і Клер Фой у ролі Анни Болейн. Перше розлучення деспотичного монарха і його фатальне заручення з Анною Болейн – історія добре відома, але що робить цю історичну драму настільки захоплюючою, це те, з якою майстерністю її творцям вдається зобразити поєднання особистого світу її героїв з інтересами суспільства та країни. І це епічне досягнення. Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture. |
press-review-51120215 | https://www.bbc.com/ukrainian/press-review-51120215 | Дві ракети за 30 секунд: чи було збиття літака МАУ помилковим? Огляд ЗМІ | Іноземні видання 15 січня висвітлюють такі теми: | Подвійна атака Дитяче взуття на місці падіння літака МАУ Нове відео, опубліковане New York Times, свідчить, за твердженням газети, що в літак "Міжнародних авіаліній України", який вилетів з Тегерана у напрямку Києва, поцілили дві ракети протягом 30 секунд. На записах із камер стеження, завантажених в мережу іранським користувачем вранці 12 січня, які верифікувало видання, видно, що ракети були запущені з іранського військового майданчика. Під час атаки він знаходився на відстані близько восьми миль від літака. "Нове відео пояснює, чому перестав працювати транспондер літака за декілька секунд до влучання другою ракетою", - зазначають журналісти The New York Times. Як зауважує видання, жодне із влучень не призвело до миттєвого падіння літака. Натомість, охоплений вогнем, він ще кілька хвилин намагався розвернутися у напрямку тегеранського аеропорту, а потім впав. Висновки газети підтверджуються також аналізом The Times. Видання також поставило під сумнів заяви Ірану, що літак було помилково ідентифіковано як крилату ракету, запущену над Тегераном. "Льотна діяльність в міжнародному аеропорті Тегерана ранком 8 січня була звичайною, як показали льотні дані, а рейс 752 слідував своїм звичним маршрутом", - пише The Times. Wall Street Journal, яке також проаналізувало відео, наводить думку неназваного американського чиновника, що постріли могли зробити із зенітно-ракетного комплексу російського виробництва "Тор" (за класифікацією НАТО SA-15 Gauntlet). "Поява інформації, що іранські військові не один раз, а двічі вдарили по цивільному літаку, ймовірно, ще більше розлютить іранців, які не задоволені "некомпетентністю та нечесністю" керівництва країни", - прогнозує видання. Нові викриття у США Нові документи, опубліковані у вівторок в США у межах процедури імпічменту, свідчать про те, що за колишнім послом США в Україні Марі Йованович вели спостереження, пише New York Times. Про це стало відомо із листування Льва Парнаса, бізнесмена, вихідця з СРСР, наближеного до особистого адвоката президента США Рудольфа Джуліані, яке він надав слідчій комісії. Видання зауважує, що Парнас спілкувався через WhatsApp з таким собі Робертом Гайдом, "який підтримував зв'язок з людьми в Україні, які слідували за пані Йованович". Сам Гайд заперечив стеження за Йованович у Києві та заявив, що він "грався" з Парнасом. Лоренс Роббінс, адвокат Йованович, висловив занепокоєння інформацією про можливе стеження і заявив, що він сподівається на розслідування відповідними органами. Серед інших Парнас також обмінювався повідомленням із колишнім генеральним прокурором України Юрієм Луценком. Зокрема, за словами видання, у березні останній написав Парнасу російською, що досяг певного "прогресу у пошуку інформації на суперників Трампа" і покепкував, що американці досі не можуть звільнити "одну дурепу". "Гучний вихід" з ЄС від Джонсона Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон оголосив незвичайну кампанію зі збору коштів на "дзвони" Біг-Бена, які, на думку прихильників виходу з Європейського Союзу, мають ознаменувати цю історичну подію 31 січня, пише Daily Express. "Коли годинник проб'є 11 вечора 31 січня, наша благословенна свобода від оков Брюсселя буде гарантована, і почнеться нова глава величної історії цієї нації. Одне точно: потужним символом цього знаменного моменту має стати дзвін Біг-Бену за брекзит", - йдеться на першій сторінці видання, яке активно підтверджувало "розлучення" Британії із ЄС. За словами спікера Палати громад британського парламенту, сера Ліндсея Гойла, один удар дзвона Біг-Бена коштує близько 50 тисяч фунтів. Також необхідно буде провести необхідні технічні роботи і відкласти ремонт, який наразі виконується у вежі, що коштуватиме 100 тисяч фунтів на сім днів. Джонсон планує зібрати 500 тисяч фунтів задля "гучного" виходу з ЄС. Старі кістки - новий динозавр Рештки динозавра, знайдені вченими всередині австралійського штату Квінсленд, можуть бути фрагментами досі невідомого хижого виду цих тварин, пише Daily Mail. Елементи кісток лап та хребта тварини, яким близько 93 мільйонів років, свідчать, що цей "мегараптор" середнього розміру може бути родичем відомого тиранозавра Рекса. Втім, тривимірний аналіз знайдених фрагментів також виявив певні відмінності між ними, які дозволяють припустити, що це абсолютно новий вид. На думку вчених, динозаври цього виду мали два чи три пальці на кожній передній лапі, два з яких закінчувалися величезними скрученими кігтями. Рештки знайдених гострих зазубрених зубів вказують на те, що ця істота часто полювала на тварин із довгими шиями. Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС. Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber! |
150626_hk_greece_blackmail | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/06/150626_hk_greece_blackmail | Прем'єр Греції звинуватив ЄС у шантажі | Алексіс Ціпрас, прем'єр-міністр Греції, яка веде переговори з міжнародними кредиторами щодо свого боргу, звинуватив Європейський Союз у використанні шантажу. | Після того, як Греція відмовилася від нової пропозиції кредиторів, пан Ціпрас повернувся до Афін, аби провести термінову нараду з урядом. Водночас міністр фінансів Німеччини оцінив можливість надання Греції подальших кредитів у 50%. Кредитори хочуть, аби Греція провела пенсійну та податкову реформу. Водночас пан Ціпрас каже, що запропоновані його країні урізання бюджету - занадто суворі. Афінам загрожує дефолт і вихід з єврозони, якщо до вівторка уряд не виплатить МВФ 1,6 млрд євро за кредитом. |
151108_or_apple_suit | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/11/151108_or_apple_suit | Суд не підтримав працівників Apple, які протестували проти перевірки сумок | Технологічна компанія Apple виграла колективний позов, який подали проти неї співробітники. Останні протестували проти перевірки їхніх сумок перед виходом із роботи, щоб запобігти крадіжкам. | Позивачі називали цю практику принизливою і заявили, що їм повинні надати компенсацію за час, витрачений на обшуки. Позов подали близько 12 тисяч колишніх і чинних працівників компанії. Суд постановив, що працівники могли вибирати - приходити на роботу із сумкою чи без, і це робить їхні претензії необґрунтованими. На думку судді, компанія могла просто заборонили приносити сумки, але натомість надала працівникам таку можливість за умови перевірки. У Apple поки не прокоментували рішення суду. |
150301_hk_ukraine_russia_passports | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/03/150301_hk_ukraine_russia_passports | Україна закрила росіянам в'їзд за внутрішнімі паспортами | З 1 березня росіяни зможуть в'їжджати на територію України лише за закордонними паспортами - у цей день набуває відповідне розпорядження українського уряду. | Про це рішення стало відомо ще місяць тому. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк мотивував його необхідністю посилити контроль на українсько-російському кордоні і "запровадити європейські правила перетину державного кордону". У російській міграційній службі заявили, що великих проблем у зв'язку з цим не бачать, оскільки кожен охочий може звернутися до служби з проханням про оформлення закордонного паспорта. Заклики до аналогічного заходу стосовно громадян України лунають і в Росії, але в лютому російське МЗС заявило, що країна не буде запроваджувати для українців в'їзд за закордонними паспортами, керуючись "гуманітарними міркуваннями". |
media-41616530 | https://www.bbc.com/ukrainian/media-41616530 | Гастроном майбутнього: на колесах і без продавців | Одразу дві моделі автоматизованих магазинів самообслуговування випробовують у Китаї. | У BingoBox покупці за допомогою мобільного додатка можуть самостійно відчинити магазин, відсканувати товари та оплатити їх. А пересувний гастроном Moby Mart доставляє продукти клієнтам додому. Замість продавця там - голограма зі штучним інтелектом, яка розповідає про переваги того чи іншого товару. |
160405_doctors_acid_attacks_survivors_ms | https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/04/160405_doctors_acid_attacks_survivors_ms | Лікарі, що витрачають відпустку на допомогу жертвам кислотних атак | Набридли одноманітні відпустки? | Мужність пацієнтів надихає їх, кажуть лікарі Хочете проводити їх з більшою користю? Як вам така ідея: покращити життя людей, понівечених кислотними атаками? Саме це робить команда лікарів з Великої Британії та Данії. Під час власної відпустки ці лікарі їздять у різні країни світу і безкоштовно роблять пластичні операції найбіднішим пацієнтам. "Хірургічний марафон" До цієї команди, що представляє британську доброчинну організацію Interplast UK, входять хірурги, анестезіологи, медсестри, фізіотерапевт і навіть фармацевт. Вони самі несуть витрати на авіаквитки, а часом і на проживання. Зазвичай вони облаштовують робоче місце у місцевій лікарні і розпочинають "хірургічний марафон": допомагають максимальній кількості пацієнтів за той короткий час, на який приїхали (зазвичай це близько двох тижнів). Я познайомився з ними у столиці Індії Делі, де менш ніж за два тижні вони провели понад сто хірургічних операцій. Значна частина пацієнтів, що звертаються до Interplast UK у Індії, – жертви кислотних атак Вони оперують усіх – потерпілих від опіків та побутових травм, дітей з розщепленням піднебіння. Та близько чверті їхніх пацієнтів – це люди, яких знівечили зловмисно: напали на них і полили кислотою. Такі напади вщент руйнують життя, призводячи до жахливих фізичних наслідків. Все погоджуються, що в Індії ці напади надзвичайно поширені, проте надійної статистики немає. За даними уряду, щороку у країні стається близько тисячі кислотних атак, але на думку активістів, ці дані занижені до абсурду, а справжня цифра у багато разів більша. "Мужність надихає" Можна було б подумати, що лікування потерпілих від таких жахливих травм вганяє у депресію, та насправді якраз навпаки, каже Чарльз Віва, пластичний хірург на пенсії, що раніше працював у Національній службі охорони здоров’я. Пан Віва, мешканець міста Мідлсбро, вже понад сорок років бере участь у таких хірургічних марафонах. За його словами, мужність пацієнтів його надихає. Візьмімо, наприклад, випадок Анупами. Вона подолала понад тисячу кілометрів, щоб дістатися до делійської лікарні з рідного штату Біхар. Перш ніж заходити до операційної, Анупама показує мені свій найцінніший скарб: кілька фотографій, зроблених перед нападом. Ось фото красивої і впевненої дівчини, що сидить на ліжку в червоному з золотим сарі. Підборіддя гордо припіднято, очі дивляться у камеру. "Три місяці по тому мене облили кислотою", – каже вона. Їй було 14 років. "До болю передбачувана історія" Минуло двадцять років. Анупама лишається оптимістичною та впевненою у собі, та риси її обличчя сильно понівечені. Більшість жертв кислотних атак – жінки, а більшість нападників – чоловіки, що вибрали такий спосіб помсти, часто через якесь дрібне непорозуміння. Історія Анупами до болю передбачувана. Анупама за три місяці до того, як її облили кислотою Кислотна атака спотворила обличчя Анупами До неї та її сестри чіплялася сусідська молодь – двоє братів та сестра. Їм робили непристойні пропозиції, вигукували услід брудні жарти і старалися заманити до свого будинку. Коли їхній батько на це поскаржився, вони розгнівались. Через кілька днів вони прокралися у будинок сестер, коли ті спали, та облили їх кислотою. Сестра відбулася незначними ушкодженнями. Але Анупамі не пощастило. Урок сили духу Кислота сильно роз’їла нижню частину її обличчя. У неї обвисла губа і лишилися жахливі шрами на шиї та грудях. Жертви кислотних атак мають право на безкоштовну медичну допомогу, але їм часто пропонують лише найпримітивніші операції. Анупамі вже зробили не одну таку операцію і щоразу, за її словами, це не допомагало. Лікарі роблять операцію на роті Анупами Щоразу, з сумом пригадує вона, хірурги радили приходити до їхньої приватної практики і обіцяли кращу допомогу – за гроші. Але Анупама та її рідні надто бідні, щоб платити за операції. І тут з’явилася нова надія – доктор Віва та його команда. Вони безоплатно надають високоякісні хірургічні послуги тим, хто їх потребує. Пан Віва та його асистенти на диво швидко коригують форму рота Анупами, щоб під час прийому їжі мимовільно не крапала слина. За кілька годин вона вже п’є чай із печивом. Можна було б очікувати, що тяжке життя після нападу знищить її морально, але Анупама дає кожному з нас урок сили духу. Вона каже, що з нетерпінням чекатиме на загоєння шрамів, щоб побачити результат операції, і що дуже хоче знайти роботу і сама себе забезпечувати. У минулому, погане лікування заважало їй це робити. Зовсім не жертва Галіб Муаддам, анестезіолог з цієї ж команди, розповідає, скільки морального задоволення приносять йому ці поїздки. "У Британії я часом думаю: якби я пішов, моє місце відразу зайняв би хтось інший, – каже він. – Але тут відчутно, наскільки незамінна твоя роль". Чарльз Віва, пластичний хірург на пенсії, що раніше працював у Національній службі охорони здоров’я, понад сорок років проводить хірургічні марафони у країнах, що розвиваються Бувають роки, коли він витрачає на поїздки з Interplast UK усю свою відпустку до останнього дня. Він вважає, що це зовсім не жертва. "Ці поїздки дуже багато дають і нам, лікарям. Я думаю про себе – а як би я поводився, якби мав такий значний опік? Не знаю, чи знайшлося б у мене стільки мужності. Наші пацієнти дуже нас надихають, бо живуть своїм життям, незважаючи ні на що". Дивлячись, як Анупама збирає пожитки і готується вирушати додому, на інший кінець Індії, я його розумію. Їдучи у відпустку, ми зазвичай сподіваємось, що вона змінить наше життя на краще. Але набагато більше досягнення – змінити ще чиєсь життя. |
050622_yushchenko_france | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/06/050622_yushchenko_france | Віктор Ющенко: ЄС вийде з кризи | Президент України Віктор Ющенко, який здійснює одноденний робочий візит до Парижа, висловив упевненість у тому, що ЄС подолає нинішню політичну кризу, викликану результатами референдумів щодо європейської конституції у Франції і Нідерландах. | В інтерв'ю газеті "Фігаро" пан Ющенко зазначив, що процеси всередині Європейського Союзу аналізуються надто емоційно. Європейські оглядачі назвали рішення французів і голландців відхилити проект конституції Євросоюзу ударом - зокрема - для намірів України вступити до тієї організації. В інтерв'ю "Фігаро" президент Ющенко сказав, що не можна зводити Європу до Європейського Союзу, і додав:" Україна - амбітна держава, і я не маю наміру витрачати час на те, щоб доводити, що українці - це європейці." В програмі візиту українського президента - переговори з Жаком Шираком, участь у відкритті пам'ятника французькій королеві Анні Ярославні і зустрічі з представниками української громади Франції. |
features-46241062 | https://www.bbc.com/ukrainian/features-46241062 | Білка-Ван Дам і здивований лемур: найсмішніші фото дикої природи | Оголошен о фіналіст і в конкурсу найсмішніших фото дикої природи Comedy Wildlife Photography Awards . Цього року він проводиться лише вчетверте, але вже встиг завоювати чималу популярність. Щороку фотографи присилають на нього тисячі робіт. Ми з ібрали знімки, що прой ш ли до фінального етапу конкурсу. | "Я довго можу так простояти, взагалі не проблема". У цієї білки чудова розтяжка і відчуття балансу, але повторювати цей трюк все ж не варто (звісно, якщо ви не Жан-Клод Ван Дам) "Ви часом не мене шукаєте?". Зелене жабеня майже зливається з листям, але фотографу все ж вдалося його розгледіти "Перепрошую, я вам не надто набридаю?". Схоже, одна з сов не в настрої для розмови "Стій, не пройдеш!". Білку рідко можна побачити в такій незвичній позі "Помста бегемотика". На конкурс надіслали кілька тисяч фото, але лише 41 знімок увійшов до фіналу. Цей голодний бегемотик підкорив суддів Достеменно невідомо, що саме так здивувало цього лемура, але фотографу пощастило впіймати цей момент Лось, судячи з усього, дійсно здивований жестом свого товариша Сподіваємося, ці фотографії викликали у вас таку ж посмішку, як в цього тюленя. Переможець конкурсу Comedy Wildlife Photography Awards стане відомий наприкінці листопада Усі фотографії захищено авторськими правами. |
050130_lithuania_eu_ukraine | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2005/01/050130_lithuania_eu_ukraine | Вільнюс підтримує європейський оптимізм Ющенка | У столиці Литви Вільнюсі вважають обґрунтованим оптимізм Президента України Віктора Ющенко щодо вступу України в Європейський Союз.Міністерство закордонних справ Литви оприлюднило офіційну позицію країни щодо перспектив України в Євросоюзі і пов”язаних з новими політичними реаліями і аспектами зовнішньої політики Литви. На думку Вільнюса, Києву вдасться цілком інтеґруватися до Європейського Союзу протягом найближчих 10 років. | Міністр закордонних справ Литви Антанас Вальоніс оприлюднив офіційну позицію Вільнюса щодо членства України в ЄС. За прогнозами міністра, це відбудеться впродовж найближчого десятиліття. „На це вказує чимало нових ознак, - сказав пан Вальоніс, - зокрема, неочікуваний зріст кількості прихильників України в лавах Європарламенту, а останнім часом і в Єврокомісії.” Оскільки вирішальне слово залишається за країнами, а не бюрократичними структурами в Брюселі, то справа буде рухатися ще швидше. Так вважають у Вільнюсі. Кількість адвокатів України буде зростати щомісяця, кажуть литовські аналітики, також за рахунок старих членів Євросоюзу. Антанас Вальоніс повідомив що крім Польщі і Литви, зголосилися на це не лише майже всі нові члени, але й Німеччина. „Брюссель швидко опановує розуміння того, що Україна є важливим і необхідним чинником нової європейської політики, - заявляє офіційний Вільнюс. „Тому Литва внесла корекції в свою зовнішню політику, ми будемо сприяти прийняттю України до СОТ до кінця поточного року, і асоційованим членом Євросоюзу до 2007 року з гарантією вступу до ЄС,” – сказав литовський міністр. |
040423_un_oil_food | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2004/04/040423_un_oil_food | ООН погрожує карати корупціонерів | Генеральний секретар ООН Кофі Аннан попередив про суворі заходи щодо тих співпробітників Об'єднаних Націй, яких визнають причетними до корупції впродовж років реалізації програми "нафта в обмін на харчі" в Іраку. | Пан Аннан призначив незалежну комісію для розслідування звинувачень щодо хабарництва і отримання незаконних прибутків від контрактів, що, за часів санкцій ООН проти Іраку, передбачали продаж обмежених обсягів іракської нафти для закупівлі продовольства і ліків. За словами генерального секретаря ООН, колишній керівник програми Бенон Севан погодився на всебічну співпрацю з комісією. У засобах інформації з'являлися імена майже 300 людей з 50 країн, яких звинувачують в отриманні хабарів від режиму Саддама Хусейна під час реалізації програми. |
150409_kadyrova_interview_rl | https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2015/04/150409_kadyrova_interview_rl | Художниця Жанна Кадирова: не треба умертвляти Майдан у мистецтві | Інтерес до українського мистецтва у Європі суттєво зріс - так стверджує українська художниця Жанна Кадирова. | Тому, за її словами, варто всіляко підтримувати не лише тих, хто на фронті, але й людей, що займаються творчістю - вони допомагають краще збагнути ситуацію в Україні за її межами, а також порозумітися всередині країни. Зараз одну з робіт пані Кадирової виставляють на експозиції у Лондоні. А сама вона готується до бієнале у Венеції. Раніше її виставки проходили у Німеччині, Австрії, Франції, Польщі, США, Росії. У 2013 році художниця здобула головну премію PinchukArtCentre. Живе і працює в Україні. В інтерв'ю ВВС Україна художниця розповіла про те, як її роботу сприйняли у Лондоні, як події в Україні вплинули на середовище митців і як вона оцінює останні кроки української влади у сфері культури. ВВС Україна: Як пройшло відкриття вашої виставки у Лондоні? Як публіка реагувала на вашу роботу? Жанна Кадирова: Для мене було неочікуваним те, що моя робота посіла центральну позицію на цій виставці. Загалом було дуже багато запитань - і про роботу, і про ситуацію у країні загалом. Що було приємно у Лондоні - це те, що там прозоріша інформаційна політика. Там люди адекватно на усе реагують. Тому що під час виставок у Німеччині, Австрії у нас були дуже важкі дискусії. Публіка прийшла досить різна, було багато професіоналів - на приклад, куратори із Tate Modern. Загалом, ми виходили з галереї приблизно о 22:00, і співробітники мало не випихали останніх відвідувачів. Я навіть не встигала допити свій коктейль - доводилося постійно відповідати на запитання від нових і нових людей. Відчувалося, що люди цікавляться політичною ситуацією між Україною і Росією і мистецтвом також. Тож я задоволена. ВВС Україна: Ваша робота – це величезна мурована мапа України із відбитим Кримом. Окрім прямого трактування – що ще ви хотіли сказати цією інсталяцією? Жанна Кадирова: Так склалося, що під час найжорстокіших подій на Майдані я була на резиденції у Бразилії, запланованій заздалегідь. І коли на початку квітня я повернулася, мене зустріли обгорілі фасади на Майдані, залишки барикад, лампадки, квіти... Саме цей обгорілий фасад бачився мені символом змін. Початкова iдея цiєï роботи була у документальному напрямку, я планувала взяти шматок оригiнальноï стіни з Майдану. І ми її навіть знайшли. Але технiчнi якостi не дозволили втiлити iдею - стiна виявилася надто крихкою. Тому довелося змiнити концепт, вiдмовившись вiд вилученого артефакту i створити образ. Робота не має назви, але має символічний зміст Мапа Украïни складена з цегли. З одного боку вона закопчена до чорноти, а з iншого - обклеєна радянськими шпалерами. Перший - чорний - бік у неї символізує передову зі змінами, а друга сторона - це нібито такий домашній затишок, але він ось із такими "совковими" шпалерами. Це наше минуле, від якого дуже важко позбутися, і дехто навіть не хоче від нього втікати. Взагалі це трохи трагічна робота, бо видно, що ця країна кудись вирвалася, при цьому від неї повідлітали шматки, але якийсь рух вона все ж здійснила. Реальність потужніша за мистецтво ВВС Україна: Чому ваша творчість так сильно пов'язана із суспільними явищами? Побутує думка, що мистецтво повинне бути аполітичним. Ви, очевидно, з цим не згодні? Жанна Кадирова: Так, не згодна. Я не кажу, що мистецтво повинне бути виключно політичним, але воно має бути таким, яким його цікаво робити художникам. Мистецтво схоже на науку - ти постійно щось досліджуєш, робиш якісь висновки. Мені цікаво фокусуватися на зовнішніх факторах - соціальних, політичних моментах. Це все мене оточує, я не можу абстрагуватися від цих речей. Кожен художник обирає собі який цікавий вектор і крок за кроком розробляє його. Цей момент дослiдження, лабораторностi є дуже важливим. У зв'язку з останнiми подiями на Украïну звернули увагу, зокрема на мистецтво. Багато людей цю ситуацію сприйняли кон'юнктурно і почали ліпити з наметів, касок, масок - з усієї цієї живої фактури Майдану. А я взагалі боюся до цього торкатися, тому що ця реальність набагато потужніша за мистецтво. Усі мої друзі-художники, які приїздили на Майдан, були вражені його візуальною частиною: наскільки він був насичений, мистецький, на кожному кроці - творчість простих людей. Це вражало. Ці речі вже самі по собі круті. А брати цей живий матеріал і умертвляти його у своїй роботі - це жахливо. ВВС Україна: Як ситуація в Україні вплинула на інтерес до українського мистецтва? Жанна Кадирова: Після Майдану у Європі відбулося досить багато виставок українського мистецтва - стільки, мабуть, не було ще з часів Помаранчевої революції. Є запит, є інтерес. Усі почули, що є така країна. Хтось знає більше, хтось менше, але всім стало цікаво, що тут є іще, окрім війни і корупції. Зараз дуже важливо не втратити все це. Інтерес буде, якщо буде нормальне якісне мистецтво. А щоб воно існувало, його треба підтримувати - треба призначити стипендії від держави, реформувати академію мистецтв. Бо там, принаймні ще донедавна, курс iсторiï мистецтв закінчувався початком 20 століття. Тобто, усе сучасне мистецтво повністю ігнорувалося, і студенти виходили такими "лабухами", які можуть розмалювати ресторан, церкву, гарно складочки малювати. Ось і все. А саме думати і формувати якісь концепції їх ніхто не вчив. Захищати фронт мистецтва ВВС Україна: Міністр культури нещодавно сказав, що уся культура повинна працювати на фронт. Як ви зрозуміли його слова? Жанна Кадирова: Це взагалі катастрофа. Я розумію, що важливо підтримувати людей, які зараз на фронті. Але у цій ситуації нам так само потрібно захищати фронт мистецтва. Якщо його зараз не підтримати, то усі просто поїдуть звідси, і коли закінчиться війна, ми залишимося на пустому випаленому полі. Дуже багато людей креативних професій вже поїхали звідси. Ось, до прикладу, з останніх новин: "Мистецький арсенал" відмовився проводити бієнале. Але чому так сталося? Бо держава не виділила грошей, навіть хоча б якусь частину. Мирних людей, які живуть у мирних містах, теж треба підтримувати. Вони теж у стресі. Вся ця ситуація впливає на нас усіх, незалежно від того, хто де перебуває. Звичайно, це неспівмірно із обставинами, у яких опинилися люди на фронті, але ми всі теж під тиском. Тому потрібно розвивати якомога більше мистецьких ініціатив, аби документувати нормальне життя. Щоб давати зрозуміти, що ми живемо, попри усе. Версія, яку виставляли у Києві. Для Лондона створили нову ВВС Україна: Ваша виставка відбувається у Лондоні, але при цьому у російській галереї. Тим часом в Україні багато людей бойкотують російські товари, засоби масової інформації. Як ви ставитеся до цього? Жанна Кадирова: Я ставлюся до бойкоту абсолютно нормально. Але моя позиція така: я не беру участь у виставках, організованих державою Російська Федерація. А це - приватна галерея, яку утримує британський лорд. Але навіть у Москві я маю дуже багато зв'язків. Мої друзі там також займаються політично заангажованим критичним мистецтвом. Вони ніколи не були прихильниками політики Путіна, завжди були проти поліцейської держави і усіх репресій. Зараз вони абсолютно кришталево розуміють, що відбувається в Україні. Вони вважають, що Росія - агресор, що усе відбувається за схемою Грузії, Абхазії. Так само і ситуацію з Кримом вони оцінюють як підступну крадіжку. Саме тому зараз важливо всюди займатися проектами, які не підспівують загальній пропутінській пропаганді, ура-патріотизмові. Тож бойкотувати країну - це нормально, але країну в особі влади, пам'ятаючи при цьому, що там все одно є відсоток людей, які цю владу не підтримують. Вони також залишаються у вакуумі несправедливості - з ними треба співпрацювати. ВВС Україна: Яку роль у конфлікті між країнами могло б зіграти мистецтво? Чи може воно стати мовою примирення, дипломатії? Жанна Кадирова: Я дуже на це сподіваюся. Можна влаштовувати виставки, показувати фільми. Дуже важливо приїздити до інших країн і все розповідати і показувати. Як я вже казала - люди цікавляться, але відчувається, що у них зовсім інші джерела інформації. Навіть просто зустріч людей із людьми - це вже важливо, аби усі побачили, що ми тут без свастик на лобі, щонайменше. Є гарний локальний приклад: моï друзi художники i куратори Вова Гуліч і Настя Лойко ще минулого року зробили виставку "Окуповане мистецтво" і повезли до Тернополя твори авторів з Криму, Харкова, Луганська, навіть з Києва і Москви. А потім виникла ідея навпаки - повезти мистецтво із західної України на Схід. У такий простий спосіб вони хотіли показати, що ми усі люди, що нам взагалі не варто налаштовуватися проти одне одного. А як працюють наші мас-медіа? У нас розказують, які там у Донецьку погані, а їм розповідають, які всі тут у Києві погані. І якщо продовжувати таку інформаційну політику, то ця війна не закінчиться ніколи. Нам навпаки треба показувати людяні сторони - що і там, і там страждають люди через цю війну, і нікому вона непотрібна. Із Жанною Кадировою розмовляв Роман Лебедь. |
news-41092408 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-41092408 | Українців серед загиблих внаслідок урагану Гарві немає - посольство | За інформацією станом на 29 серпня українців серед загиблих чи ушпиталених внаслідок урагану "Гарві" у штаті Техас немає. | Про це повідомляє посольство України у Сполучених Штатах на своїй сторінці у Facebook. Посольство надалі стежить за ситуацією щодо громадян України, які перебувають на цій території, йдеться в повідомленні. На східному узбережжі США лютує найгірший за 12 років ураган "Гарві". "Гарві" став найпотужнішим ураганом, що вдарив по штату Техас за понад 50 років, коли в п'ятницю обвалився на Корпус-Крісті, що за 354 км на південний захід від Г'юстона. Щонайменше 15 людей загинули внаслідок страшного буревію, багато будинків зруйновані. Г'юстон - четверте за розміром місто у Сполучених Штатах. |
031125_iraq_us | https://www.bbc.com/ukrainian/news/story/2003/11/031125_iraq_us | Ірак: повстанці змінили тактику | Американські представники в Іраку кажуть, що повстанці змінили свою тактику і зараз чинять напади радше на іракських цивільних, а не на американських військових. | Начальник центрального командування США генерал Джон Абізаід сказав на прес-конференції у Багдаді, що це стало наслідком більш активних дій американських підрозділів та їхніх союзників. Упродовж останніх кількох тижнів американці застосовували важку артилерію та авіацію, завдаючи ударів по цілях сил опору. Генерал Абізаід сказав, що повстанці не змогли залякати американських військових, тому зараз вони намагаються залякати цивільних іракців. Цивільний адміністратор Пол Бремер застеріг, що далі частіших нападів можуть зазнавати розбудовувані в Іраку демократичні установи. |
141117_sa_poland_russia_diplomats | https://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/11/141117_sa_poland_russia_diplomats | МЗС Польщі: Росія закрила справу із висланням дипломатів | Рішення Росії вислати польських дипломатів є "симетричною відповіддю" на дії Польщі, і це ставить крапку в цьому питанні, заявив міністр закордонних справ Польщі Ґжеґож Схетина. | "Є таке поняття як симетрична відповідь, і ця проблема закрита, - заявив він журналістам у Брюсселі. - Рішення Росії поклало край у цьому питанні". При цьому він не уточнив, кого саме з польських дипломатів вислала Росія. Раніше у понеділок російське МЗС повідомило, що вирішило вислати низку польських дипломатів за "діяльність, несумісну з їхнім статусом" у відповідь на аналогічний крок з боку Польщі. |
news-38310451 | https://www.bbc.com/ukrainian/news-38310451 | "ІД" взяла відповідальність за вибух біля собору в Каїрі | Екстремістське угруповання "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за вибух у коптському соборі Святого Марка в Каїрі, через який загинули щонайменше 25 людей. | Вибух стався поблизу коптського собору Святого Марка Вибух стався 11 грудня. У заяві "ІД" йдеться, що його здійснив смертник на ім'я Абу Абдалла Масрі. Раніше президент Єгипту Абдул-Фаттах Ас-Сісі називав винуватцем вибуху іншу людину - 22-річного Шафіка Мустафу. Влада Єгипту оголосила в країні триденний траур. Президент наказав знайти і притягти до відповідальності тих, хто вчинив напад. За офіційними даними, християни-копти складають близько 10% населення Єгипту, приблизно шість мільйонів людей. Як повідомляють інші джерела, їхня кількість може досягати 10-20 мільйонів. |
Subsets and Splits